Приняли. Что получат украинцы от бюджета 2021 года

Бюджетний процес в Україні нагадує поле бою.

З одного боку стоять політики, що женуться за рейтингами, вимагаючи збільшення видатків на все «хороше»: підтримку культури, освіти, медицини, спорту, історичної спадщини.

З іншого боку – сувора реальність, у якій можливостей профінансувати всі благі наміри ніколи не вистачає.

У 2020 році «бій» затягнувся. Верховна Рада повернулася до традиції ухвалення бюджету «під ялинку». Через це українці жили у невизначеності щодо того, які сюрпризи для них готує держава.

Хто виграв від протистояння політиків і реальності?

Передовиків боротьби з коронавірусом у 2020 році захищали і влада, і опозиція. З початку введення карантину медикам, які були задіяні в лікуванні, обіцяли доплати 300%, та отримували їх не всі. До того ж цю статтю фінансували місцеві бюджети, а не державний.

З вересня доплати лікарям вторинної ланки почали здійснювати з фонду боротьби з COVID-19, і знову не без проблем. Витратили на це 5,7 млрд грн. Санітари в окремих випадках отримують до 17 тис грн, медсестри – до 21 тис грн, лікарі – до 30 тис.

З 1 січня 2021 року медики повернуться до середніх 9 тис грн для для лікарів, 7 тис грн для медсестер та 5 тис грн для санітарів.

Напередодні розгляду проєкту бюджету на 2021 рік міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив про необхідність збільшення видатків на медицину до 296 млрд грн, але фактична сума в документі майже вдвічі менша – 162,68 млрд грн.

Хоча вона на 22% більша, ніж у 2020 році, Степанов переконаний: держбюджет 2021 року не передбачає належне збільшення зарплати медичним працівникам.
Під час доопрацювання закону до другого читання була закладена можливість виділення коштів для медичних цілей, у тому числі на доплати лікарям, із спеціального фонду. Правда, його наповнення залежатиме від погашення НАК «Нафтогаз» заборгованості перед державою за підсумками аудиту, про який повідомляла ЕП.

Хоча уряд та депутати не погодилися збільшувати зарплати лікарям, вони передбачили додаткові видатки на страхування медпрацівників та членів їх сімей від коронавірусу. На ці цілі планують витратити майже 253 млн грн.
Незважаючи на дефіцит Пенсійного фонду (у 2021 році запланований на рівні 195 млрд грн), влада не відмовилася від загравання з електоратом. Ще за місяць до жовтневих місцевих виборів було анонсовано поетапне зростання пенсій протягом усього 2021 року.

Перше – уже з 1 січня. Завдяки підвищенню мінімальної зарплати з 5 тис грн до 6 тис грн пенсії зростуть на 300 грн до 2 400 грн, з грудня – до 2 600 грн. Підвищення охопить тих, кому більше 65 років і чий стаж сягає 30 років для жінок і 35 років для чоловіків.

Індексацію пенсій на 11% проведуть з 1 березня, а в квітні запланований автоматичний перерахунок пенсій для працюючих пенсіонерів з урахуванням розміру зарплати і стажу.

З липня держава доплачуватиме по 400 грн пенсіонерам віком від 75 до 80 років. Крім того, такі громадяни отримуватимуть не менше 2 500 грн, навіть якщо стаж становить 20 років для жінок і 25 років для чоловіків.

Громадяни віком понад 80 років отримуватимуть додатково до 500 грн, а мінімальна пенсія для них становитиме 2 600 грн.

Мінімальна пенсія, яку отримуватимуть українці з грудня 2021 року, зросте на 80 грн і становитиме 1 934 грн.
Закладено в бюджет також зростання виплат вразливим верствам населення: людям з інвалідністю, багатодітним сім'ям та малозабезпеченим родинам. У 2021 році на це планується направити на 10% більше, ніж у 2020 році, – 67,46 млрд грн.

