Творці «Shut the fuck up» запустили сайт та краудфандингову кампанію для підтримки фільму

Для документального фільму «Shut the fuck up», режисерки та журналістки Таїсії Кутузової, запустили краудфандингову кампанію, а також сайт, на якому розказують про перебіг роботи над проєктом. Про це Таїсія Кутузова, продюсерка DGTL RLGN Ольга Бесхмельница, продюсер проєкту та засновник французької документальної студії в Києві East Roads Films Стефан Сіоан розповіли «Детектору медіа».

«Ми запустили новий сайт фільму, щоб в одному місці було легко знайти всю інформацію про проєкт: команду, нагороди, слідкувати за нашими кроками. Також на сайті є інформація про те, як підтримати наш краудфандинг та в подальшому з’являтимуться його результати. Основна мета: структурувати інформацію про творчий шлях фільму, і головне – розказати про важливі та актуальні теми, які фільм підіймає. Про діяльність Сергія Чагарова – головного героя стрічки. І пояснити для чого зараз потрібен збір коштів і як кожен може долучитися до краудфандингу», – розповіла Ольга Бесхмельница.

«Shut the fuck up» знімають в Україні в копродукції із Францією. Стефан Сіоан розповів, що пані Бесхмельница відповідає за фінансування в Україні, а він – за Францію та фонди, що підтримують проєкт у Європі.

Пан Сіоан вважає, що фільм «Shut the fuck up» може зацікавити та мати сильний вплив на Європу та світ, адже «це хімічно чистий концентрат того, що таке сучасна Україна».

«Історія "Shut the fuck up" – це історія глибинних причин, які українці мають для революцій: панування корупції, несправедливості, насильства, принизливого політичного патерналізму... Але також це прагнення до індивідуальної автономії, свободи, відповідальності, справедливості та захисту людей з боку політичної спільноти. Ну, це питання, які виникають в Україні, і вони не переставатимуть виникати, бо боротьба за справедливість є ключовим питанням сучасної України. Але це також питання, що виникають у Франції, де різко зростає насильство поліції, у Європі та в світі, оскільки політична корупція за українським зразком поширюється на інші країни, зокрема США», – розповів він.

Ольга Бесхмельница повідомила, що наразі на виробництво проєкту потрібно близько трьох мільйонів гривень. Стефан Сіоан уточнив, що завдяки допомозі від фонду IDFA Bertha Fund, перемозі на Baltic Sea Forum for Documentaries у Ризі та перемозі на goEast Wiesbaden у Німеччині, фільм зараз має близько 25% фінансування.

«Щоб рухатись далі потрібна українська частка фінансування. Через ситуацію з Держкіно, коли проєкт маючи один з найвищих балів був викреслений зі своєї категорії та не отримав підтримки, ми вирішили спробувати карудфандинг», – сказала пані Бесхмельница та додала, що через карудфандинг хочуть зібрати 10-15% бюджету.

Зазначимо, у Держкіно просили профінансувати 50% цього проєкту (1,6 мільйона гривень).

«Експертна рада Держкіно високо нас оцінила, ми посіли 4 місце в рейтингу. Сім перших проєктів у рейтингу отримали фінансування. Але в останній момент, саме Наглядова рада Держкіно викреслила наш проєкт. Вони можуть це зробити, але виходить, що нема чесного суддівства, – розповіла пані Кутузова. – Правоохоронні органи не ефективно розслідують напади на громадських активістів, на журналістів. Держкіно викреслює проєкт про права людини. Що таким чином Держкіно намагаються сказати?».

На її думку, це рішення Держкіно вплине на ставлення міжнародних партнерів фільму.

«Якщо ми робимо фільми з міжнародними партнерами, вони мають чітко розуміти, що це прозоро й вони можуть нам довіряти. Вони дають нам фінансування й очікують, що цей проєкт втілиться в життя – буде профінансований і підтриманий державою. Рішення Держкіно впливає на те, як наші міжнародні партнери бачитимуть копродукцію з Україною», – пояснила режисерка.

Її думку підтримав і пан Сіоан, сказавши, що в Україні цього року «правила гри були спотворені».

«Правило спільного виробництва полягає в тому, що для отримання доступу до коштів інших країн фільм повинен отримати фінансування Держкіно – до або після отримання міжнародної допомоги в розвитку. Для цього міжнародні партнери припускають, що існують чіткі та чесні правила гри для отримання національних коштів», – пояснив він.

Продюсер додав, що троє міжнародних партнерів чекають від нього пояснень щодо рішення Держкіно. Водночас Держагентство досі йому не відповіло. «Як ви хочете, щоб я пояснив своїм французьким, голландським, німецьким та прибалтійським партнерам та потенційним спонсорам, що Таїсія та "Shut the fuck up" отримали чудову оцінку, посіли 4 місце з 12, що 7 фільмів фінансувало Держкіно, але проєкт було вилучено зі списку? Чи цифри та математика працюють в Україні інакше, ніж в інших країнах?», – сказав він та додав, якщо подібні речі повторяться знову – існує ризик для іміджу України в кіноіндустрії.

