Хто стане новим Держсекретарем США та чому Росія не в захваті від цього призначення

Дональд Трамп все ще відмовляється прямо визнати свою поразку на президентських виборах, але вже нарешті запустив процес передавання влади. Джо Байден тим часом активно формує свою команду, а перші оголошення про майбутні кадрові призначення зробив у зовнішньополітичному секторі.

За тим, хто буде визначати нову міжнародну політику Штатів, пильно стежить весь світ. Особливі надії на адміністрацію Байдена покладають і в Україні.

Головний радник

Головним відповідальним за зовнішню політику в адміністрації Байдена буде Ентоні Блінкен, якого висунули на пост Державного секретаря. По суті, Держсекретар – це третя людина в американській адміністрації, після власне президента і віце-президента, такий аналог міністра закордонних справ. І на цю посаду Байден вибрав людину максимально довірену і віддану.

Блінкен працює з Байденом більше 20 років і представляє з себе плоть від плоті американського політичного істеблішменту, того самого, про змову якого кричить Дональд Трамп на кожному розі. Батько і вітчим Блінкена були американськими дипломатами, мати – очолювала Американський культурний центр в Парижі, дружина – онучка колишнього глави Секретної служби США і колишня особиста помічниця першої леді Гілларі Клінтон.

Сам Блінкен вперше у велику політику потрапив якраз за адміністрації Білла Клінтона як спічрайтер. Далі була робота на Байдена, спочатку як сенатора, а потім – віце-президента в адміністрації Барака Обами. Блінкена називали одним із головних зовнішньополітичних радників Обами, а від Байдена він навіть удостоївся епітета суперзірка. Пік кар’єри Блінкена – посада заступника Держсекретаря, коли Держдеп очолювала все та ж Гілларі Клінтон. Як і вся команда Обами за часів Трампа, Блінкен залишив держслужбу, але тепер повертається до Вашингтона разом зі своїм патроном Байденом.

Про повернення разом з Блінкеном до принципів зовнішньої політики США часів Обами кажуть і експерти.

— Вони хочуть відновлення американського лідерства, відносин з ключовими традиційними союзниками, посилення блоків і альянсів, в яких Америка відіграє критичну роль. Це можна назвати спробою повернення до статус-кво, хоча, звичайно, точної копії політики попередніх років може і не бути, – зазначає Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень.

Дійсно, Блінкен – це різкий контраст з часами президента Дональда Трампа. Хоча б у тому, що він професійний, досвідчений дипломат, розбирається у всіх ключових регіонах світу, на відміну від своїх попередників на чолі Держдепартаменту за правління Трампа – Майка Помпео і Рекса Тіллерсона.

Прагматичний реаліст, який вірить в силу США, але розуміє її межі – так характеризує Блінкена американська преса. Серед його пріоритетів – повернення США до Паризької кліматичної угоди, Іранського ядерного договору та участі в ВООЗ, тобто туди, звідки Трамп за чотири роки свого правління встиг вивести Штати.

Новий Держсекретар США планує налагодити відносини з союзниками по НАТО, яких той же Трамп дуже нервував розмовами про те, що їм потрібно платити більше грошей, щоб Америка їх захищала. Також Блінкен виступає проти виведення американських військових з Афганістану та Іраку і за посилення тиску на Китай.

— Якщо ви не в грі, у вас будуть проблеми. Якщо ви не впливаєте на події зсередини, на вас не будуть зважати, – цитата Блінкена, яка яскраво характеризує його бачення ролі США на міжнародній арені.

Але все ж головна його перевага на новій посаді – близькість до президента.

— У нього буде найцінніша валюта в Вашингтоні – вухо президента. Він настільки близький до Байдена, що деякі вважають його “альтер его” обраного президента, – характеризує Блінкена Financial Times.

Місце України

Визначатиме Блінкен і політику США щодо України. Хоча тут і у самого Байдена знань більш ніж достатньо. Не кожен же раз президентом США стає людина, яка до цього сім разів приїжджала до Києва. Байден дійсно чудово обізнаний в українській політичній кухні, причому ця обізнаність навіть іноді створювала йому проблеми.

Блінкен теж добре знайомий з Україною. До речі, його дід виїхав якраз з Києва до США. Сам новий Держсекретар теж неодноразово бував на батьківщині діда, востаннє в 2015 році. Тоді в столиці України Блінкен говорив про необхідність підтримки незалежності НБУ, проведення реформи прокуратури і виконання вимог МВФ. Як це буває з Україною, пройшло п’ять років, а всі ці тези можна сміливо повторювати наново.

