Зеленський: кримінальна відповідальність за брехню в деклараціях має бути суворою

Під головуванням президента України Володимира Зеленського відбулося засідання Національної ради з питань антикорупційної політики, на якому були розглянуті законодавчі ініціативи щодо виходу з конституційної кризи.

«Ця криза вже призвела до дуже серйозних наслідків. Нам коштувало значних зусиль, аби після цього рішення остаточно не втратити підтримку наших міжнародних партнерів, зокрема МВФ, Світового банку та інших інвесторів. Ті, хто брехав у деклараціях за 2017, 2018, 2019 роки, вже не будуть покарані. Робота із запобігання корупції на сьогодні залишається на паузі», – цитує Зеленського пресслужба глави держави.

Тому президент акцентував увагу на необхідності максимально швидко підготувати та подати зміни до чинного законодавства України з метою подолання конституційної кризи. Такі рішення мають бути консолідованими й погодженими усіма зацікавленими сторонами, додав глава держави.

«Такої консолідації, такої роботи разом ніколи не було в Україні. Це повинно було відбутися для того, щоб ми почали працювати разом», – відзначив президент.

Зокрема, Володимир Зеленський закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити законопроєкт про відновлення кримінальної відповідальності за ухилення від подання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей.

«Кримінальна відповідальність за ухилення від подання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей має бути достатньо суворою та передбачати можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Корупціонери повинні понести відповідальність згідно із законом», – наголосив глава держави.

Наступним кроком у подоланні кризи, за словами президента, має стати відновлення норм Закону «Про запобігання корупції». Цей документ має забезпечити повне відновлення перевірок декларацій, серед іншого декларацій суддів, а відповідні повноваження повинні залишитися за Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).

«Обов’язково, щоб ці відмінності нікому не надавали можливості для зловживання чи затягування притягнення до відповідальності», – заявив Зеленський.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін зазначив, що відновлення кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з недекларуванням і недостовірним декларуванням, «є найпріоритетнішим завданням не тільки для парламенту, а й для всього українського народу».

Народний депутат повідомив, що на прохання президента 2 грудня відбудеться онлайн-візит експертів Венеціанської комісії до нашої держави для оцінки стану антикорупційного законодавства.

«Маємо надію, що відповідний висновок Венеціанської комісії буде підготовлений до 10 грудня. Це також дасть нам змогу підготуватися для комплексної, системної реформи Конституційного суду», – сказав він.

Презентуючи попередні напрацювання законопроекту про відновлення повноважень НАЗК, голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна наголосила, що робоча група в парламенті вже напрацювала рамки такого відновлення. Очікується, що законопроект зареєструють наступного тижня.

За її словами, учасники погоджуються, що всі декларації, серед іншого суддів, зокрема Конституційного суду, має перевіряти Національне агентство з питань запобігання корупції. Водночас вона уточнила, що мають бути встановлені певні особливості перевірки декларацій суддів і суддів Конституційного суду, спрямовані на мінімізацію контакту між суддею та НАЗК, а також автоматизацію певних процесів призначення перевірок.

«Відновлення кримінальної відповідальності за неподання декларації та неправдиве декларування є абсолютним пріоритетом. Більше того, я хочу наголосити, що ми не можемо собі дозволити та просто не маємо права під приводом чергового раунду дискусій не ухвалити законопроект і фактично встановити амністію всіх декларацій 2020 року», – наголосила Радіна.

Президент закликав Верховну Раду якнайшвидше підтримати законодавчі ініціативи для відновлення стабільної роботи антикорупційної архітектури.

«Ми очікуємо, що Верховна Рада ухвалить ці важливі законопроекти. Перше – це відновлення кримінальної відповідальності за навмисне ненадання декларації та умисне зазначення неправдивих відомостей у деклараціях. Друге – відновлення повноважень НАЗК у частині електронного декларування. Третє – посилення гарантій діяльності директора НАБУ – тут чекаємо від Міністерства юстиції доопрацювання, і схвалення Антикорупційної стратегії. Це важливі перші швидкі кроки, які потрібно нам усім дуже швидко зробити», – підсумував президент.

Нагадаємо, сьогодні у Раду внесли законопроєкт Зеленського про відповідальність за брехню у е-деклараціях.

До слова, НАЗК закликає відновити відповідальність за брехню у деклараціях до кінця грудня.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону України «Про запобігання корупції» та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.

Крім того, судді визнали неконституційними повноваження НАЗК щодо контролю і перевірки е-декларацій. Після цього НАЗК оголосило про закриття реєстру електронних декларацій через рішення Конституційного суду.

У Конституційному суді пояснили, що скасували електронне декларування, щоб захистити суддів від тиску органів виконавчої влади.

Як повідомляв «Главком», президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнавши його рішення про декларування «нікчемним».

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що законопроєкт президента Володимира Зеленського з пропозицією розпуску суду має ознаки конституційного перевороту.

Очільник НАБУ Артем Ситник заявив, що у кримінальних провадженнях Бюро, які були зупинені через рішення Конституційного суду, фігурують і самі судді КСУ.