Хвороба ХХІ сторіччя – інтернет-залежність: як не потрапити у віртуальну пастку?

У сучасному світі інтернет потрібен нам майже так само, як їжа одяг та світло. Особливо відчутно це стало під час локдауну, коли більшість людей перейшли на дистанційну роботу та навчання. 

У такому активному інформаційному потоці важко втримати баланс між реальним і віртуальним світом, а усвідомлене використання інформаційного простору здається неможливим. Тож, може, інтернет-залежності не існує, і це норма сучасного життя? 

У проекті Фактор ризику Факти ICTV розбирались в цьому питанні і готові розповісти вам про те, як вберегтися від хвороби ХХІ сторіччя.

Хоча інтернет-залежність визнали хворобою ще у 2008 році, дехто й досі сперечається і вважає, що в епоху інформаційних технологій це нормально і не є проблемою. Натомість науковці дедалі більше переконуються у складності та реальності цього недугу. 

Підступність цієї залежності в тому, що симптоми проявляються не одразу, на їх формування потрібен час, тому вона приходить майже непомітно, – каже психолог та науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Наталія Обухова. 

Загалом,  ми всі залежимо від інтернету, особливо під час пандемії, коли майже всі перейшли на дистанційну роботу та навчання, а коло спілкування зменшилося. Але якщо це не заважає нам спілкуватися в реальному житті, якщо ми можемо легко вийти з інтернету за потребою, якщо ми не маємо бажання залишити все заради соцмереж, то це не та форма залежності, яка потребує корекції.

Інформаційні залежності, які потребують втручання спеціалістів – це постійна хвороблива потреба перебувати в інформаційному просторі. Їх класифікують по-різному, часто вони поєднуються, але основні їхні види такі:   

• нав’язливий серфінг (постійне безцільне подорожування веб-сторінками); 
• ігрова залежність;
• кіберсексуальна залежність (залежність від перегляду порносайтів та віртуального сексу); 
• залежність від соцмереж та онлайн-спілкування.

Інтернет-залежні люди відмовляються від особистого життя, в них змінюється емоційний фон, вони повністю ізолюються від суспільства. 

Саме тому будь-якій інформаційній залежності легше запобігти, ніж потім її корегувати. Але намагаючись це зробити,  важливо звертати увагу на вікову групу. Адже залежність починає формуватися в дітей ще до того, як вони вперше йдуть у дитсадок. Дітей потрібно навчати медіаграмотності та інформаційній гігієні змалечку.

Якщо це зовсім маленька дитинка, до 3-4 років, то їй взагалі краще не давати бавитися гаджетами та якомога менше вмикати телевізор, і тільки під наглядом батьків. Адже саме в цей час починається формування звичок на все життя. 

Перше, що треба розуміти молодим батькам, – що пізніше дитина познайомиться з гаджетами, то здоровішим буде її ставлення до інтернету, – каже Наталія Обухова. 

Коли дитина підростає і йде до школи, починається новий етап її життя, але батьки все ще залишаються для неї найбільшим авторитетом. Саме в цей час батьки можуть припуститися великої помилки – почати маніпулювати гаджетами заради своєї вигоди. Зробиш уроки, зможеш трохи пограти в комп’ютер, – дуже поширена фраза в родинах з дітьми шкільного віку. 

Таким чином батьки власноруч привчають дитину до того, що інтернет – це лише ключ до задоволення, а не простір для навчання і роботи.

Саме в цей час потрібно пояснювати основи медіаграмотності та цінність корисної інформації, пояснювати, що інформаційний простір може нести велику небезпеку, розвивати в дітей критичне мислення та прищеплювати відчуття відповідальності і контролю. 

Коли дитина стає підлітком, контролювати її важко, кожна заборона викликає конфлікт. Саме тому відчуття контролю потрібно формувати раніше. Якщо цього не зробити, в підлітковому віці ми можемо отримати повноцінну інтернет-залежність. 

Як зрозуміти, що у дитини інформаційна залежність? 

Психологи виділяють такі симптоми: 

• дитина не може контролювати час, який проводить в мережі;
• проводить в інформаційному просторі понад 10 годин;
• плутає день і ніч; 
• грає вночі;
• змінюється поведінка;
• погіршується емоційний стан;
• погіршується успішність. 

Тоді батькам потрібно контролювати час, який дитина проводить у мережі. 

Слід мотивувати дитину взяти відповідальність за свій час, навчити її саму контролювати його, зацікавити чимось іншим. 

Таку дитину мають контролювати батьки і спеціалісти. Але не залишати сам на сам із проблемою, а постійно відволікати собою. Спочатку це викликатиме злість і агресію, а потім дитина звикне. 

Це не формується за два-три рази. Разовий діджитал-детокс не допоможе. Щоб сформувалася корисна звичка, потрібен приблизно рік, – зазначає експерт. 

Прояви цієї залежності у дорослих мало відрізняються від дитячих, проте дорослим людям дещо легше, адже вони росли не в такому інформаційному потоці, а отже і залежність у них не встигла сформуватись з дитинства.

Зараз дуже багато людей працюють через інтернет-застосунки або постійно перебувають в інформаційному просторі з робочих питань і не можуть зменшити цей час. У такому разі інтернет треба максимально “залишати” на роботі, а у вільний час намагатися переключатися на інші види задоволень. Опанувати нове хобі, читати, гуляти тощо. 

Читайте: Серцево-судинні захворювання: їх причини та як від них вберегтись Вакцинація - за і проти. Як захистити своє життя і не нашкодити здоров’ю: поради від лікаря Розпізнати та запобігти розладам харчової поведінки: як їсти собі на втіху

Дорослі також можуть використовувати спеціальні програми, які блокують гаджет або вимикають інтернет відповідно до налаштувань, наприклад у неробочій час або ввечері з певної години і до ранку. 

Таке дозоване користування інформаційним простором зменшить навантаження на весь ваш організм, і не допустить формування патологічної залежності.