Зеленський згадав ліквідаторів ЧАЕС: «Краще б пенсії підняли»

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Президент України та високі посадовці відвідали пам’ятний знак та меморіальний курган «Героям Чорнобиля» у Києві

Володимир Зеленський у День вшанування ліквідаторів Чорнобильської катастрофи взяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятного знаку «Воїнам Чорнобиля» та на меморіальному кургані «Героям чорнобиля».

Разом із главою держави до акції долучилися Андрій Єрмак - голова ОП, прем’єр Денис Шмигаль, та Дмитро Разумков - спікер ВРУ.

Пам’ять про героїв-ліквідаторів назавжди в серцях людей. Високопосадовці вшанували їх хвилиною мовчання.

Небайдужі люди зазначили, що краще б не словами, а фінансами підтримали героїв, які ще живі.

Значна частина коштів у них іде на лікування.

День вшанування пам’яті ліквідаторів встановили на законодавчому рівні в 2006 році згідно з указом Президента України.

Сама 14 грудня закінчили споруджувати захисний саркофаг навколо четвертого реактора, що вибухнув в ніч на 26 квітня 1986 року.

У 2004 році через поступове руйнування об’єкту «Укриття» оголосили тендер на будівництво нового саркофагу. Почали будувати в 2012 році.

Усі уламки «похоронили під саркофагом або забетонували.

Провели роботи з демонтажу старого нестабільного захисного покриття.

Читайте нас в Telegram і Viber!

Чорнобильська катастрофа стала найбільшою техногенною катастрофою за всю історію використання ядерної енергетики.

Для подолання наслідків залучили понад 600 тисяч людей за весь період після аварії. Працювали вахтовим методом – приїздила група, після отримання максимально допустимої дози радіоактивного випромінювання їх змінювала інша група.

Спочатку залучили військових призивної служби, регулярні військові частини, пожежників, фахівців з енергетики та багатьох інших спеціалістів. Усіх їх називають ліквідаторами.

Але офіційно цей статус вдалося отримати не всім – велика частина підтверджувальних документів втрачена.

За рівнем викидів та забруднення довкілля аварію на ЧАЕС зрівняли з потужністю 300 Хіросім.

На початковому етапі, аби якнайшвидше зупинити поширення радіації, працювали не жаліючи себе - загинуло понад 200 пожежників та працівників атомної станції. Ще величезна кількість людей загинула в наступні роки після отримання доз опромінення.

Пожежники супроводжували фахівців на найбільш небезпечних ділянках, відкачували воду з-під реактора, гасили пожежі в зоні та робили заміри, на основі яких складали карту зараження станції.

Ліквідатор з Миколаєва Ігор Сатура, даючи інтерв’ю Суспільному, згадував, що страху не було. Хотіли просто зробити свою роботу та допомогти по можливості зупинити подальше поширення радіації.

Гасили кабельні тунелі, працювали навіть цілу ніч, багато хто постраждав там, тому що довелося працювати по коліно у воді, яка витекла з системи охолодження реактора. Вода була дуже радіоактивна.