Як пандемія вплинула на трудові права: погляд керівника «Трудових ініціатив» Георгія Сандула

Під час одного з виступів у парламенті прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про те, що в Україні офіційний статус безробітного мають майже 400 тисяч громадян. Офіційна статистика Держстату говорить про зростання рівня безробіття до майже 10%. Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні повідомляє про понад 9 мільйонів українців, які опинилися за межею бідності через пандемію коронавірусу. У понад 40% сімей роботу втратила хоча б одна людина.

Для врегулювання трудових відносин тих, хто працює на карантині, парламентарі підготували низку законопроєктів про працю. Деякі з них –легалізують дистанційну роботу, інші планують узаконити працю гіг-працівників, дерегулювати інші трудові відносини.

«Детектор медіа» у межах спецпроєкту «Громадянське суспільство» спілкується з керівником громадської організації «Трудові ініціативи» Георгієм Сандулом про нові законодавчі ініціативи у сфері трудових відносин і вплив пандемії на ринок праці в Україні.

«Заборгованість заробітної плати в Україні зараз становить понад 3,5 мільярди гривень»

– Наскільки добре в Україні під час карантинних обмежень захищені права тих, хто працює?

– Стан дотримання трудових прав в Україні є вкрай незадовільним. Це спричинено й пандемією COVID-19, і певними чинниками, які можна адресувати до недобросовісних роботодавців. На жаль, наприклад, заборгованість заробітної плати в Україні зараз становить понад 3,5 мільярди гривень. Це величина, якої вже давно не було в Україні з початку 90-х. Тобто погано працюють інституції, які мають забезпечувати дотримання цих прав. Це і суди, і державні агенції, що здійснюють контроль, моніторинг господарської діяльності у сфері трудових прав. Також це спричинено тим, що бізнес потерпає через карантинні обмеження. Проте це не привід порушувати трудові права. Дуже часто людей і незаконно звільняють, і незаконно зменшують зарплати. Тобто ми бачимо певний кумулятивний ефект, утім, захиститися зараз доволі проблемно для українців, тому, власне, треба говорити про посилення державних гарантій у цій сфері, а не їх урізання, як це пропонується багатьма законодавчими ініціативами.

– Уже досить довгий час законотворці працюють над різними змінами до законів про працю. Як ви їх оцінюєте? Яка мета цих ініціатив? Вони спрямовані на посилення чи зменшення прав працівників?

– Варто зробити екскурс в історію, тому що реформа трудового законодавства масштабна, вона вже планується і частково втілюється останні років десять. Чинний президент, коли заступив на свою каденцію, в одній з перших зустрічей з бізнесом сказав, що нам треба відійти від начебто радянського законодавства. Потім цю ініціативу підхопив експрем'єр Гончарук і далі драйвером цієї реформи стало Міністерство економіки під головуванням Тимофія Мілованова. Був підготовлений законопроєкт про працю, який викликав бурю критики, масові протести та реакцію міжнародних інституцій. Проєкт був автоматично відкликаний під час відставки експрем'єра, але реформа на цьому не зупинилася.

Міністерство економіки зараз підготувало низку проєктів, що мають на меті не замінити Кодекс законів про працю, який у нас є. Так, він дійсно був ухвалений в Радянському Союзі, але до нього було за часи незалежності внесеного сотні правок. Тобто він уже більш-менш адаптований до ринкових умов. Певні законодавчі ініціативи є позитивними, певні є вкрай негативними для працівників.

Крім Міністерства економіки також долучилося до ініціатив з реформування трудового права і Міністерство цифрової інформації, яке через групу депутатів, зокрема Данила Гетьманцева, подали нові законопроєкти. Також є окремі законопроєкти підготовлені головою парламентського комітету соцполітики Галиною Третьяковою, що спрямовані на зменшення прав і впливу профспілок в Україні. Тобто це величезний масив законодавчих ініціатив, загалом вони спрямовані на так звану дерегуляцію та зниження соціальних гарантій.

– Яка кількість законодавчих ініціатив наразі підготовлена?

– Точну цифру важко сказати, бо ці ініціативи доповнюють різні закони, не тільки Кодекс законів про працю, але й інші. Нещодавно Міністерство економіки розробило законопроєкт про дерегуляцію трудових відносин в Україні. Що ним пропонується? Цим проєктом значно розширюється сфера застосування строкових трудових договорів. Це може бути місяць, може бути рік або й більше. Це дуже негативно впливає на сферу стабільності зайнятості.

Взагалі, за міжнародною практикою є запобіжники, що мають утримувати роботодавців від укладення саме строкових договорів. Якщо це якийсь газотранспортний консорціум, який будує трубу й точно можна визначити, що він буде працювати рік, то строковий договір на рік доцільний, проте якщо це ТОВ «Чебурашка», яке надає маркетингові послуги за загальним правилом, трудовий договір має бути безстроковим.

Також фактично дозволяється вносити до трудових договорів положення, що додатково розширюють підстави для припинення таких договорів, накладають додаткову відповідальність тощо.

Крім того, знімається запобіжник, якщо людина є членом профспілки. Раніше її звільнити можна було лише після погодження з профспілкою, до якої вона належить. Цей запобіжник знімається, норма скасовується. Цю норму ми дуже негативно оцінюємо, тому що часто людей, які борються за свої права на підприємстві чи викривають корупцію, наприклад, намагаються звільнити через профспілку і так ми блокуємо такі звільнення.

