/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F27%2Fb53cff1bafb23a3ad97c99a7c315dc6e.png)
Різдво по-григоріанськи: Головні атрибути і традиції
У ніч з 24 на 25 грудня християни західного обряду (переважно католики і протестанти), серед яких чимало українців, починають відзначати світле свято Різдва Христового, або просто Різдво, - одне з найважливіших християнських свят, встановлене на честь народження у плоті Ісуса Христа від Діви Марії.
Історія встановлення свята
У християнській церкві з кінця II століття аж до IV століття події Різдва Христового згадувалися в день Богоявлення — 6 січня. Близько 200 року таку практику у своїх працях описував Климент Олександрійський.
Перші повідомлення про появу окремого свята Різдва і святкування його 25 грудня належать до середини IV століття.
Зокрема, з писань євангелістів Матвія і Луки випливає, що сходження першої вечірньої зірки у ніч на 25 грудня знаменувало собою народження Сина Божого.
Наводяться і самі подробиці цієї події:
У рік народження Ісуса за указом імператора Августа в Римській імперії, частиною якої була Іудея, проводився перепис населення. Для зручності переписувачів всім жителям краю було наказано з'явитися до міста свого народження.
Оскільки святий Йосип був нащадком царя Давида, його "малою батьківщиною" вважався Віфлеєм. Туди він і вирушив разом зі дружиною – дівою Марією, яка саме в той час була вже вагітна.
Через наплив людей у місті подружжю не вдалося зупиниться в готелі, і вони були змушені шукати іншого притулку. Саме у ту саму мить підійшов термін пологів, і вийшло, що маленький Ісус з'явився на світ в печері, де від негоди пастухи переховували худобу.
Водночас згадується, що першими до нього прийшли вклонитися пастухи, сповіщені про народження Спасителя ангелом. Потім до печери прибули волхви, яких направляла вже згадана зірка. Вони піднесли Ісусові дари — золото, ладан і смирну; не як немовляті, а як Царю.
Так, дату святкування Різдва Христового було встановлено на 25 грудня в 431 році на Третьому Вселенському соборі, який відбувся в Ефесі.
Адвент
Попри те, що суть Різдва у християн західного і східного обряду схожа, традиції його святкування трохи відрізняються. І ці відмінності не тільки в даті.
Святкуванню Різдва Христового у їхньому літургійному календарі передує особливий період – Адвент. Він починається завжди за чотири тижні до Різдва. Тобто цьогоріч стартував відлік 29 листопада.
Раніше в цей період католики і деякі протестанти дотримувалися суворого посту, однак сучасні правила цього не наказують - Адвент вважається часом, який дається людині не для обмеження їжі, а для посиленого покаяння.
Церква рекомендує використовувати його для таїнства сповіді, роздумів про прихід Христа на землю не тільки в Різдво, але і в Другому Пришесті.
Богослужіння кожної з чотирьох неділь Адвенту мають певну тематику: перше присвячене пришестю Христа в кінці часів; друге і третє відбивають перехід від Старого до Нового Завіту, в третю неділю особливо згадується служіння Івана Хрестителя; четверте присвячене євангельським подіям, що безпосередньо сталися перед Різдвом.
Також із цим періодом пов'язано кілька інших традицій.
Різдвяний вінок
Напевно, ви вже бачили щось подібне в супермаркетах. Це типова прикраса у формі вінка з гілок сосни, ялини або смереки, яку найчастіше закріплюють вертикально на стінах і дверях будинків, встановлюють на стіл або підвіконня.
На такому вінку розміщували традиційно чотири свічки, перша з них запалювалася в першу з чотирьох неділь Адвенту, друга – в другу і т. д. Додавання світла у вінку символізувало збільшуване очікування народження Христа, але потім до цього додалися значення, обумовлені круглою формою, символікою вінка, зеленню ялини, кольором свічки і декоративних стрічок.
Сьогодні різдвяний вінок із чотирма свічками асоціюється із земною кулею і чотирма сторонами світу, коло символізує вічне життя, яке дарує Воскресіння, зелень — колір життя, а свічки — світло, яке осяє все в Різдво.
Різдвяний календар
Другим незамінним атрибутом в період Адвенту є різдвяний календар - спеціальний календар, який, по суті, як і різдвяний вінок, вказує час, що залишається до свята Різдва.
Найчастіше такі календарі робляться як листівки чи картонні будиночки з віконцями, що відкриваються, де в кожному лежать цукерка, записка з побажаннями, витяг з Писання чи маленькі подаруночки. Вміст атрибута залежить більше від конкретної сім'ї і того, для кого призначений календар.
