Найпоширеніші системні порушення в медіа під час виборів: джинса, незбалансованість, маніпулювання соціологією – моніторинг

Моніторинг місцевих онлайн-медіа у 12 областях України та сторінок політичних партій і кандидатів у Facebook за 5 вересня по 25 жовтня, який проводила коаліція громадських організацій за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», зафіксував кілька системних порушення Виборчого кодексу.

Олександр Бурмагін, експерт Ради Європи, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини», під час онлайн-презентації результатів моніторингу 27 листопада перелічив найпоширеніші з них:

1. Прихована політична реклама й агітація (джинса). «Відбуваються небезпечні маніпуляції та спроби впливати на виборців з допомогою матеріалів, які поширюються як редакційні, до яких в аудиторії більша довіра, ніж до маркованої реклами», – зауважив експерт.

2. Поширення результатів соцопитувань без усіх реквізитів, яких вимагає виборче законодавство. «Немає замовників опитувань, немає методології, не всі результати наводяться. Результати цих опитувань часто використовуються для маніпуляцій», – пояснив пан Бурмагін.

3. Незбалансоване та необ’єктивне висвітлення виборчого процесу. За словами експерта, окремі медіа інформували лише про певних учасників виборчого процесу, про інших – або нічого, або негатив.

4. Поширення результатів екзитполів у день виборів до закриття дільниць, агітація в день тиші та день виборів.

За його словами, виборче законодавство потребує системних змін у питанні регулювання медіа та санкцій за порушення, створення адекватних правил гри медіа під час виборчого процесу. Найбільше проблем, на його думку, проявляється під час виборчого процесу у сфері онлайн-медіа та соціальних мереж.

«Без зміни законодавства, без ліберального, обережного регулювання інтернету й активності в соцмережах, які все більше впливають на виборців, ми навряд чи цю ситуацію змінимо», – констатував Олександр Бурмагін.

Він зауважив, що попри ухвалення нового Виборчого кодексу, в частині регулювання агітації та інформування його норми залишилися на рівні 2009 року, а деякі положення навіть програють тим нормам, які були закладені в законі про місцеві вибори.

На його думку, частково вирішити ситуацію може закон про медіа: у цьому законопроєкті передбачене регулювання онлайн-медіа. Але наразі робота над ним у парламенті стоїть на паузі, і пан Бурмагін сподівається, що вона відновиться найближчим часом.

При цьому Олександр Бурмагін вважає недоцільним впроваджувати в законодавство термін «маніпуляція». «Для розмежування агітації та інформування критеріїв, як на мене, достатньо: неупередженість, збалансованість, об’єктивність, повнота й точність. Якщо цих критеріїв інформування не дотримано – тоді ми можемо говорити про порушення, про маніпуляцію. У частині регулювання агітації є проблема із занадто широким визначенням. Але головне – щоб усі агітаційні матеріали були марковані. Встановлювати змістовні обмеження до агітаційних матеріалів (щодо уникнення маніпуляцій) не зовсім доцільно, оскільки ми можемо стикнутися з цензурою», – сказав експерт, відповідаючи на запитання учасників презентації.

Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко погодився, що у виборчому законодавстві відбулися помітні зміни, але його реформа ще не завершена. «Коли ухвалюється великий комплексний Виборчий кодекс, уваги до всього не вистачало. У медійній тематиці він потребує ще змін. У міжвиборчий період ми маємо час подивитися на те, які зміни потрібно впроваджувати. У контексті подальшої роботи над законом про медіа теж є речі, які можна врахувати», – сказав він, коментуючи результати моніторингу.

Моніторинг проводила коаліція громадських організацій, що включає «Комісію журналістської етики», «Платформу прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціацію «Жінки в медіа» за підтримки спільного Проєкту «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні». Він тривав з 5 вересня по 25 жовтня 2020 року та охопив контент соціальної мережі Facebook і місцевих суспільно-політичних онлайн-медіа з найширшою аудиторією у 12 регіонах України, серед яких Закарпатська, Рівненська, Чернівецька, Львівська, Волинська, Чернігівська, Сумська, Житомирська, Вінницька, Київська області та підконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей.

Нагадаємо, за перший моніторинговий період 5-25 вересня експерти зафіксували, що місцеві медіа під час виборів порушують не лише стандарти журналістики, а й вимоги Виборчого кодексу. За другий моніторинговий період 26 вересня – 9 жовтня експерти зафіксували два нових системних порушення Виборчого кодексу: недотримання вимог неупередженого висвітлення виборчого процесу та збалансованого висвітлення коментарів усіх учасників виборчих перегонів.

Олександр Бурмагін уже звертав увагу на застарілість виборчого законодавства в частині інформаційного забезпечення та агітації, зокрема, на неякісні правила гри для інтернету і соцмереж. Певний блок змін до Виборчого кодексу містить законопроєкт про медіа, але його ще не розглянуто навіть у першому читанні.

Про необхідність регулювання політичної агітації та реклами в соціальних медіа говорила раніше й голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

Фото: Нацрада