Рахунки усіх українців занесуть в реєстр, а банківська таємниця - зникне

Останнім часом в законодавстві спостерігається тенденція до поступового розширення доступу державних органів до інформації, яка містить банківську таємницю, на письмовий запит відповідного державного органу.

Зокрема, законом, ухваленим Верховною Радою 31.10.2019, були внесені зміни, до ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Державні органи, визначені в пп. 3, 3-1 та 3-2 ч. 1 ст. 62 вказаного закону (органи прокуратури України, СБУ, Держбюро розслідувань, Нацполіція, Національне антикорупційне бюро України, АМКУ) можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів.

У зв’язку з цим законом, Національний банк вніс відповідні зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою НБУ від 14.07.2006 № 267 (зміни затверджені постановою НБУ № 13 від 31.01.2020).

У законопроекті № 4135 спостерігаємо продовження тенденції до розширення і спрощення доступу відповідних державних органів до інформації, що містить банківську таємницю.

Про можливі новації нам розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Зокрема, каже експерт, у п. 4.3.3 Додатку 1 до вказаного законопроекту – проекті Антикорупційної стратегії на 2020-2024 рр., – зазначається про низьку результативність процесів передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, активів для збереження їх економічної вартості, а також запобігання та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

"В цьому контексті ініціюється спрощення процесу виявлення та відстеження коштів, одержаних корупційним шляхом, завдяки створенню єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб та індивідуальних банківських сейфів, безпосередній доступ до якого буде надано Нацагентству, Національному антикорупційному бюро України, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну податкову політику, державну політику у сфері митної справи, державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) коштів, одержаних злочинним шляхом", – каже Олена Коробкова.

Питання щодо створення єдиного реєстру рахунків фізичних і юридичних осіб раніше вже обговорювалось, зокрема, в контексті створення такого реєстру в цілях автоматизації арешту коштів на рахунках боржників (проект закону № 8296 від 19.04.2018) і забезпечення ефективного виконання судових рішень.

"Щодо пропозиції законопроекту № 4135 слід зауважити, що існування єдиного реєстру рахунків, дійсно, спростило б процес отримання відповідної інформації уповноваженими державними органами, яким вона потрібна для виконання своїх функцій", – зазначила нам Олена Коробкова.

Разом з тим, каже експерт, є ризики того, що законопроект може мати негативні наслідки для банків через поступову втрату вкладниками інтересів до банківських послуг.

Стрімка тенденція поширення переліку державних органів, які мають отримувати від банків інформацію про клієнтів та значне збільшення обсягів інформації, яка розкривається банками та розмішується в нових базах даних клієнтів, свідчить про послаблення режиму банківської таємниці.

Правники відзначають, що в світі є тренд до розкриття інформації, але за одночасного забезпечення прав платників податку ефективною судовою системою. Однак, в наших реаліях непоодинокі випадки зловживань повноваженнями з боку працівників відповідних державних органів.

Згідно дослідження Transparency International "Індекс сприйняття корупції-2019" (Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі) Україна у 2019 році втратила два бали в рейтингу сприйняття корупції у порівнянні з 2018 роком і повернулася на рівень 2017 року, посівши 126-те місце зі 180.

Зокрема, у Національній доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики у Національного агентства з питань запобігання корупції за 2019 рік зазначено, що до Ради бізнес-омбудсмена надходять численні скарги суб’єктів підприємництва щодо вимагання неправомірної вигоди зі сторони правоохоронних органів.

Правоохоронні органи (в першу чергу податкова) починають досудове розслідування та проводять слідчі дії незважаючи на те, що податкові зобов’язання є неузгодженими і фактично ненадходження коштів до бюджету немає, а отже й немає і закінченого складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Таким чином, багато кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків розпочинаються у випадках, коли явно відсутній склад відповідного злочину, а досудове розслідування може здійснюватися виключно для тиску на бізнес та вимагання неправомірної вигоди від суб’єктів підприємництва.

Так, протягом 2019 року було обліковано 852 кримінальних провадження за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), а передано до суду лише 22 обвинувальних акта за ухилення від сплати податків» (тобто, біля 2,5% - прим., посилання на доповідь).

З огляду на такі приклади та ще достатньо високий рівень корупції в державі, прямий та необмежений доступ до інформації про рахунки клієнтів створює ризики зловживань, неправомірного використання інформації, "зливу" баз даних, що може зашкодити фізичній чи юридичній особі. Запропоновані зміни можуть стати інструментом для безпідставного отримання інформації щодо фізичних та юридичних осіб із боку правоохоронних та контролюючих органів.

"Поступове збільшення обсягів інформації, що підлягає розкриттю державним органам, в цілому нівелює режим банківської таємниці, оскільки така інформація стає доступною для державних органів навіть у тих випадках, коли безпосереднє обґрунтування необхідності її отримання відсутнє і з боку фізичної чи юридичної особи не здійснюється правопорушень", – каже Олена Коробкова.

Заходи держави, направлені на створення сприятливих умов для подолання корупції, розслідування інших кримінальних правопорушень та стягнення боргів за виконавчими провадженнями мають бути співмірними з потребами відповідних державних органів.

Натомість обговорювана ініціатива фактично може нівелювати гарантії конфіденційності та призвести до втрати зацікавленості вкладниками у збереженні коштів у банках, що вплине на відтік вкладів та ліквідність банків. Крім того, створення єдиного реєстру рахунків клієнтів банків завдасть для банків додаткових функцій та фінансових навантажень через необхідність проведення відповідних налаштувань та збільшення персоналу для виконання додаткових обов’язків (слід враховувати необхідність постійного оновлення даних такого реєстру).

"Враховуючи викладене, є дискусійним питання створення ще однієї бази рахунків клієнтів банків, оскільки наразі вже діють процеси інформаційної взаємодії банків з контролюючими органами щодо повідомлення про відкриття рахунків платників податків, який може буде доопрацьований в частині внесення даних про рахунки фізичних осіб без створення ще одного інформаційного ресурсу виключно з метою отримання інформації державними органами", – зауважила Олена Коробкова.

Також слід зазначити, каже експерт, що для детального предметного аналізу ініціативи законопроекту № 4135 про створення єдиного реєстру рахунків фізичних та юридичних осіб та оцінки позитивних чи негативних наслідків реалізації такої ініціативи, потрібна інформація щодо структури даних такого реєстру, формату доступу, обсягу даних і кола осіб, які матимуть право доступу, захищеності даних реєстру тощо, яка наразі відсутня у обговорюваному законопроекті № 4135 і супровідних до нього документах.