Протести ФОП: чому люди вийшли на Майдан та яких заходів необхідно вжити

15 грудня кілька сотень фізичних осіб-підприємців вийшли на центральні вулиці столиці, щоб висловити свою незгоду з діями влади щодо карантинних обмежень та впровадження касових апаратів.

Хоча подібні акції відбуваються ще з листопада, цього разу представники ФОП вирішили стояти до останнього.

В перший день протестів відбулися і сутички з правоохоронцями, однак це не зупиняє підприємців.

Факти ICTV розповідають, чому ФОП проти запровадження касових апаратів та чи може нині щось зробити влада.

Проти обмежень

Вимоги у ФОПів залишаються незмінними з листопада. Вони прагнуть, щоб влада скасувала карантинні обмеження для малого та мікробізнесу, що практично неможливо за кілька тижнів до локдауну.

Другою вимогою є ухвалення проектів законів №3853-1(2) та №3993, які мають спростити систему оподаткування для фізичних осіб-підприємців та скасувати необхідність встановлення реєстраторів розрахункових операцій, зокрема і програмних.

Однак нині ФОПи не мали б переживати через це, адже Верховна Рада вже ухвалила проект закону №4439-д, яким відтерміновується впровадження обов’язкових касових апаратів для низки категорій підприємців.

– Відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої  групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування, – йдеться у пояснювальній записці до проекту закону.

Звичайно, далеко не всі депутати погоджуються навіть із самим запровадженням РРО, тому у парламенті з’явилася низка альтернативних проектів законів.

У коментарі Фактам ICTV політолог Ігор Рейтерович заявив, що протестна активність ФОПів зросла через провал комунікації влади з громадянами.

– ФОПи намагалися якось достукатися до влади, просили її сісти за стіл переговорів, і було навіть кілька кроків зроблено, але потім підприємців “обдурили”. Їм обіцяли одне, а в Раді відбувалося зовсім інше голосування. Або в останню мить на комітеті вносили певні зміни в законопроекти і ухвалювали в тій редакції, яка ФОПи не влаштовує, – висловлює думку політолог.

У пояснювальній записці до документу №3853-1 йдеться про те, що касові апарати нібито не дали результатів в певних сферах, тому вони масово й не потрібні. Натомість пропонується запровадити “прозорі” правила для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, що полегшить ведення бізнесу.

Він також пропонує критерій для застосування касових апаратів виключно за сумою доходу.

Проект закону №3993 дає можливість повернути довільну форму ведення обліку за допомогою щомісячного відображення доходів і витрат та книгу обліку як достатню підставу для формування показників податкової звітності.

Тобто він дасть можливість ФОПам, які і  до цього працювали “в білу”, не витрачатися на додатковий бухгалтерський супровід. Це непогане рішення, за яке можуть проголосувати наступного року. Нині документ перебуває на ознайомленні профільного комітету.

На думку економіста Олексія Куща, ФОПи не так сильно виступають проти РРО, як проти несправедливості.

– ФОП не так бояться, що будуть введені РРО, як того, що держава використовує касові апарати як інструмент адміністративного тиску на бізнес.

Суспільство готове йти на якісь обмеження, але в розумінні бізнесу, держава повинна починати з великих компаній. Коли фінансово-промислові групи не платять податки, то підприємці будь-який тиск на них розцінюють як елемент тотальної несправедливості, – розповідає економіст.

Необхідність касових апаратів

Окрім того, що деякі групи ФОП отримали відтермінування на обов’язкове використання касових апаратів, скасували також низку штрафів, які справді визнали занадто радикальними.

Однак необхідність РРО вже кілька разів обґрунтовувалася владою та економістами. Наміри у влади були добрими – вивести з “тіні” підприємців, які ухиляються від податків за допомогою різноманітних схем.

Йдеться про випадки, коли великий бізнес реєструє працівників як ФОП третьої категорії та коли фізособи-підприємці реалізують товари, але занижують показники виручки.

Згідно з дослідженням Інституту соціально-економічної трансформації, лише на недостовірних показниках виручки щороку держава втрачає близько 6,3-7,6 млрд грн. Звичайно, з таким потрібно боротися.

Однак цю боротьбу не варто вести під час кризи в країні.

