Карантин у січні: чи не запізно схаменулася влада

4 грудня у Міністерстві охорони здоров’я заявили, що не планують посилювати карантинні обмеження до кінця 2020 року.

Але щось на кшталт локдауну можуть запропонувати на початку січня 2021 року, додаючи, що система охорони здоров’я України зможе витримати стабільний приріст пацієнтів з коронавірусною хворобою, який нині спостерігається.

Але лікарі та експерти неодноразово казали про те, що медична система вже на межі.

То чи не забарилася влада України з обмеженнями?

Плани і реалії

За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, навіть попри можливість медичної системи “триматися” до кінця грудня, спостерігається високий рівень госпіталізації хворих на Covid-19.

Ситуація склалася така, що може забракнути місць пацієнтам з важким перебігом хвороби.

– Уряд створила публічно зрозумілий індикатор у вигляді певного відсотка зайнятих госпітальних ліжок, який легко демонструвати суспільству. Однак потрібно розуміти, що це за ліжка. До переліку додають все менш спеціалізовані і обладнані заклади, через що до них не розподіляють важких хворих на COVID-19. А інших, крім важких, намагаються лікувати вдома.

Через хибний індикатор ми перебуваємо в уявному відчутті безпеки, хоча люди з інфекцією (Covid-19, – Ред.) отримують менш ефективну медичну допомогу і зростають їх ризики померти, – розповів Фактам ICTV інфекціоніст Вадим Арістов.

МОЗ збирається запропонувати уряду запровадити найбільші можливі обмеження, враховуючи українські реалії. Сподіватися на повну зупинку країни та економіки не варто – втім, як і на звичайну роботу закладів.

Нині подробиці обмежень повністю не розкриваються. Тривати вони мають близько трьох тижнів, щоб ситуація з кількістю хворих виправилася до лютого.

– Усі лікарі розуміють, що з кінця січня і протягом лютого очікується сезонний пік захворюваності на грип. Це призведе до серйозного навантаження на медичну систему, тому до цього періоду потрібно підійти з мінімально можливими цифрами захворюваності та госпіталізації із Covid-19, – сказав Степанов під час брифінгу 4 грудня.

Докладніше про всі обмеження стане відомо 9 грудня. Однак президент Володимир Зеленський запевняє, що чекати на них навіть наприкінці місяця не варто, адже в нинішніх умовах медична система ще тримається.

– Я вірю, що наразі локдаун у грудні нам не потрібен. Ми зважували всі за і проти, радилися з представниками місцевих влад, отримали запевнення МОЗ щодо контрольованості ситуації в лікарнях, і я рекомендував прем’єр-міністру не оголошувати локдаун у грудні, – заявив глава держави 4 грудня.

За його словами, загальна ситуація в лікарнях контрольована, хоча і не обходиться без проблем в окремих медзакладах.

Вчасний локдаун

У багатьох країнах посилювати обмеження починають тоді, коли спостерігається стрімке зростання щоденних випадків захворювання. Україна не стала винятком, однак у нас посилили обмеження лише на вихідні.

На думку Арістова, кращим варіантом було б запровадження локдауну набагато раніше. Замість січня, коли ситуація може стати критичною, краще посилити обмеження у листопаді.

– Запровадження локдауну в січні є дуже пізнім, адже згідно з математичними моделями, вже 4 листопада можна було очікувати нестачу в реанімаціях десь 250 ліжок. До кінця року вона б становила близько 4 тис. Однак поки ми цього не бачимо, оскільки пацієнтів “притримують” на попередніх етапах каскаду – на загальних ліжках з киснем.

Необхідно було запроваджувати локдаун десь наприкінці листопада, щоб він завершився до кінця року. Тоді б у нас були показники, які б свідчили не лише про можливість поступити в систему охорони здоров’я, але й не потрапити до переліку смертей, яких можливо було б уникнути, – каже інфекціоніст.

Водночас експерт у сфері охорони здоров’я, голова правління в ГО Платформа Здоров’я Тимофій Бадіков висловив сподівання Фактам ICTV, що навіть у січні не знадобиться карантин.

– Нині розповсюдження захворювання пригальмувалося, а також паралельно готують медичну мережу. Тому можна сказати, що влада не запізнюється з локдауном. Можливо, якщо динаміка буде такою, як зараз, то жорсткого карантину не буде і в січні. Однак усі готуються до його запровадження, – розповідає Бадіков.

З одного боку, новорічні свята – привід для мобілізації населення, адже люди купуватимуть подарунки одне одному, збиратимуться за святковим столом тощо. З іншого – буде багато вихідних і святкових днів, під час яких багато хто звик сидіти вдома замість того, щоб шукати розваги деінде.

