Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів набрала чинності

1 грудня набрала чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Тромська конвенція). Цим документом держави визнають право на доступ до інформації та погоджуються забезпечувати таке право і співпрацювати у сфері доступу.

Набуття чинності стало можливим після ратифікації цього документа Україною у 2020 році. Сама конвенція була ухвалена у 2009 році у місті Тромсе. Але для набуття чинності її мали ратифікувати 10 країн-членів Ради Європи. Україна стала десятою країною, що ратифікувала конвенцію. Представники України стануть співзасновниками та членами міжнародних консультативних органів з напрацювання найкращих практик з питань доступу до публічної інформації.

«Ця Конвенція встановлює мінімальний набір стандартів для належної справедливої обробки запитів на доступ до офіційних документів, включаючи зобов'язання держави забезпечити доступ до ефективного і незалежного механізму перегляду рішень у випадку відмов надати доступ. Згідно з Конвенцією, всі офіційні документи, як правило, є публічними і можуть бути обмежені в доступі лише для захисту інших прав і законних інтересів», – сказала на пресконференції в «Укрінформі» виконувачка обов'язків голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

За її словами, Конвенція також встановлює низку основних гарантій на доступ до офіційних документів: запитувач не зобов’язаний вказувати причину запиту офіційного документа; заявникам можуть надати право залишатися анонімними; в доступі може бути відмовлено лише в чітко визначених випадках і на основі чітких критеріїв; запитувач має право отримати письмове обґрунтування від посадовців щодо відмови; перегляд документів у приміщенні органу державної влади має бути безкоштовним, а платним – лише копіювання офіційного документа.

Заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко зауважив, що український закон «Про доступ до публічної інформації», ухвалений 10 років тому, передбачає навіть більш прогресивні норми, ніж загальні положення Конвенції. Але з ратифікацією Конвенції Україна має змогу передавати свій досвід іншим країнам.

«Україна шляхом ратифікації Конвенції не лише запускає цей механізм для України, а насамперед запускає його для Європи. Закон про доступ до публічної інформації, який був ухвалений майже 10 років тому, передбачає в переважній більшості питань більші й кращі стандарти відкритості й доступу до інформації, ніж мінімальні стандарти, які записані в Конвенції. Тому Україні є чим ділитися. Ми запускаємо дискусію про подальше майбутнє міжнародних актів у сфері доступу до публічної інформації, тому що рано чи пізно постане питання вдосконалення цих механізмів», – зазначив Шевченко.

Водночас консультантка Ради Європи Тетяна Олексіюк звернула увагу, що в деяких аспектах Конвенція не стикується з нормами українського законодавства, яке у зв'язку з цим потребує переосмислення: «Наприклад, є норми Конвенції, які прямо дозволяють запитувачу надати інформацію шляхом відсилки його до загальнодоступного джерела. А наш закон про доступ до публічної інформації прямо забороняє це робити. Ми маємо хорошу підставу, щоб переосмислити деякі норми нашого законодавства – можливо, щось застаріло і не відповідає сучасним технічним можливостям».

Нагадаємо, 20 травня Верховна Рада ратифікувала Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів, ухвалену 18 червня 2009 року у м. Тромсе. Цим документом держави визнають право на доступ до інформації та погоджуються забезпечувати таке право і співпрацювати у сфері доступу. Україна стала десятою країною, яка ратифікувала Конвенцію та, відповідно, введе її в дію.

Представники громадянського суспільства підтримували ратифікацію Конвенції з 2018 року. Спочатку низка громадських організацій направили відповідне звернення до Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. У січні 2020 року Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України закликала підтримати ратифікацію Конвенції.

Фото: «Укрінформ»