Наприклад, інвалідам дитинства першої групи виплати зростуть удвічі: з 1 641,75 грн (75% від прожиткового мінімуму) до 3 283,5 грн (150%) – для підгрупи А, та з 1 094,5 грн (50% від прожиткового мінімуму) до 2 189 грн (100%) – для підгрупи Б.

А от субсидій стане менше на пів мільярда гривень. У бюджеті-2021 на це закладено 36,6 млрд грн.

Причина зменшення видатків – у зростанні мінімальної зарплати і відносно теплих зимах, які Україна переживає в останні роки. Як наслідок, субсидій на оплату газу та опалення потребують менше людей.

У неопалювальний сезон компенсацію на оплату житлово-комунальних послуг щомісяця отримували близько 3 млн сімей.
Зростання соціальних допомог та видатків на медицину традиційно ляже на плечі платників податків.

Загалом податкові надходження у 2021 році мають збільшитися на 13,4% до 937 млрд грн.

Найбільше в Мінфіні розраховують на зростання надходжень від ПДВ з виготовлених в Україні товарів та послуг – на 58% до 136 млрд грн.
Суттєво зростуть і надходження від податку на доходи фізосіб – на 23,6% або 26,27 млрд грн. Переважно таке зростання пов'язане із зростанням мінімальної зарплати.

Підвищення мінімальної зарплати означає збільшення податкового тягаря для малого бізнесу. Єдиний соціальний внесок для ФОП з 1 січня зросте з 1 100 грн до 1 320 грн на місяць, а з грудня 2021 року – до 1 430 грн.

Однак таке зростання ЄСВ держава частково компенсує звільненням від сплати єдиного податку найменших підприємців (ФОП першої групи) за перші п'ять місяців 2021 року.

Традиційних податкових новинок «під ялинку» в Україні не буде. Парламент не став ухвалювати зміни до Податкового кодексу для розширення бази наповнення бюджету, як це робили майже у всі попередні роки, крім 2019 року.
Запланований запуск ринку землі у 2020 році так і не відбувся. Його вирішили перенести з жовтня 2020 року на 1 липня 2021 року.

Під час планування бюджету на 2020 рік очікувалося, що більшість державних дотацій аграріям піде на компенсацію кредитів малим фермерам на купівлю сільгоспземель. Однак згодом цю допомогу спрямували на інші програми, зокрема на здешевлення кредитів і тваринництво.

У 2021 році, коли запрацює ринок землі, на допомогу аграріям держава спрямує 4,5 млрд грн – на 500 млн грн більше, ніж у 2020 році.

Додаткові кошти стануть у пригоді фермерам, які захочуть придбати землю. Їм держава пообіцяла компенсувати частину відсоткової ставки за такими кредитами.
При складанні проєкту бюджету на 2021 рік урядовці користувалися тією ж логікою, що і під час урізання бюджету в квітні 2020 року: спрямували значні кошти на розвиток інфраструктури.

Чи не вперше в історії у бюджеті передбачили 4,49 млрд грн на оновлення пасажирських вагонів та розвиток залізничної інфраструктури.

1 млрд грн піде на розвиток аеропортів по всій країні, крім Дніпра. На завершення будівництва останнього додатково закладено 1,4 млрд грн.

Дніпру пощастить не лише з фінансуванням його аеропорту, а і з фінансуванням метрополітену. На завершення його будівництва виділять 1,25 млрд грн (+45% до рівня 2020 року).

А от витрати на будівництво доріг скоротяться.

На розвиток та утримання автошляхів у бюджеті передбачається 36,59 млрд грн – на 1,5 млрд грн менше, ніж у 2020 році.
Креативні індустрії постраждали від коронакризи чи не найбільше.

Таких підприємців держава підтримує переважно через Український культурний фонд. Його фінансування у 2021 році пропонують збільшити до 695 млн грн – на 73% більше, ніж у бюджеті-2020.

