Витік фінансової розвідки США: що таке файли FinCEN та яким чином вони опинилися у журналістів

У 2019 році Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів ICIJ отримав доступ до великого витоку документів Бюро фінансових розслідувань США (The Financial Crimes Enforcement Network, або FinCEN). Мова про понад 200 тис. підозрілих транзакцій на суму 2 трильйони доларів. Ці документи стали відомими як файли FinCEN.

Які саме історії знайшли журналісти в цих файлах, яким чином працювали з документами та до яких висновків дійшли — про це та інше розслідувачі розповіли під час Дванадцятої конференції журналістів-розслідувачів. Учасниками дискусії стали журналістка-фрілансерка з України Тетяна Козирєва, журналіст NBC News зі США Ендрю Лерен та журналіст «Важливих історій» з Росії Роман Шлейнов. Публікуємо головні тези з їхньої панелі.

Про які саме документи йдеться?

Файли FinCEN — це засекречені документи зі США, якими поділилися з журналістами з усього світу. Зазвичай доступ до них мають лише Міністерство фінансів США та представники банків. Ці документи можуть бути як коротенькими, так і доволі об’ємними. Можуть бути написані доволі поганою англійською та бути не надто зрозумілими, але містити багато важливої інформації. Вони розкривають дані про фінансові операції, здійснені протягом 2012-2017 років.

Чому ці документи є важливими?

FinCEN намагається збирати інформацію про відмивання коштів, порушення санкцій та інші фінансові злочини. Ці документи дуже рідко відкривають для громадськості. Трапляється, що журналісти їх бачать, наприклад, під час якихось судових слухань. Нині ж ми говоримо про те, що стався витік інформації й вона стала доступною журналістам. Вони проглядали всі ці файли, щоби знайти цікаві історії.

Хто передав ці документи журналістам?

Документи фінансової розвідки спершу потрапили до редакції американського видання BuzzFeed, а вже потім ними поділилися з іншими ЗМІ. Особу, яка це зробила, наразі переслідують. Ця людина очікує на рішення суду. Відомо, що це — жінка. Швидше за все, вона потрапить до в’язниці. Раніше ця особа працювала у фінансових установах США. Скоріше за все, на управління американського Мінфіну.

Є дуже багато викривачів, мотивацію яких журналісти не завжди можуть зрозуміти. Якщо журналістам зливають якусь інформацію, необхідно розуміти мотиви — для чого особа зробила це, який прихований інтерес мала. У випадку із цією особою мотивація поки що не є зрозумілою до кінця.

Хто займався розслідуванням файлів FinCEN?

Уперше файли фінансової розвідки були оприлюднені 20 серпня 2020 року. Документи вивчали такі профільні журналістські об’єднання як Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів ICIJ, Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), BuzzFeed, NBC News, BBC — загалом це понад сто організацій, які працюють по всьому світу. Журналісти аналізували дані понад рік.

Над документами працювали й українські журналісти, які співпрацюють з міжнародними журналістськими організаціями.

Що саме було в документах?

У цих документах можна було знайти повідомлення про підозрілу фінансову діяльність. Тобто вони просто демонструють певні грошові потоки та підсвічують, що до цих потоків є деякі питання, оскільки ті чи інші схеми виглядають підозрілими. Наприклад, діяльність так званих фірм-прокладок.

Які саме моменти виглядають підозріло?

Журналісти звернули увагу на великі потоки коштів з однієї компанії до іншої. Йшлося про дуже великі суми — це мільйони доларів. Проте зазначені компанії до цього не провадили ніякої діяльності. Звісно ж, представники Мінфіну США почали ставити питання: як так відбувалося?

Ще один підозрілий момент — що всі суми були круглими, рівними, наприклад, 1 млн 200 тис. Уявіть, що ви в ресторані або кав’ярні — вам же не можуть постійно вибивати в чеках такі акуратні рівні суми.

Третя ознака підозрілості цих файлів — непрофільна діяльність підприємств. Наприклад, коли компанія, яка зазвичай займається будівництвом, раптом отримує круглу суму за постачання комп’ютерної техніки.

Як виокремити з цього конкретні історії?

Журналістам необхідно шукати історії, над якими їм цікаво працювати. Щось таке, про що не писали до них, щось нове. Наприклад, можна подивитись операції, що стосуються безпеки на національному рівні. Вони іноді проливають світло на порушення й на потоки брудних грошей. Є записи, які показують темні сторони банківської системи.

Ось, наприклад, одна з історій — про хабар під час Олімпійських ігор. Японці хотіли, щоб Олімпійські ігри проводилися саме в Токіо. І були заяви, буцімто для цього пропонувалися хабарі. Над цим кейсом працювали журналісти з різних країн: з африканського континенту, Франції, Японії тощо. Головним завданням було зрозуміти, що ж саме відбулося — завдяки чому Олімпійські ігри вирішили проводити саме в Токіо. Журналісти збирали інформацію з різних джерел: заяви, документи із судів, дані із соціальних мереж.

Правда, що файли FinCEN називають свідомою провокацією?

Документи FinCEN у Російській Федерації справді називали провокацією проти Росії через те, що в цих файлах згадуються приблизно одні й ті самі прізвища російських чиновників. Ті ж за радянською звичкою сприймають усе, що було сказано закордоном, як провокацію. Проте значна частина файлів дійсно присвячена російським олігархам, бізнесменам та компаніям.

З іншого боку, для Росії справді розповсюдженою є практика, коли існує кілька однойменних організацій, які насправді одна з одною не пов’язані. Іноземні журналісти ж, аналізуючи файли, зіставляють ці назви й думають, що йдеться про одні й ті самі установи, якось пов’язані між собою. Хоча насправді — ні.

Чи знайшли в цих файлах щось пов’язане з Україною?

Коли у 2016 році Дональда Трампа обрали президентом США, обговорювалася теорія, що йому це вдалося за допомогою російських хакерів. Ця теорія виникла після того, як відомий детектив Крістофер Стіл передав BuzzFeed досьє на Дональда Трампа, яке робив ще до виборів президента США. Там він висловив думку, що, швидше за все, РФ має компромат на Трампа. Описав це в дуже брутальній формі. Після цього BuzzFeed розпочав розслідування. Після того, як це досьє було опубліковане, Роберт Мюллер, спецпрокурор США, також розпочав власне розслідування.

Першою людиною, яка потрапила в його поле зору, став колишній консультант експрезидента України Віктора Януковича Пол Манафорт. Через це є й думка, що витік фінансових файлів був також спрямований і проти Росії зокрема. Більшість матеріалів FinCEN, які отримав Департамент юстиції на запит спецпрокурора Мюллера, потрапили до журналістів BuzzFeed та ICIJ, які їх проаналізували та опублікували.

Крім того, у файлах FinCEN також знайшли інформацію щодо фінансових операцій, здійснених українськими олігархами. Так, наприклад, це стосується Ігоря Коломойського, який за допомогою Deutsche Bank здійснював фінансові обороти через компанії, зареєстровані на Кіпрі та на Британських Віргінських островах.

Чи можна долучитися до роботи над файлами FinCEN зараз?

Так, для цього необхідно написати колегам з ICIJ. Вони готові розглянути заявки від журналістів, які бажають працювати над проектами такого типу.