Є невелика можливість того, що замість збільшення кількості захворювань на початку січня, нас навпаки чекає зменшення або вихід на так зване плато, коли добова кількість нових хворих майже не змінюватиметься.

В такому разі можна було б навіть повернутися до адаптивного карантину. Особливо враховуючи те, що місцева влада не намагатиметься набити собі рейтинг, як це було перед місцевими виборами.

– Якщо місцева влада налаштована на конструктив, то вони вмотивовані зробити все, щоб у регіоні не запровадили аналог жорсткого локдауну. Для цього є дуже зрозумілий алгоритм: дотримуватися правил безпеки, розпоряджень Кабінету міністрів тощо.

Як показала практика, цього не відбувалося. Чи показники були не такі, чи центральна влада щось не те робила, маніпуляціями набиваючи собі політичні дивіденди. Стало зрозуміло, що адаптивний карантин в умовах політичної дестабілізації був неможливим… Але вибори закінчилися, всі політичні ігри пішли в минуле, і це дасть змогу не впроваджувати локдаун повсюди, – висловлює думку Бадіков.

Можливо, тоді і справді буде достатньо адаптивної системи, яка “прижилася” в Україні. Однак це не означає, що під час локдауну не виникне жодних проблем.

Проблемні точки

Цікаво, що під час нового карантину не збираються зупиняти транспорт.

Тобто громадський, міжміський і навіть міжнародний транспорт функціонуватиме.

– Якими можуть бути посилені обмежувальні заходи в січні? Наразі жоден із планів не передбачає закриття міського громадського транспорту. Ми також не розглядаємо можливості закриття міжміського та міжнародного сполучення, – повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Звичайно, таке рішення може бути пов’язано із тим, що коронавірус не намагатимуться локалізувати в окремих регіонах. Ситуація в державі і так важка, незалежно від області.

Та головним у локдауні мають бути, все ж таки, не обмеження, а їх дотримання. Навіть у Міністерстві охорони здоров’я констатують, що українці погано дотримуються обмежень.

Проблема існує не лише в Україні, але і в багатьох країнах світу. В Іспанії недотримання карантинних обмежень громадянами призвело до того, що влада була змушена встановити жорсткий контроль.

Тепер в державі не дозволено навіть виходити на вулицю без маски, яка повністю закриває рот і ніс. А за будь-яке порушення громадян чекає чималий штраф.

Можливо, щось подібне потрібно і в Україні, але це має бути на контролі не медиків, а поліції і відповідних державних служб.

– Можна казати про інформаційні кампанії, але без жорстких дій з боку держави щодо дотримання карантинних вимог поки ми бачимо такий результат. Є міста, де всього дотримуються, а є міста, де навіть керівники певних органів просто не вірять, – каже голова правління в ГО Платформа Здоров’я.

А без контролю або свідомого підходу всіх громадян до дотримання рекомендацій, країну швидко чекає збільшення кількості пацієнтів з Covid-19.

Результатом цього стане збільшення кількості хворих, внаслідок зросте і кількість пацієнтів, які потребують госпіталізації.

– Люди спочатку підхоплюють інфекцію, потім відчувають симптоми вдома, звертаються до лікаря за діагностикою і лікують початкові стадії хвороби вдома. Далі все каскадом – загальні ліжка, ліжка з киснем та реанімаційні за необхідності.

Якщо ми бачимо, що ліжка в реанімації переповнюються (чи повинні були б переповнитися – якщо все б працювало як в розвинених країнах), то потрібно весь каскад зупиняти. Адже люди, яким не вистачить вже жодних ліжок з киснем на початку січня, мабуть, зараз десь підхоплюють інфекцію, – висловив думку Арістов.

Попри будь-який розвиток подій, Україні необхідна стабільна система тестування. Важливо не лише нарощувати добову кількість тестів, але й зробити їх доступними і швидкими повсюди. Аби не було такого, що літньому чоловіку з групи ризику доведеться чекати тиждень на результат аналізу.

– Тестування має бути доступним в будь-якому селі, місті, щоб термін надходження результатів був однаковим. Можливо, необхідно зробити все, щоб середня кількість тестів була рівномірною у всій країні – і швидкість, з якою отримують результат, – вважає Бадіков.

У локдауну дуже багато як противників, так і прихильників. З одного боку, слабка економіка України й так постраждала від пандемії, з іншого – велика кількість нових кейсів щодня створює значне навантаження на систему охорони здоров’я.

Якщо не витримає щось одне, то непереливки буде усім. Влада вважає, що робити щось поспіхом не потрібно.

Справді – у тій ситуації, в якій опинилася Україна, лише час покаже, що потрібно робити. Та чи не буде тоді запізно?