Зросте й підтримка кінематографії – на 36,5%. Загалом на створення українського кіно у 2021 році держава витратить 621 млн грн.
У 2021 році очікується повноцінна легалізація азартних ігор. У листопаді уряд призначив усіх членів комісії, яка буде наглядати за учасниками ринку та ліцензувати гральні заклади. У 2021 році на комісію витратять 115,95 млн грн.

Надходження від продажу ліцензій гральним закладам у 2021 році повинні становити 7,44 млрд грн.

Закон про гральний бізнес встановлює перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, які дозволені в Україні.

До них входять азартні ігри в гральних закладах казино та онлайн, букмекерська діяльність у букмекерських пунктах і через інтернет, випуск та проведення лотерей, ігри в покер через інтернет.
На розвиток «держави у смартфоні» – одного з акцентів передвиборчої програми президента Володимира Зеленського – у 2021 році пропонують виділити вдесятеро більше коштів, ніж у 2020 році.

Видатки на електронне урядування зростуть з 30,8 млн грн до 317,85 млн грн.

Крім того, у бюджеті чи не вперше передбачили видатки на доступ до інтернету в селах. На це витратять 500 млн грн.

Ще 602 млн грн витратять на національну програму інформатизації.
На проведення вакцинації від коронавірусу у бюджеті передбачили щонайменше 2,6 млрд грн. Ця сума зросте завдяки коштам спецфонду для медичних цілей, який наповнюватимуть грошима «Нафтогазу».

У Міністерстві охорони здоров'я раніше наполягали, що обсяги видатків на вакцину повинні становити щонайменше 5,2 млрд грн. Цієї суми з бюджету, допомоги від Європейського інвестиційного банку, Світового банку та вакцин у межах глобальної ініціативи «Ковакс» мало б вистачити для формування колективного імунітету від коронавірусу в українців.

Менші видатки на вакцину означають, що більшій частині населення доведеться вакцинуватися власним коштом.

При цьому, відповідно до останніх опитувань, заплатити за вакцину від ковіду готовий лише кожен третій українець.
В умовах нестачі грошей у бюджеті, зокрема на закупівлю вакцини від коронавірусу та виплату субсидій, влада не забула попіклуватися про себе та силові органи.

У 2021 році видатки на утримання Офісу президента зростуть на 39%, Офісу генпрокурора – на 46%, Державного бюро розслідувань – на 67%.

Навіть на Державну фіскальну службу, яка перебуває на стадії ліквідації і має зникнути після створення Бюро економічної безпеки, у 2021 році планують витратити 1,32 млрд грн – на 42% більше, ніж у 2020-му.

В Україні у 2021 році з'являться й нові органи влади. Крім Бюро економічної безпеки, яке замінить податкову міліцію, створять Державну інспекцію культурної спадщини та Державну службу охорони культурної спадщини. На їх діяльність витратять 590 млн грн.
Однією з причин, чому у 2021 році держава планує витратити менше коштів на розвиток дорожньої інфраструктури, є те, що значну частину видатків «Укравтодору» становитиме обслуговування боргів. Якщо у 2020 році на це витратили 5,6 млрд грн, то у 2021 році сума зросте до 13,54 млрд грн.

Це стало наслідком політики видачі державних гарантій дорожньому відомству, під які останній у 2020 році отримав 19,3 млрд грн.

У 2021 році під державні гарантії «Укравтодор» планує отримати кредити на 71 млрд грн. Це означає, що в наступні роки служба витрачатиме все більше грошей на виплату боргів і все менше – на утримання доріг.

Зростуть не лише боргові виплати «Укравтодору», а й держави загалом.

Лише на обслуговування державного боргу з бюджету планують витратити майже 160 млрд грн. Тобто кожен українець у 2021 році віддасть 4 тис грн на погашення державою тільки відсотків за кредитами.

Нові борги теж зростатимуть. Лише позичаючи, держава зможе покрити 255 млрд грн закладеного в кошторисі дефіциту.