Вихід з конституційної кризи: комітет рекомендує Раді відновити повноваження НАЗК

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому закони щодо відновлення механізму запобігання корупції та про особливості складення адмінпротоколу стосовно судді Конституційного суду.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідні рішення були ухвалені на засіданні комітету.

Йдеться про проект закону про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції (№4470) та проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного суду України (№4471).

Нагадаємо, що 7 грудня заступниця голови парламентської робочої групи із врегулювання конституційної кризи, народний депутат від "Слуги народу" Ольга Совгиря заявила, що робоча група із врегулювання конституційної кризи завершила роботу над законопроектом про внесення змін до закону "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції.

Вона зазначила, що законопроектом передбачається внесення змін до закону "Про запобігання корупції" для приведення його у редакцію, яка діяла до ухвалення Конституційним судом рішення від 27 жовтня, а також запроваджується особливе регулювання контролю за дотриманням антикорупційного законодавства суддями і суддями КС.

Законопроектом передбачено, що порядок здійснення повної перевірки декларацій і моніторингу способу життя суддів, суддів КС буде затверджуватись НАЗК за погодженням відповідно із ВРП та КС; ВРП і збори суддів КС матимуть повноваження вносити НАЗК обов’язкові до розгляду подання про усунення порушень, які містять ознаки порушення гарантій незалежності суддів, суддів КС під час здійснення повноважень НАЗК.

Також передбачено, що порядок повної перевірки декларацій і моніторингу способу життя суддів, суддів КС розробляється НАЗК в місячний строк з дня набрання чинності законом і в місячний строк погоджується ВРП та КС. У разі відсутності відповідного погодження повна перевірка декларацій суддів і суддів КСУ проводиться в загальному порядку, визначеному законом "Про запобігання корупції".

Совгиря зазначила, що законопроектом також передбачається заборона для НАЗК вносити приписи з питань, які безпосередньо стосуються здійснення суддею правосуддя, а також здійснення суддею КС конституційного провадження.

8 грудня Совгиря повідомила, що цей законопроект, а також законопроект щодо складення протоколу про адмінправопорушення стосовно судді КС зареєстровано у ВР.

Щодо законопроекту, який стосується складення протоколу про адмінправопорушення стосовно судді, Совгиря пояснила, що ним передбачається, що скласти адмінпротокол судді, судді КС може лише голова НАЗК або його заступник - із обов’язковим повідомленням про це ВРП і голови КС.

Згідно із законопроектом, протокол вручається судді, судді КС виключно шляхом надіслання його засобами поштового зв’язку із наданням йому можливості надати свої письмові зауваження і заперечення, або відмовитись від його підписання з наведенням відповідних мотивів.

Надання таких пояснень можливо шляхом їх надіслання засобами поштового зв’язку або особисто суддею, суддею КС за можливої присутності відповідно інспектора ВРП чи голови КС (або його заступника).

При цьому, НАЗК матиме повноваження передавати протокол про адмінправопорушення до суду лише у разі отримання від судді, судді КС пояснень (заперечень) на протокол, або за спливом відведеного законом строку для їх надання.

Совгиря додала, що такий порядок вручення протоколу про адмінправопорушення "усуває можливості будь-яких зловживань чи тиску на суддю, суддю Конституційного суду, які присутні в разі вручення протоколу відповідними уповноваженими особами при особистому спілкуванні із суддею, в тому числі, у разі відсутності сторонніх осіб, які могли б проконтролювати відсутність таких зловживань і тиску".

Як відомо, у статтях 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 КУпАП йдеться, зокрема, про порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків; порушення вимог фінансового контролю; порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень; невжиття заходів щодо протидії корупції.

Крім того, це питання про невиконання законних вимог (приписів) НАЗК, а також порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації референдуму.

Конституційна криза в Україні

• 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
• Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій і виявлення конфлікту інтересів.
• 25 листопада президент Володимир Зеленський звернувся до Венеціанської комісії з проханням за прискореною процедурою надати висновок про стан українського антикорупційного законодавства після рішення КС.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Тетяна Поляковська