Журналісти та громадські організації просять Верховну Раду не розглядати законопроєкт про медіа

Журналісти та громадські організації закликали зняти з розгляду Верховної Ради законопроєкт «Про медіа», бо він обмежує свободу слова в України. Про це 14 грудня повідомила Національна спілка журналістів України.

Журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ, блогери та дописувачі в соціальних мережах звернулися до президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, народних депутатів, голів фракцій та депутатських груп.

Журналісти звернули увагу, що в доопрацьованому варіанті не врахували зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експертів Ради Європи.

«Зупиніть спроби обмежити свободу слова і права журналістів через прийняття нового законодавства. Повну політичну відповідальність за обмеження фундаментального права людини на свободу вираження та інформації несе фракція політичної партії “Слуга народу”, депутати якої, на жаль, і є авторами авторитарних законопроєктів у сфері медіа. Звертаємося до президента України: не підтримуйте ініціативи чиновників обмежити свободу слова і права журналістів», – йдеться в заяві.

Звернення підтримали головна редакторка видання «Гордон» Алеся Бацман та засновник видання Дмитро Гордон, головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, директор інформагентства «Українські новини» Денис Іванеско, шефредакторка LB.ua Соня Кошкіна, шефредактор видання «Обозреватель» Орест Сохар, головний редактор газети та інтернет-видання «Факты» Олександр Швець, телеведучий Савік Шустер та продюсер ток-шоу «Свобода слова Савика Шустера» Павло Єлізаров, голова правління «Національної асоціації українських медіа» Тетяна Котюжинська, голова Незалежної медіа-профспілки України Сергій Штурхецький, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко, журналіст Сергій Лямець.

Про підтримку звернення можна поінформувати за адресою: spilka@nsju.org.

«Детектор медіа» публікує повний текст звернення.

Звернення журналістських, медійних та громадських організацій, засобів масової інформації, блогерів, дописувачів у соціальних мережах.

Президенту України Володимирові Зеленському

Голові депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Давидові Арахамії

Співголовам депутатської фракції політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» Юрію Бойку, Вадимові Рабіновичу

Співголовам депутатської фракції політичної партії «Європейська солідарність» Артурові Герасимову, Ірині Геращенко

Голові депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко

Голові депутатської фракції політичної партії «Голос» Сергієві Рахманіну

Співголовам депутатської групи «Партія "За майбутнє"» Володимирові Бондару, Тарасові Батенку

Голові депутатської групи «Довіра» Олегові Кулінічу

Народним депутатам України

У травні цього року Верховна Рада України відправила законопроєкт “Про медіа” на доопрацювання до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, але доопрацьований варіант підтримали лише 7 з 17 народних депутатів – членів Комітету, всі вони представники фракції Політичної партії “Слуга народу”. Депутати з інших фракцій законопроєкт не підтримали.

Авторами законопроєкту було проігноровано звернення журналістів провідних сайтів і блогерів, які мають підтримку мільйонів громадян, місцевих друкованих видань та загальноукраїнських телекомпаній, журналістських і медійних організацій та профспілок.

У доопрацьованому варіанті не враховано зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експертів Ради Європи, зокрема:

Не враховано рішення Ради Міністрів ОБСЄ 3/2018: “Повноцінно запровадити свої закони, політику та практику щодо свободи ЗМІ з дотримання своїх міжнародних зобов’язань та перегляд і, за необхідності, скасування або зміну їх (законів, політики та практики), щоб вони не обмежували можливості журналістів виконувати свою роботу самостійно та без зайвих зусиль і перешкоджання.”

Натомість законопроєкт №2693-д “Про медіа” встановлює обмеження прав журналістів-фрілансерів, оскільки визнає професійні права на інформацію та акредитацію тільки тих журналістів, у посвідченні яких вказано зареєстроване медіа, навіть, якщо посвідчення журналіста видане професійною або творчою спілками журналістів. Також законопроєкт передбачає блокування або скасування реєстрації усього медіа, а не виключно незаконного контенту, що є непропорційною санкцією.

Не враховано зауваження експертів Ради Європи: “лібералізувати регулювання онлайн-медіа та друкованої преси, а також надати додаткові гарантії від можливих зловживань при застосуванні санкцій (таких, зокрема, як блокування онлайн-медіа)”. Експерти наголошували, що держави Європейського союзу не регулюють контенту онлайн-медіа, у жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ. Консультантка Ради Європи рекомендувала Україні відкласти впровадження регулювання інтернет-ЗМІ й почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення у цій сфері. Досі ще немає рішень Євросоюзу і практики застосування тих Директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту.
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом у своєму рішенні вказав, що Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги “не врегульовує питання діяльності друкованих та онлайн-медіа”, а також, що “держави-учасниці повинні забезпечити чітке визначення у законодавстві компетенції та повноважень національних регуляторних установ чи органів, а також способи їхньої підзвітності. В той же час, в статті 90 законопроекту наведено перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який не є вичерпним.”

Зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосуються невідповідності законопроєкту статтям 85 та 92 Конституції України. За висновком ГНЕУ, першочергово має бути змінена структура і зміст законопроекту.

Ще раз наголошуємо, що зміни, яких дійсно потребує медіазаконодавство, — це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо — з боку держави) виконувати свою роботу.

Неприпустимими є спроби обмежити свободу слова також і через законопроєкт “Про Службу безпеки України”, який передбачає право СБУ без рішення суду обмежувати доступ громадян до інформаційних ресурсів, анульовувати ліцензії телеканалів, втручатися в роботу поштових операторів і провайдерів, встановлювати засоби негласного отримання інформації з каналів зв’язку. Це суперечить, як законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України.

Звертаємося до всіх депутатських фракцій і груп, до кожного народного депутата України: зупиніть спроби обмежити свободу слова і права журналістів через прийняття нового законодавства. Повну політичну відповідальність за обмеження фундаментального права людини на свободу вираження та інформації несе фракція Політичної партії “Слуга народу”, депутати якої, на жаль, і є авторами авторитарних законопроєктів у сфері медіа.

Звертаємося до Президента України: не підтримуйте ініціативи чиновників обмежити свободу слова і права журналістів. Тільки вільні люди можуть будувати вільну країну!

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.