– Все повинно бути до місця і до часу. Зрозуміло, що у нас високий рівень тіньової економіки, і цю проблему потрібно вирішувати поступово. Зокрема і за допомогою зміни технологій фіскалізації бізнесу.

Зараз глобальна криза, а в такий час жодна країна не розпочинала подібного посилення фіскального тиску на бізнес, – каже Кущ.

Водночас, в Інституті однією з рекомендацій є запровадження касових апаратів, хоча і не в такому масштабі.

– Скасувати надто широку фіскалізацію другої та третьої груп платників ЄП на спрощеній системі, натомість запровадити застосування РРО виключно для ризикових категорій платників, визначених додатково через торговельні площі та товарний асортимент, – йдеться у дослідженні.

Виводити весь бізнес з “тіні” необхідно, і якщо касові апарати потрібні, то це не має бути значною проблемою. Та не лише вони мають стати механізмом для боротьби зі схемами в Україні.

– Найбільші компанії, які використовують ФОПи для оптимізації оподаткування, вже давно видають чеки. Для них введення РРО – не проблема.

ФОПи і фіскалізація розглядаються як елемент боротьби з контрабандою. Але більш дієвим було б, наприклад, введення державної монополії на міжнародні посилки… Загалом, наведення порядку на митниці дало б більший ефект, ніж РРО, – висловлює думку економіст.

А поки влада відтермінувала введення касових апаратів для підприємців, непогано було б налагодити комунікацію з протестувальниками.

Комунікація передусім

Звичайно, виконати вимоги протестувальників до кінця року влада навряд чи зможе, адже законопроекти ще розглядають на комітетах, а більшість роботи там призначена на наступний тиждень.

Цього ж тижня проводять останні пленарні засідання у парламенті. Тобто навіть якщо документи якимось дивом ухвалять під час засідань комітетів, то Рада не матиме змоги за них проголосувати. А тиску з боку ФОПів нині не достатньо, щоб спонукати владу до швидких рішень.

– Ухвалення законопроектів у тій редакції, яка для них є актуальною – це вже практично нереальне завдання до кінця року, адже більшість Верховної Ради вважає, що вирішила проблему, відтермінувавши запровадження касових апаратів на один рік.

Повертатися до інших редакцій, які взагалі знімають це питання з порядку денного, навряд чи будуть. Крім того, немає консенсусу у сесійній залі. Якби в парламенті було достатньо голосів, то, на мою думку, не довели б до тієї ситуації, яка є зараз, – каже Рейтерович.

За словами політолога, люди не вийшли б на протест, якби це не було останнім оплотом, спробою достукатися до чиновників.

Не врахувавши думку суспільства, можна було очікувати лише на такий розвиток подій, який ми і бачимо нині.

Якби ж ФОПам приділили більше уваги, то питання можна було б вирішити вже сьогодні, і не лише відтермінуванням запровадження ПРРО. Адже це проблема, яку все одно доведеться порушити, нехай і наступного року.

А якщо протестна активність не знизиться, то, можливо, навіть у перші тижні 2021-го.

– Якщо посилюватиметься податковий тиск, збільшуватиметься кількість перевірок, то бізнес намагатиметься свої права відстоювати. Це може спонукати Раду повернутися до розгляду питання (щодо касових апаратів для ФОП, – Ред.). Також парламент може спонукати активність політичних сил, які підтримають підприємців.

Я більш ніж переконаний, що до цього повернуться. Думаю, що ФОПи вже в січні і лютому знову порушуватимуть цю проблему, – вважає Рейтерович.

Проблема із касовими апаратами для ФОПів має комплексний характер. З одного боку, необхідно щось робити з тими, хто ухиляється від сплати податків, з іншого – дати змогу стабільно працювати “білим” підприємцям.

Нинішні протести – лише показник того, що у ФОПів немає іншого способу звернути на себе увагу.

Так, можливо, вимагати ухвалення низки законопроектів, які навіть не пройшли комітети, занадто радикальний крок. Але потрібно розуміти, що ФОПи не хочуть миттєво опинитися у ситуації, де їм доведеться припиняти роботу через сумнівні рішення влади.

Тому наступного року потрібно або швидко йти на поступки, або шукати канали комунікації, які дозволять узгодити з підприємцями рішення, які не зашкодять їм і працюватимуть на користь суспільства.