Має різдвяний календар 24 дні, відлічуючи час з 1 по 24 грудня, коли святкується Різдво за григоріанським календарем.
Різдвяна ялина
У період Адвенту християни західного обряду також вдома встановлюють різдвяну ялинку, яку наряджають дитячими виробами у формі ліхтариків і сердечок або ж придбаними іграшками. На її маківці встановлюють зірку як нагадування про Вифлеємську зірку.
Найчастіше такі дерева розміщуються в центрі вітальні, ідеально – не дуже далеко від каміна, на якому вішають шкарпетки, кількість яких дорівнює кількості членів сім'ї.
Пізніше саме в них, також як і під ялинку, повинен покласти свої подарунки Санта-Клаус, який є прототипом святого Миколая чи Діда Мороза, що приносить дітям подарунки.
Христові Ясла
Ще однією традицією в період Адвенту є встановлення ясел, або так званого вертепу. Вони потрібні для того, щоб у день самого свята в колі родини або друзів можна було відновити події Різдва Христового.
Вважається, що під час розігрування сцени появи на світ Сина Божого той Віфлеєм входить у будинки і церкви і стає ближчим і зрозумілішим у сьогоденні.
Традиції напередодні Різдва
Адвент традиційно закінчується Постом. Так заведено називати день перед днем Різдва Христового, тобто 24 грудня.
Головною особливістю цього дня є суворий піст. Раніше цього дня дозволялося їсти тільки сочиво (звідси і назва) – зерна ячменю або пшениці, які відварюють у воді і приправляють медом для смаку.
Але згодом меню розширилося, і на різдвяному столі з'явилися інші пісні страви. Серед них обов'язково повинні бути яблука, овочеві салати та інші овочі, мед, родзинки, горіхи, селера. Оскільки все це – символи удачі, достатку і здоров'я.
Також обов'язковою стравою на столі повинна бути риба.
Крім цього, у Святвечір все ще можуть сповідатися ті, хто не встиг цього зробити раніше. Церква цього дня відкрита з раннього ранку і не закривається.
Святкування Різдва
Безпосередньо в день Різдва у церкві служать три особливі літургії – нічну месу, месу на зорі і денну месу. Тобто святкування Різдва проходить тричі – як народження Слова від Бога-Отця (вночі), Бога-Сина від Діви (на світанку) і народження Бога у душі, що вірує (вдень).
Крім цього, в ніч на 25 грудня до християн західного обряду приходить вже згаданий нами Санта.
Для дітей існує звичай залишати на столику у вітальні склянку молока і тарілочку з мигдальним печивом. Нібито це улюблена їжа Санти, і його неодмінно потрібно нагодувати після довгої дороги.
Вночі, коли діти засинають, батьки відкривають кватирку, надкушують печиво і надпивають молоко.
Вранці дитина насамперед підбігає до столика і дивиться, був Санта чи ні. Якщо печиво надкусане, а молоко випите - можна сміливо бігти і шукати під ялинкою подарунки, а в спеціальних шкарпетках - солодощі та фрукти.
Також цього дня розігрується сцена народження Ісуса Христа, для якої до цього встановлюються спеціальні ясла.
Ближче до вечора заведено збиратися всією сім'єю на другу різдвяну трапезу. Цього разу на стіл ставлять найрізноманітніші страви, серед яких головною є запечена індичка або качка.
Примітно, за різдвяним столом завжди залишається одне порожнє місце: хто б не прийшов у дім - він буде бажаним і дорогим гостем.
Крім цього, заведено співати колядки та щедрівки - різдвяні пісні з побажаннями добра і достатку.
Октава Різдва
Також важливо, що свято Різдва у західних християн не закінчується 25 грудня – його святкують вісім днів. Тобто з 25 по 1 січня. У цей період католики і деякі протестанти згадують своїх святих; він називається Октавою Різдва.
Зокрема, 26 грудня християни західного обряду відзначають свято святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам'ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня — Невинних Немовлят Вифлеємських.
У неділю, що випадає на один із днів з 26 по 31 грудня, або 30 грудня, якщо цього місяця на ці дні не випадає неділя, відзначається свято святої родини: Дитятка Ісуса, Марії та Йосипа.
1 січня святкується Торжество Пресвятої Богородиці.
