Більше газу: на скільки Україні вистачить власних запасів палива?

Чи зможе Україна видобувати більше власного газу? Це запитання турбує багатьох українців, адже ще минулого століття наша країна видобувала майже 70 млрд кубометрів газу на рік. А нині – в рази менше.

Торік видобуток становив 20,7 млрд кубометрів. З них 14,9 млрд кубометрів блакитного палива забезпечило державне Укргазвидобування, 1,2 млрд — Укрнафта і ще 4,6 млрд — приватні підприємства. За обсягами це – четверте місце в Європі. Але й цього країні замало. У 2019 році імпорт газу сягнув 14,2 млрд кубометрів.

Тим часом у вітчизняних надрах досі знаходять доволі великі запаси газу. За різними оцінками – від 350 млрд до 1,3 трлн кубометрів розвіданих запасів. Тобто Україна посідає друге місце в Європі після Норвегії.

Європейський Катар

Природний газ в Україні видобувають на заході, сході та півдні країни.

Найбільша вітчизняна видобувна компанія – Укргазвидобування – нині розробляє 140 родовищ вуглеводнів в Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Волинській областях. Загалом на цих родовищах працює близько 2,5 тис. свердловин.

Найбільші запаси палива зосереджені в районі Дніпровсько-Донецької западини на території Харківської та Полтавської областей.

Тамтешнє Шебелинське родовище, відкрите 70 років тому, було одним із найбільших у Європі. Відтоді з нього видобули понад півтрильйона кубометрів газу.

Ще раніше з території України були здійснені перші в світі міждержавні поставки природного газу: в 1945 році паливо з Дашавського та Опарського родовищ на заході країни почали експортувати до Польщі.

На той час Західна Україна була найбільшим нафтовидобувним регіоном у Європі, таким собі європейським Катаром.

У середині минулого століття природний газ українського походження транспортувався до Росії, Білорусі, Литви, Латвії, Польщі, Чехословаччини та Австрії.

А загалом у радянський період з українських надр видобули понад 1,5 трлн кубометрів газу. Для порівняння: за роки незалежності Україна підняла з надр утричі менше. Це свідчення того, що старі родовища невпинно виснажуються. Тож потрібно шукати нові.

Де шукати нові поклади?

На щастя, на великих глибинах суходолу, в щільних породах і на шельфі Чорного моря все ще є значні запаси – від 350 млрд до 1,3 трлн кубометрів. Такий потенціал вітчизняних надр може послужити ще не одному поколінню. Тож у перспективі в України є шанси забезпечити себе власним газом.

Щоправда, з умовних 1,3 трлн кубометрів розвіданих запасів палива лише частина належить до категорії видобувних запасів. Саме з них можна з високою імовірністю підняти газ без додаткових геологічних досліджень.

Загалом же запаси поділяють на чотири категорії: детально розвідані, попередньо розвідані, запаси на ділянках складної геологічної будови і так звані перспективні запаси. Перші три категорії є основою для розроблення родовищ, остання — лише гіпотетичний резерв.

Тобто з умовного трильйона запасів на практиці реально видобути близько 250 млрд кубометрів газу. І знаходиться він на значній глибині (понад 6 км) та в щільних породах.

Добратися до нього нелегко. Але можливо. Відповідні технології вітчизняні газовики мають. Тож справа лише за новими ділянками. Ставку пропонують робити на освоєння глибоких горизонтів, поклади нетрадиційного газу в щільних породах та Чорноморський шельф.

— Перспектива дуже велика. Україна може подвоїти свою ресурсну базу, якщо залучить у розроблення глибокі поклади та поклади газу зі щільних порід… Наша нова стратегія базується на збільшенні запасів, ресурсної бази. Адже наявні родовища вичерпані подекуди на 80%. Тож потрібно розвідувати нові поклади, зокрема на шельфі Чорного моря та на перспективних ділянках на Сході України, — зазначає директор дивізіону Нафтогаз Розвідка та Видобування Олександр Романюк.

Коли дістануться до нових покладів?

Щоб мати можливість видобути газ, спочатку треба отримати ліцензію на розроблення ділянки, провести там геологічну розвідку, пробурити пошукові та експлуатаційні свердловини, побудувати необхідну інфраструктуру тощо. Усе це потребує мільярдних інвестицій та років праці. Зазвичай від розвідки ділянки до початку промислового видобування минає від трьох до п’яти років, констатують фахівці.

— Щоб мати звідки видобувати газ за кілька років, досліджувати та бурити потрібно вже зараз. Адже розроблення нових родовищ триває від трьох до п’яти років. Тож що раніше інвестори почнуть роботи на нових ділянках, то швидше зможуть розпочати з них видобування, — пояснює голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

Найбільша вітчизняна видобувна компанія – Укргазвидобування – вже веде геологорозвідувальні роботи з пошуку нових родовищ вуглеводнів у Дніпровсько-Донецькій западині та Карпатському регіоні.

Зокрема компанія завершила роботи на надглибокій свердловині №888 і аналізує отримані геологічні дані. Вони мають підказати, чи отримають Шебелинське та інші родовища Донецько-Дніпровської западини друге дихання на нових, глибоких горизонтах.

А от щоб почати розробляти шельф, потрібно пройти певні бюрократичні процедури для отримання необхідних дозволів. Проте вітчизняні газовики сподіваються, що зможуть повернутися в Чорне море вже в найближчій перспективі.

Більше про історію, сьогодення та майбутні плани галузі дивіться у веб-серіалі Нафтогазу Свій газ.