Виклик швидкої в Україні: у НСЗУ пояснили, в яких випадках бригада приїде, а в яких - ні

Національна служба здоров'я України (НСЗУ) відповіла на п’ять запитань громадян щодо екстренної медичної допомоги (ЕМД).

Відповідні роз'яснення оприлюднені у суботу, 28 листопада.

1. Чи може відмовити диспетчер ЕМД у виклику швидкої до пацієнта без декларації?

"Ні. Відсутність декларації з сімейним лікарем не є причиною відмови у виклику. Також для цього не потрібне електронне направлення", - йдеться і повідомленні.

Щоб отримати допомогу пацієнту потрібно:

• викликати "швидку" за номером 103, або це мають зробити його близькі, рідні, оточуючі (якщо мова йде, наприклад, про ДТП), призначений лікар;
• самостійно звернутись до підрозділу ЕМД.

"Але диспетчер має право відмовити у виклику, який за суттю є необґрунтованим саме для служби екстреної (швидкої) медичної допомоги", - зазначається в повідомленні.

2. Чи потрібно платити за виклик ЕМД?

"Ні. Надання екстреної медичної допомоги за номером 103 є безоплатним для пацієнтів, які перебувають у невідкладних станах", - пояснюють у НСЗУ.

Зокрема:

• на місці події: на вулиці, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах;
• під час транспортування пацієнта, який потребує надання ЕМД в цей час - з місця події до лікарні, або у відповідь на звернення медичних працівників;
• під час особистого звернення пацієнта, який перебуває у загрозливому для життя стані, до підрозділу ЕМД.

3. В яких випадках потрібно телефонувати до 103 та розраховувати на приїзд бригади?

"Швидка допомога обов’язково приїде до людини, яка потребує невідкладної допомоги", - запевняють у НСЗУ.

Зокрема під час:

• знепритомлення та судом;
• раптових розладів дихання та раптовому болю у ділянці серця;
• блювоті кров’ю та зовнішній кровотечі;
• гострому болю у черевній порожнині;
• ознак гострих інфекційних захворювань;
• порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
• гіпо- та гіперглікемічних ком;
• гострих психічних розладів, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;
• усіх видах травм та ураженні електричним струмом, блискавкою, при теплових ударах, асфіксії тощо;
• ушкодження під час ДТП, аварії на виробництві, стихійного лиха тощо;
• отруєння, укусів тварин, змій, павуків та комах, а також анафілактичних реакцій;
• порушення нормального перебігу вагітності.

4. Як правильно викликати екстрену медичну допомогу?

Головне правило - надавати достовірну інформацію диспетчеру, який відповість на дзвінок за номером 103. Не можна приховувати ані симптоми, ані іншу важливу інформацію. Наприклад, якщо до пацієнта з підозрою на інсульт викликають швидку, обов’язково потрібно повідомити про підвищену температуру, якщо вона є. Також не можна перебільшувати наявні симптоми з метою, щоб диспетчер прийняв виклик. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб тягне за собою накладення штрафу. А найголовніше, що людина, яка справді потребує екстреної допомоги, може її не дочекатись: усі бригади будуть зайняті.

Із алгоритмом виклику за номером 103 можна ознайомитися за посиланням.

5. Чи приїде швидка до пацієнта з ймовірним або підтвердженим COVID-19?

За інформацією НСЗУ, у разі критичного стану - обов’язково. Наприклад, коли у пацієнта спостерігається утруднене дихання, дихальна недостатність, підвищення температури вище 38° C, що погано піддається корекції, раптове погіршення стану.

"Бригада екстреної меддопомоги оцінить стан пацієнта з симптомами або підтвердженим COVID на місці виклику та за необхідності транспортує до лікарні, визначеної в регіоні для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою. Якщо за висновком бригади ЕМД пацієнт не потребує госпіталізації, йому нададуть необхідну медичну допомогу на місці та рекомендації стосовно самоізоляції", - розповіли в відомстві.

Нагадаємо, що від 26 листопада Міністерство охорони здоров'я запустило в тестовому режимі послугу з виклику через контакт-центр мобільної бригади швидкої допомоги.