Різдво по-григоріанськи: Головні атрибути і традиції
Світле свято Різдва Христового 25 грудня приходить у дім до християн західного обряду. Віднедавна (а саме з 2017 року) в Україні, як і ще у понад 100 країнах світу, цей день є державним вихідним
17:00 24.12.2020
У ніч з 24 на 25 грудня християни західного обряду (переважно католики і протестанти), серед яких чимало українців, починають відзначати світле свято Різдва Христового, або просто Різдво, - одне з найважливіших християнських свят, встановлене на честь народження у плоті Ісуса Христа від Діви Марії.
Історія встановлення свята
У християнській церкві з кінця II століття аж до IV століття події Різдва Христового згадувалися в день Богоявлення — 6 січня. Близько 200 року таку практику у своїх працях описував Климент Олександрійський.
Перші повідомлення про появу окремого свята Різдва і святкування його 25 грудня належать до середини IV століття.
Зокрема, з писань євангелістів Матвія і Луки випливає, що сходження першої вечірньої зірки у ніч на 25 грудня знаменувало собою народження Сина Божого.
Наводяться і самі подробиці цієї події:
У рік народження Ісуса за указом імператора Августа в Римській імперії, частиною якої була Іудея, проводився перепис населення. Для зручності переписувачів всім жителям краю було наказано з'явитися до міста свого народження.
Оскільки святий Йосип був нащадком царя Давида, його "малою батьківщиною" вважався Віфлеєм. Туди він і вирушив разом зі дружиною – дівою Марією, яка саме в той час була вже вагітна.
Через наплив людей у місті подружжю не вдалося зупиниться в готелі, і вони були змушені шукати іншого притулку. Саме у ту саму мить підійшов термін пологів, і вийшло, що маленький Ісус з'явився на світ в печері, де від негоди пастухи переховували худобу.
Водночас згадується, що першими до нього прийшли вклонитися пастухи, сповіщені про народження Спасителя ангелом. Потім до печери прибули волхви, яких направляла вже згадана зірка. Вони піднесли Ісусові дари — золото, ладан і смирну; не як немовляті, а як Царю.
Так, дату святкування Різдва Христового було встановлено на 25 грудня в 431 році на Третьому Вселенському соборі, який відбувся в Ефесі.
Адвент
Попри те, що суть Різдва у християн західного і східного обряду схожа, традиції його святкування трохи відрізняються. І ці відмінності не тільки в даті.
Святкуванню Різдва Христового у їхньому літургійному календарі передує особливий період – Адвент. Він починається завжди за чотири тижні до Різдва. Тобто цьогоріч стартував відлік 29 листопада.
Раніше в цей період католики і деякі протестанти дотримувалися суворого посту, однак сучасні правила цього не наказують - Адвент вважається часом, який дається людині не для обмеження їжі, а для посиленого покаяння.
Церква рекомендує використовувати його для таїнства сповіді, роздумів про прихід Христа на землю не тільки в Різдво, але і в Другому Пришесті.
Богослужіння кожної з чотирьох неділь Адвенту мають певну тематику: перше присвячене пришестю Христа в кінці часів; друге і третє відбивають перехід від Старого до Нового Завіту, в третю неділю особливо згадується служіння Івана Хрестителя; четверте присвячене євангельським подіям, що безпосередньо сталися перед Різдвом.
Також із цим періодом пов'язано кілька інших традицій.
Різдвяний вінок
Напевно, ви вже бачили щось подібне в супермаркетах. Це типова прикраса у формі вінка з гілок сосни, ялини або смереки, яку найчастіше закріплюють вертикально на стінах і дверях будинків, встановлюють на стіл або підвіконня.
На такому вінку розміщували традиційно чотири свічки, перша з них запалювалася в першу з чотирьох неділь Адвенту, друга – в другу і т. д. Додавання світла у вінку символізувало збільшуване очікування народження Христа, але потім до цього додалися значення, обумовлені круглою формою, символікою вінка, зеленню ялини, кольором свічки і декоративних стрічок.
Сьогодні різдвяний вінок із чотирма свічками асоціюється із земною кулею і чотирма сторонами світу, коло символізує вічне життя, яке дарує Воскресіння, зелень — колір життя, а свічки — світло, яке осяє все в Різдво.
Різдвяний календар
Другим незамінним атрибутом в період Адвенту є різдвяний календар - спеціальний календар, який, по суті, як і різдвяний вінок, вказує час, що залишається до свята Різдва.