«Shut the fuck up» – це історія про 16-річного активіста Сергія Чагарова, який бориться з корупцією в своєму селі Гатне під Києвом. «Коли Сергій почав свою діяльність, чиновники почали закривати йому рота. Хтось підкинув йому вибуховий пристрій у двір. Це сталося в той же час, коли Катерину Гандзюк облили літром сірчаною кислоти. Це історія про права людини. Про людей, які намагаються боротися з корумпованою системою, але їм намагаються закрити рота», – каже пані Кутузова.

Сергій Чагаров брав участь у місцевих виборах у Гатному в 2020 року. Активіст не переміг на виборах, однак став асистентом новообраної депутатки Гатненської сільської ради Надії Майбогіної та сподівається отримати більший доступ до документів. Таїсія Кутузова планує ще рік послідкувати за його діяльність – чи вдасться йому щось змінити.

Режисерка працює над проєктом третій рік. Спершу вона працювала над фільмом разом з продюсеркою ГО «Zmina Центр прав людини» Єлизаветою Сокуренко за підтримки команди Docudays-UA, нині разом з нею працює ціла команда: продюсер East Roads Films Стефан Сіоан (Франція) та продюсерка DGTL RLGN Ольга Бесхмельница (Україна), оператор Сергій Стеценко, також до роботи залучають операторок Олену Зашко та Лану Дмитренко, координаторкою краудфандингової кампанії стала Ольга Ковтун.

«Я відкрив проєкт на Docudays UA 2018, але лише восени 2019 року я почав працювати з Таїсією. Моя роль продюсера подвійна: по-перше, це супроводжувати режисерку в процесі написання фільму та допомогати їй у висвітленні основних сюжетних ліній фільму; по-друге, моя робота – шукати фінансування, яке охоплюватиме фінансування, виробництво та постпродакшн, а також створення команди навколо режисерки», – розповів пан Сіоан.

Таїсія Кутузова додала, що зараз команда обдумує можливість залучити до проєкту режисерів монтажу з Європи.

За її словами, процес продакшену триватиме ще близько року. Прем’єру фільму планують на 2022 рік. Його планують показувати на фестивалях – для цього готуватимуть 80-хвилнну версію стрічки. Пані Кутузова каже, що проєктом уже зацікавилися в Ризі, Барселоні та Міжнародний фестиваль документального кіно в Амстердамі (IDFA). 52-хвилинна версія «Shut the fuck up» також хочуть показати на телебаченні – стрічку зацікавлено показати «Настоящее время».

Як писав ДМ, 10 грудня 2020 року українська режисерка та журналістка Таїсія Кутузова отримала Премію в галузі прав людини Французької Республіки «Свобода – Рівність – Братерство».

Нагадаємо, 14-25 вересня 2020 року Державне агентство з питань кіно провело другий тур 14-го конкурсного відбору кінопроєктів, що претендують на державну фінансову підтримку, в якому взяли участь 337 проєктів: ігрові національні, копродукційні, документальні, анімаційні фільми й телесеріали.

2 жовтня Держкіно оголосило результати оцінювання проєктів членами Експертних комісій. 6 жовтня Рада з державної підтримки кінематографії затвердила перелік переможців пітчингу з 72 проєктів.

Ці результати викликали бурхливі обговорення в кіноспільноті. Основні претензії до членів Ради такі:

• за більшістю напрямків кінопроектів рішення Ради з державної підтримки кінематографії не збігаються з оцінками експертів – до списку переможців було додано певні проекти, які мали порівняно низькі бали, тоді як інші проекти з високими балами, часом найвищими в категорії, було вилучено зі списку переможців;
• Рада не обґрунтувала своє рішення по кінопроектах на відкритому засіданні, а лише затвердила перелік переможців, які було обрано з урахуванням нових, «нікому не відомих, крім Ради», умов проведення конкурсу;
• переможці в повнометражній анімації та дитячому кіно не були визначені взагалі – це означає відсутність державного фінансування для галузі анімації та ставить її під загрозу існування.

Переглянути результати пітчингу просить Українська гільдія режисерів та Українська анімаційна асоціація, відмінити результати вимагає Українська кіноакадемія 

Рада з держпідтримки кінематографії, серед іншого, пояснила результати 14-го пітчингу Держкіно тим, що сума державної підтримки проєктів-переможців перевищила бюджет на фінансування кіногалузі у 2020 році в понад 5 разів та склала 2 518 797 244,47 гривень.