Знайшли руїни будинку, у якому провів дитинство Ісус Христос

Археолог із британського Редінгського університету Кен Дарк вважає, що знайшов будинок, у якому провів дитячі роки Ісус Христос. 2000-річну споруду розкопав під руїнами Монастиря сестер-назаретанок.Учений розповідає, що вперше на знахідку натрапили ще 1880 року монахині, які проживали в монастирі. Жінки вірили, що це будинок Святого сімейства, адже спиралися на твердження біблійного вченого Віктора Герена. Сестри опікувалися розкопками до 1930 років, але жодного підтвердження припущення так і не знайшли. Нові розкопки протягом 1936-1964 років проводив священник-єзуїт Анрі Сенес, але потім справу закинули, а про місце забули, повідомляє Daily Mail.Вивченню будинку в Назареті Кен Дарк присвятив 14 років. Встановив, що споруда датується I ст. н. е, а закладав її вправний майстер. Відомо, що батько Ісуса Йосип був теслярем, але в Новому Заповіті його також називали тектоном - майстром, здатним побудувати будинок.Розкопки засвідчили, що, окрім житлового приміщення, будинок мав внутрішній дворик, комору й терасу на даху, де займалися хатніми справами. Сходи майстерно висікли у камені природної печери, а склепіння тієї ж печери частково служило стелею для кімнат.У період поширення християнства, у IV ст. в пагорбі, що прилягав до будинку, побудували печерну церкву. А в V ст. над нею та будинком надбудували наземний храм. Сам будинок прикрасили мозаїками. Після руйнування на місці церков побудували середньовічні храми, які згодом також загинуть.Археолог припускає, що на тому місці ранні християни будували не випадково, імовірно, вважали його важливим з релігійної точки зору."Звичайно, ніщо з цього не доводить, що саме в цьому будинку понад 2 тисячі років тому Йосип та Марія виховували Ісуса, але ці факти підсилюють позицію припущення", - додав Кен Дарк.У заповіднику Баніас біля підніжжя гори Гермон на півночі Ізраїлю розкопали залишки однієї із найдавніших християнських церков. Руїни датували IV ст. н. е.Раніше на її місці був язичницький храм, побудований 20 року до н. е. та присвячений грецькому богу Пану, якого вважали покровителем пастухів і дикої природи. Вчені розповіли, що будівельники IV-V ст. пристосували його під потреби нової релігії. Одну з великих ніш, у якій, можливо, стояла статуя Пана переобладнали на церковну апсиду. Уже 320 р. н. е. храм став важливим християнським центром із власним єпископом.