Найчастіше такі календарі робляться як листівки чи картонні будиночки з віконцями, що відкриваються, де в кожному лежать цукерка, записка з побажаннями, витяг з Писання чи маленькі подаруночки. Вміст атрибута залежить більше від конкретної сім'ї і того, для кого призначений календар.
Має різдвяний календар 24 дні, відлічуючи час з 1 по 24 грудня, коли святкується Різдво за григоріанським календарем.
Різдвяна ялина
У період Адвенту християни західного обряду також вдома встановлюють різдвяну ялинку, яку наряджають дитячими виробами у формі ліхтариків і сердечок або ж придбаними іграшками. На її маківці встановлюють зірку як нагадування про Вифлеємську зірку.
Найчастіше такі дерева розміщуються в центрі вітальні, ідеально – не дуже далеко від каміна, на якому вішають шкарпетки, кількість яких дорівнює кількості членів сім'ї.
Пізніше саме в них, також як і під ялинку, повинен покласти свої подарунки Санта-Клаус, який є прототипом святого Миколая чи Діда Мороза, що приносить дітям подарунки.
Христові Ясла
Ще однією традицією в період Адвенту є встановлення ясел, або так званого вертепу. Вони потрібні для того, щоб у день самого свята в колі родини або друзів можна було відновити події Різдва Христового.
Вважається, що під час розігрування сцени появи на світ Сина Божого той Віфлеєм входить у будинки і церкви і стає ближчим і зрозумілішим у сьогоденні.
Традиції напередодні Різдва
Адвент традиційно закінчується Постом. Так заведено називати день перед днем Різдва Христового, тобто 24 грудня.
Головною особливістю цього дня є суворий піст. Раніше цього дня дозволялося їсти тільки сочиво (звідси і назва) – зерна ячменю або пшениці, які відварюють у воді і приправляють медом для смаку.
Але згодом меню розширилося, і на різдвяному столі з'явилися інші пісні страви. Серед них обов'язково повинні бути яблука, овочеві салати та інші овочі, мед, родзинки, горіхи, селера. Оскільки все це – символи удачі, достатку і здоров'я.
Також обов'язковою стравою на столі повинна бути риба.
Крім цього, у Святвечір все ще можуть сповідатися ті, хто не встиг цього зробити раніше. Церква цього дня відкрита з раннього ранку і не закривається.
Святкування Різдва
Безпосередньо в день Різдва у церкві служать три особливі літургії – нічну месу, месу на зорі і денну месу. Тобто святкування Різдва проходить тричі – як народження Слова від Бога-Отця (вночі), Бога-Сина від Діви (на світанку) і народження Бога у душі, що вірує (вдень).
Крім цього, в ніч на 25 грудня до християн західного обряду приходить вже згаданий нами Санта.
Для дітей існує звичай залишати на столику у вітальні склянку молока і тарілочку з мигдальним печивом. Нібито це улюблена їжа Санти, і його неодмінно потрібно нагодувати після довгої дороги.
Вночі, коли діти засинають, батьки відкривають кватирку, надкушують печиво і надпивають молоко.
Вранці дитина насамперед підбігає до столика і дивиться, був Санта чи ні. Якщо печиво надкусане, а молоко випите - можна сміливо бігти і шукати під ялинкою подарунки, а в спеціальних шкарпетках - солодощі та фрукти.
Також цього дня розігрується сцена народження Ісуса Христа, для якої до цього встановлюються спеціальні ясла.
Ближче до вечора заведено збиратися всією сім'єю на другу різдвяну трапезу. Цього разу на стіл ставлять найрізноманітніші страви, серед яких головною є запечена індичка або качка.
Примітно, за різдвяним столом завжди залишається одне порожнє місце: хто б не прийшов у дім - він буде бажаним і дорогим гостем.
Крім цього, заведено співати колядки та щедрівки - різдвяні пісні з побажаннями добра і достатку.
Октава Різдва
Також важливо, що свято Різдва у західних християн не закінчується 25 грудня – його святкують вісім днів. Тобто з 25 по 1 січня. У цей період католики і деякі протестанти згадують своїх святих; він називається Октавою Різдва.
Зокрема, 26 грудня християни західного обряду відзначають свято святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам'ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня — Невинних Немовлят Вифлеємських.
У неділю, що випадає на один із днів з 26 по 31 грудня, або 30 грудня, якщо цього місяця на ці дні не випадає неділя, відзначається свято святої родини: Дитятка Ісуса, Марії та Йосипа.
1 січня святкується Торжество Пресвятої Богородиці.