Це основні новели, якими оперує цей законопроєкт. Його ще поки не внесено до Верховної Ради, тому що за нашим законодавством проєкти, що стосуються соціально-трудової сфери, направляються соціальним партнерам – це роботодавці та профспілки – для аналізу та консультацій. Цей законопроєкт отримав украй негативні оцінки профспілок.

Крім того, ще було підготовлено проєкт про так зване врегулювання нестандартних форм зайнятості. Він упроваджує в наше законодавче поле так звані договори з нефіксованим робочим часом. Що це означає? Ця практика дуже поширена на Заході, вона довела свою згубність. Це означає, що працівника забезпечують роботою лише вісім годин на місяць і він працює за викликом. Коли є робота – набрали, приїхав, щось зробив. Це б’є по кишені, тому що людина не може гарантувати собі певний заробіток. Також це має вкрай негативні наслідки для ментального здоров'я, тому що людина очікує на те, що її викличуть.

У принципі, це пропонується як підробіток для студентів, для людей, які не мають стабільної зайнятості. Утім, західна практика та статистичні дані показують, що більшість людей, які думали, що це буде підробіток, сидять на цих контрактах роками. Наприклад, у Новій Зеландії такі контракти взагалі законодавчо заборонені. Це ще одна новела, що буде стосуватися саме трудових договорів.

Крім того, було подано на розгляд профспілок також законопроєкт про індивідуальні трудові спори. Це спори, коли ми судимося чи певним чином вирішуємо наші проблеми з роботодавцем. Там також є негативні норми.

Наприклад, за зарплатнею я зараз можу звертатися для її стягнення, якщо не заплатили, безстроково, хоч через п’ять років. Там це обмежується строком в один рік. Тобто за рік не подав – усе, зарплатня згоріла.

Також запроваджується поняття медіації в трудові відносини. Медіація – штука, звісно, класна, але вона працює між рівними суб'єктами. Якщо це роботодавець і працівник, це апріорі не рівні суб'єкти. Тобто в роботодавця є більше влади. Як буде відбуватися ця медіація – це велике питання.

Але загалом логіку цих законодавчих ініціатив можна простежити. Це логіка сумнозвісного законопроєкту про працю. Це віддавання всього на відкуп індивідуальним домовленостям між працівником і роботодавцем.

– Які зміни передбачає законопроєкт про дерегуляцію трудових відносин?

– Міністерство економіки розробило проєкт закону, що має врегулювати так звані ознаки трудових відносин. Тобто в нас дуже часто трудові відносини або люди, взагалі, працюють, як-то називається, в чорну. Близько 30% українців працюють неофіційно або це маскується під виглядом ФОПів. Тобто є автентичні ФОПи – це люди, які щось виробляють, торгують на ринках, надають послуги тощо. Але велика кількість ФОПів – це приховане працевлаштування, приховані трудові відносини.

Також позитивною новацією є врегулювання праці домашніх працівників. Це, зокрема, дуже важливий фактор тому, що більшість домашніх працівників є жінками.

Ми спостерігаємо різні законодавчі ініціативи, але все ж поки не знаємо, що конкретно буде внесено в зал для голосування.

«Найбільш ефективним засобом є колективний захист»

– Як пандемія коронавірусу змінила ринок праці в Україні та світі?

– Ринок праці ніколи не буде попереднім. Ми маємо певні законодавчі феномени, які, до речі, у нас непогано врегульовані в законодавстві. Йдеться про дистанційну роботу. На початках карантину це питання ніяк не регулювалося, зараз же до другого читання готується законопроєкт №4051 про конкретні зміни в цьому питанні.

Пандемія суттєво вплинула на ринок праці, і наразі працівники залишаються незахищеними. Як на мене, тут потрібно думати про збільшення для них гарантій, і будь-які реформи трудового законодавства не можуть переслідувати лише мету отримання прибутку, тому що безробіття зараз, особливо в коронакризу, матиме катастрофічні соціальні наслідки. Треба виходити на конструктивний діалог і в конструктивному руслі вже займатися певними реформами трудових відносин, які не лише будуть дерегулювати працю, але й захищати права працівників.

– Що робити у випадку, коли права працівників порушені? Як можна їх захистити?

– У першу чергу, найбільш ефективним засобом є колективний захист. Це належність до професійної спілки. Ви можете долучатися до профспілок, які вже існують, можете створити власну. У разі якихось порушень інших ваших трудових прав, варто звертатись до представництва Держпраці. В принципі механізм доволі простий, але часом не виконується.

Суди – це дуже довго й дорого, тому краще превентивно захищати свої трудові права, належати до профспілки, виходити на колективні переговори, якщо щось не влаштовує – влаштовувати колективні трудові спори, і завжди у вас залишається право на страйк.

– Якщо все ж таки трудові права працівників порушені, якими послугами можна скористатися, звернувшись до вашої громадської організації?

– Наш фокус – це безоплатна допомога людям, які зазнали різних порушень трудових прав. Ми проконсультуємо з будь-яких питань, які стосуються захисту трудових прав.

Фото: особистий архів Георгія Сандула, «Українське радіо»