Україна представила ЄС концепцію Кримської платформи

Міністерство закордонних справ України привернуло увагу Європейського Союзу до незаконного ведення деякими європейськими компаніями бізнесу в окупованому Криму.

Про це повідомляє МЗС України.

У форматі відеоконференції відбувся восьмий раунд неформальних консультацій Україна-ЄС з питань правових наслідків тимчасової окупації АР Крим та міста Севастополя.

Перемовини відбулися на рівні вищих посадових осіб міністерств і відомств України та Європейської служби зовнішньої діяльності і Європейської комісії.

Зокрема, сторони здійснили детальний обмін думками щодо усього спектру триваючої окупації півострова Росією в порушення міжнародного права - порушення прав людини, актуальних аспектів безпекової ситуації в та навколо Криму, руйнування російськими окупантами культурних об'єктів та заповідників, незаконного видобутку корисних копалин тощо, а також обговорили поточний стан справ у сфері невизнання ЄС незаконної анексії Криму у порівнянні з ситуацією перед попереднім раундом консультацій.

При цьому, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова привернула увагу до відвідання окремими європейськими політиками окупованого Криму та випадків незаконного ведення бізнесу в окупованому Криму деякими європейськими компаніями. У цьому зв’язку вона наголосила, що українська сторона і надалі не залишатиме такі порушення без належної уваги.

Зі свого боку представники Єврокомісії підкреслили послідовність офіційного Брюсселя у питанні дотримання політики невизнання та санкцій, а також те, що наявна інформація про порушення постійно аналізується.

Також, сторони окремо зупинилися на розгляді випадків порушення окупаційною владою прав людини.

Зокрема, увагу було привернуто до переслідування російською окупаційною владою за етнічними, релігійними, політичними ознаками, в результаті чого понад 100 українських громадян, більшість з яких кримські татари, незаконно опинилися в місцях позбавлення волі. Також йшлося про позбавлення права навчатися рідними українською та кримськотатарською мовами, зміни складу етнічного населення та переміщення російського населення на територію Криму, відсутність доступу жителів півострова до достовірних джерел інформації тощо.

У цьому зв’язку Джапарова привітала створення Європейським Союзом нового глобального санкційного режиму за порушення прав людини і висловила сподівання, що практична імплементація цього механізму допоможе притягнути до відповідальності винних у масових порушеннях прав людини в окупованому Криму.

Крім того, було обговорено зростаючу мілітаризацію півострова.

Так, українська сторона детально поінформувала про кроки Росії в контексті постачання озброєнь та засобів, здатних переносити ядерну зброю, розміщення військового персоналу та захоплення колишніх об’єктів зберігання ядерної зброї. Було наголошено, що масштабна мілітаризація півострова посилює безпекові загрози як для Азовсько-Чорноморського, так і Середземноморського регіонів.

Крім того, європейським партнерам була представлена концепція ініціативи української сторони Кримська платформа, яка покликана стати новим діалоговим інструментом де-окупації Автономної Республіки Крим. Було обговорено шляхи та інструменти залучення ЄС до її роботи.

«Європейський Союз ніколи не визнає незаконну анексію Кримського півострова Росією, а також залишатиметься відданим впровадженню своєї політики невизнання, започаткованої у 2014 році», – йшлося під час консультацій.

Нагадаємо, що Україна запросила Молдову до Кримської платформи.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав в ОБСЄ п’ять пріоритетів Кримської платформи.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному Саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік у Києві.