Протести у дворах та гетто: що відбувається у Білорусі після 100 днів протестів

Білоруський протест подолав позначку в 100 днів, але віз, а точніше Олександр Лукашенко, і нині там. Білоруси продовжують виходити на акції, влада продовжує їх жорстко розганяти і розповідати байки про провокації підступного Заходу. Але кожне нове закручування гайок призводить тільки до більшого опору.

Перебралися у двори

Білоруський протест освоює нові формати, все частіше переміщаючись з центральних вулиць в спальні райони і двори. Йде справжня боротьба на виснаження, у процесі якої владі просто бракує силовиків для того, щоб зачистити всі місця збору людей.

Але відповідь на таку тактику протестувальників швидко знайшлася. Причому в традиційному для Білорусі репресивному стилі. Влада почала формувати справжні бойові бригади з прихильників Лукашенка, команди тітушок, або як їх називають в Білорусі – тіхушників. Завдання подібних банд – зривати та замальовувати протестну символіку в мінських дворах. Такі собі борці з біло-червоно-білими прапорами і муралами, які приховують власні особи, заполонили білоруську столицю і швидко потрапили в грандіозний скандал.

В одному з мінських дворів тіхушники побили 31-річного мінчанина Романа Бондаренка, смерть якого від отриманих травм стала новим імпульсом для протестів. Влада спочатку в своєму традиційному стилі намагалася представити Бондаренка алкоголіком, який помер від інтоксикації. Лукашенко ж сам постійно повторює, що на протестах всі “обкурені, п’яні, з наркотиками”.

Читайте: Від страйку до воєнного стану: до чого призведе ситуація у Білорусі

А коли з’ясувалося, що ніякого алкоголю в організмі чоловіка не було й близько, просто заарештували медика і журналіста, які оприлюднили інформацію про розтин тіла. Зрозуміло, що народний гнів вже було не зупинити. Прощання з Бондаренком перетворилося в стихійні мітинги у всій країні.

Ще цікавішими виявилися особи нападників. З телефонних розмов, оприлюднених в інтернеті, стало зрозуміло, що до вбивства можуть бути причетні глава федерації хокею Білорусі Дмитро Басков і особистий прес-секретар Лукашенка Наталя Ейсмонт. Тобто їздять дворами і зривають прапорці не якісь прості тітушки, а високопоставлені представники режиму.

— Це прояв особливого служіння або особливої ​​поваги до Лукашенка. Це пов’язано з тим моментом, коли Лукашенко сам вибіг з автоматом захищати владу і продемонстрував, що він готовий йти на вулицю і стріляти. Ось цей приклад активної участі в захисті влади було перенесено на оточення, яке відчуває себе зобов’язаним також брати участь в захисті. Всі на барикади, всі на фронт, – пояснює логіку білоруської влади місцевий політолог Павло Усов.

А на фронті, як відомо, всі прийоми згодяться. Ще одне ноу-хау від Лукашенка – це покарання за протести цілих мікрорайонів. Наприклад, мікрорайон Нова Борова в Мінську, де живуть близько 15 тис. осіб, вважається одним з найбільш опозиційно налаштованих. Тут навіть ділянки для голосування на виборах президента виявилися одними з небагатьох, хто опублікував підсумкові протоколи. Причому згідно з цими протоколами Світлана Тихановська набрала близько 90% голосів.

Упродовж наступних місяців район став одним із центрів протестних акцій, багато жителів регулярно вивішують на будинках біло-червоно-білі прапори. І ось в середині листопада в районі просто вимкнули водопостачання.

— Влада встановила гетто, в повному розумінні цього слова. Район Нова Борова відключили від води, від опалення в мінусову температуру, щоб змусити людей знімати прапори з вікон і балконів, – зазначає Усов.

Стара платівка

Водночас свою публічну риторику Лукашенко не змінює, продовжує розповідати про протести як провокації зовнішніх ворогів.

— США – вони під Варшавою центр створили, а зараз в Києві створили. Розвідка наша і російська попрацювали, побачили ці центри. Жодного поляка там немає. Це тільки територія. Там всюди американці сидять – розумні, талановиті, здібні люди, – каже Лукашенко і зазначає, що такі “розвідувальні центри розхитують ситуацію на всій планеті”.

До пошуку шпигунів і ворогів Лукашенко вдається заради збереження влади. Проблема тільки в тому, що протести за 100 днів так і не сформували в Білорусі ніякої реальної альтернативи владі Лукашенка.

— Безпрецедентні за своєю масовістю вуличні акції в Білорусі так і не породили політичну силу і лідерів, які представляли б протест і які могли б вести переговори з владою. Уявлення ж супротивників влади, що ненасильницьким карнавалом можна повалити консолідований авторитарний режим, наштовхнулося на жорстоку реальність, – констатує білоруський політолог Денис Мельянцев.

Дійсно, якоїсь цілісної стратегії у протестувальників немає. Є вимога відставки Лукашенка і проведення нових виборів, але механізми, як цього досягти – не представлені. Ідея із загальним страйком провалилася. Нова ідея опозиції – народний трибунал для Лукашенка, на думку експертів, теж досить абстрактна.

— Самі ходіння не призведуть до змін, наскільки масовими вони б не були, до того ж і масовість, яка була в перші місяці, вже втрачена, – підкреслює Усов.

Бачить це і Лукашенко, що переконує його в можливості остаточно придушити протести жорсткою силою. Ось тільки кожне надмірне застосування сили буде тільки підживлювати антиурядові акції.

— У влади є бажання і ресурс прибрати протест з вулиці. Тому ставка на максимальне придушення. Але це тільки зажене протест у підпілля. І, з огляду на ступінь невдоволення і напрацьовані горизонтальні зв’язки, цей протест буде вилазити щоразу за відповідних обставин… Прогноз на найближчі місяці швидше песимістичний – реакція і закручування гайок. І новий сплеск протестів навесні, – прогнозує Мельянцов.

Всіх перехитрити

План Лукашенка в тому, щоб утримати владу зараз і впродовж наступних п’яти років підготувати ґрунт для безпечної передачі її власному ставленику. Збереження Лукашенка в такому статусі кульгавої качки, яка шукає порятунку для безпечної старості, вигідне і Кремлю.

— Лукашенко для них найбільш зручна фігура. Ослаблений, який спирається тільки на зовнішню підтримку з боку Росії в умовах західних санкцій, він буде змушений йти на системні поступки в плані геополітичного стану Білорусі, підписувати якісь дорожні карти. Саме на це буде працювати зараз російська влада”, – зазначає Усов.

Кремль же збирається і контролювати майбутній транзит білоруської влади від Лукашенка до його наступника. Залишилося тільки з’ясувати, чи згодні на це білоруси, які протестують вже понад 100 днів, і яким в цьому плані знову відведена стара роль покірних статистів.