Безумовний плюс для України в призначенні Блінкена полягає в тому, що він прекрасно знайомий з обставинами агресії Росії в Криму і на Донбасі. Він розуміє, хто такий Володимир Путін, і його манеру дій.

— Я пам’ятаю численні розмови між президентом Обамою і президентом Путіним. Ми були в Овальному кабінеті, і президент говорив по телефону, Путін заперечував, а насправді, безумовно, брехав про присутність Росії в Україні. Обама тоді сказав йому: Володимир, ми не сліпі, у нас є очі, ми все бачимо. А Путін і далі поводився так, ніби нічого не сталося, – згадував Блінкен.

Новий Держсекретар – послідовний прихильник антиросійських санкцій, він говорив, що анексія Криму дорого обійдеться російській економіці, що ми зараз, власне, і бачимо, а в 2017 році навіть написав окрему колонку в New York Times із закликом до адміністрації Трампа надати Україні летальну зброю.

— Військового вирішення конфлікту в Східній Україні, на нашу думку, не існує. Проблема, звичайно, в тому, що єдині, хто вважає, що військове рішення існує – це Росія і сепаратисти, які на неї працюють. Так що треба позбавити їх цього переконання, – говорив Блінкен, аргументуючи необхідність військової допомоги Україні.

Росія не в захваті

Зрозуміло, що після таких висловлювань нічого хорошого від приходу в Білий дім тандему Байден – Блінкен росіяни не чекають. Пропагандистська машина Кремля вже щосили розкручує нову американську адміністрацію для покірного внутрішнього споживача. Якщо Байдену там давно відвели роль немічного старого, який стане лише номінальним главою держави, то Блінкен – це ледве не головний герой останніх тижнів.

— Блінкен – генетичний русофоб, – повідомляє один з головних рупорів Кремля Ольга Скабєєва.

Тобто напрямок для пояснення дій нової американської адміністрації задано, і він навіть звучить, як визнання. Серед планів Байдена і Блінкена – можливе посилення санкцій проти головної зовнішньополітичної афери Москви – газопроводу Північний потік – 2. Так що Кремлю дійсно є про що турбуватися, впевнені експерти.

—Ентоні Блінкен і інші, хто отримають повноваження, будуть поводитися щодо Росії набагато жорсткіше. Більше НАТО, жорсткіша політика щодо Росії, сильніші наголоси на інститутах і більше уваги до демократії, – підкреслює виконавчий директор Німецького фонду Маршалла Іан Лессер.

Причому одними санкціями дії Вашингтону щодо Росії можуть не обмежитися.

— Байден може також активізувати присутність США на пострадянському просторі. За Обами він відповідав за Україну, а в останні місяці жорстко критикував Росію за підтримку Лукашенка і дії в Нагірному Карабаху. Тепер, коли він став президентом, можна не сумніватися, що між США і Росією додасться напруги і на пострадянському просторі, – вважає директор Московського центру Карнегі Дмитро Трєнін.

Не все відразу

Такі прогнози і бекграунд адміністрації Байдена народжують в Україні надзвичайно завищені очікування від нового американського президента і його команди. Однак сподіватися, що Байден і той же Блінкен стрімголов помчать вирішувати українські проблеми, не варто. Їхній пріоритет – національні інтереси США, а не України. Наприклад, Блінкен бачить своїм першочерговим завданням міжнародну кампанію боротьби з коронавірусом з провідним статусом США в ній.

Для Байдена ж після того, як під час виборчої кампанії Трамп його постійно критикував за нібито корупційні махінації якраз в Україні та роботу його сина тут, починати правління з активності в українських питаннях теж, м’яко кажучи, недалекоглядно.

На збільшення військової допомоги і прискорення інтеграції з НАТО Україні дійсно варто розраховувати. Але те, що США почнуть запроваджувати санкції проти українських політиків, які протидіють, наприклад, антикорупційним реформам всередині країни, як цього вимагають окремі гарячі голови – це, звичайно, з розряду фантастики. Штати залишаються ключовим українським міжнародним партнером, можливо навіть союзником №1, але Байден – не месія, і за нас нашу роботу робити не буде.