Не кримінальна: Раді пропонують відновити відповідальність за недостовірне декларування

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації.

Як повідомляється на сайті парламенту, проект закону зареєстровано за номером 4441.

Автори законопроекту - робоча група Верховної Ради з врегулювання конституційної кризи.

Законопроект пропонує виключити статтю 366-1 і доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», яка встановлює відповідальність за умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, неправдиву інформацію в декларації пропонується карати штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн), громадськими роботами терміном від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років. Ця норма має розповсюджуватися і на народних депутатів.

У законопроекті пропонується відмовитися від такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк.

Своєю чергою глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що відсутність тюремного ув'язнення за недостовірні дані в деклараціях є "диверсією проти декларування".

"Відсутність ув'язнення за брехню в деклараціях - це: диверсія проти декларування, адже така стаття не працюватиме, і насмішка над справедливістю. Те, що звичайних людей за 1тис. грн садять, для депутатів не проблема, а ось чиновників за брехню на мільйони садити вони не хочуть, хоча прийшли в Раду з гаслами про посадки", - цитує Шабуніна прес-служба ЦПК.

Конституційна криза в Україні: що відбулося

• 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
• Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
• 29 жовтня Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288), яким пропонується припинити повноваження суддів КС. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів».
• 2 листопада у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким пропонується відновити норми про е-декларування, скасовані Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України" (№ 4304) є голова ВР Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема "Євросолідарності", "Голосу" та "Слуги народу".
• 16 листопада Разумков заявив, що законопроект № 4304 був розроблений та підтриманий майже всіма політичними силами у парламенті. Також він закликав створити робочу групу, яка почала б напрацьовувати законодавчі ініціативи щодо виходу держави з конституційної кризи.
• 18 листопада заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.
• Група до 1 грудня має розробити узгоджені законопроекти щодо внесення змін до Кримінального кодексу, законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний суд України», які обумовлені рішенням КС.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Тамара Отовська