Сироватка неправди від Медведчука. Моніторинг теленовин 14—20 грудня 2020 року

Активізація роботи парламенту винесла у топ політичні теми. Активно обговорювали ухвалення бюджету, кадрові зміни в Кабміні, зокрема призначення міністром освіти Сергія Шкарлета. Емоцій додали протести і проблеми підприємців, які висвітлювали недостатньо збалансовано та повно. В середньому кожна третя новина у випусках була присвячена політиці. Найменше політичних новин було на СТБ та «1+1» — лише кожна п’ята новина. Найбільше на 5 каналі — кожна друга.  

Парламентські дискусії

Першою сприятливою для дискусій темою було ухвалення бюджету 2021 року. Сюжети парламентських репортерів на такі важливі теми переважно виходять збалансованими. В усіх матеріалах про бюджет надавали слово як більшості, так і опозиції. Вже традиційно симпатії до політсил на різних каналах розподіляються нерівномірно. Найчастіше ухвалення бюджету коментували представники фракцій «Слуга народу»,  «Європейська солідарність», «Голос» і «Батьківщина». Набагато рідше до ефіру включали «Опозиційну платформу — За життя». Навіть представників партії «За майбутнє», яка почала діяти лише цього року, цитували частіше. Але сильно відрізняється від більшості каналів ситуація на «Інтері» та «112». Тут слово ОПЗЖ надають у кожному сюжеті з парламенту. На «112» взагалі не помічають у лавах нардепів нікого, крім представників «Слуги народу» та ОПЗЖ.

Цю тенденцію пояснює аналіз матеріалів, які мають ознаки замовності. ОПЗЖ в цій категорії стабільно тримає лідерство, а основні платформи, де піарять політсилу Бойка-Медведчука — канали «Інтер» та «112». Тобто політиків цієї партії тут включають і з приводом і без. Їхню окрему думку виділяли додатковим ефірним часом та давали їм слово щодо критики бюджету, соціальної політики, протидії епідемії коронавірусу, окремих умов завершення війни на Донбасі, обіцянок захисту підприємців тощо.

Також найчастіше на каналах Віктора Пінчука СТБ і ICTV таке виключне право коментувати нові законопроєкти надавали представникам фракції «Голос». Цього тижня це були теми нових призначень в уряді, кнопкодавства у парламенті та програми вакцинації від коронавірусу.

Урядові призначення і провали

Протягом тижня в уряді відбулася низка кадрових змін, найгучнішою з яких стало затвердження на посаді міністра освіти Сергія Шкарлета. «У "Голосі" вже заявили: це відбулося з кнопкодавством. Кажуть, за інших кнопки тиснули депутати з "Опозиційної платформи – За життя", тому опозиціонери вже готують звернення до спікера», — сказали про голосування за Шкарлета на ICTV наприкінці парламентського сюжету.

«Обрали його на посаду не без суперечок: депутати пригадали звинувачення у плагіаті в його наукових роботах. Сам Шкарлет це спростовува. А також критикували за погану підготовку шкіл до навчання в умовах пандемії», — розповіла кореспондентка каналу «Україна» у включенні.

«Дмитро Табачник часів Зеленського. Так в опозиції охрестили нового міністра», — йшлося у сюжеті 5 каналу, а з критики озвучили коментарі нардепів з «Європейської солідарності» та «Голосу». Подібною була і риторика на «1+1», де також цитували представників цих партій.

На «Інтері» з критикою Шкарлета були небагатослівні. Жодної довідки про неоднозначність його кандидатури кореспондентка Лариса Зубенко не озвучила, лише зазначила, що сюрпризом це призначення не стало, оскільки виконував обов’язки міністра Шкарлет уже пів року. Тут же дали фрагмент виступу Ярослава Железняка з «Голосу», який критикував формування бюджету на освіту. А крапку поставив коментар Юрія Бойка, який скерував критику на офіс президента: «В нас немає Кабінету міністрів, в нас є філіал Офісу президента. Філіал Офісу президента, який діє таким чином, щоб задовольнити всі забаганки чиновників офісу. І тому не мають жодного значення прізвища або якась позиція урядовців». Хоча майже половина фракції ОПЗЖ підтримала призначення Шкарлета.

«UA: Перший» після парламентського сюжету про голосування розповів, що профільний комітет кандидатуру Шкарлета не підтримав. Таким чином, аудиторія Суспільного отримала найбільше уявлення про суперечливість цього призначення.

«Навколо кандидатури Шкарлета точилося багато суперечок, адже Національна агенція якості вищої освіти виявила в наукових роботах тепер уже міністра Шкарлета плагіат», — цим обмежили пояснення на СТБ. Наступного дня новинарі каналу дали коментарі від фракції «Голос» зі звинуваченнями ОПЗЖ у кнопкодавстві під час голосування за Шкарлета. Збалансовано дискусію про кнопкодавство 18 грудня висвітлили на 5 каналі, «1+1» та «UA: Першому».

«Після обрання зала під куполом парламенту вибухнула одночасно оваціями і криками обурення», — йшлося у репортажі каналу «112». Але більше уваги у сюжеті приділили голосуванню за віцепрем’єра з питань енергетики, яке провалили. Ініціативу призначити на цю посаду екскерівника «Нафтогазу» Юрія Вітренка нардеп від ОПЗЖ Микола Скорик назвав «комічною». Такий же синхрон дали на «Інтері». Раніше рупори ОПЗЖ активно критикували «Нафтогаз» і Вітренка особисто. Щодо Шкарлета на «112» 19 грудня повідомили про реєстрацію проєкту постанови про звільнення міністра освіти, але хто саме виступив з ініціативою, у повідомленні не сказали. Та й взагалі партії «ЄС» і «Голос» у праймових новинах каналу протягом тижня не згадували.

Зберігайте ФОПи

Обговорювали цього тижня необхідність підтримки підприємців, які постраждали через карантин. Кожен канал щонайменше двічі протягом тижня висвітлював протести підприємців та активістів, які важко було не помітити через сутички з поліцією.

та заблокований рух у столиці. Але обурені представники бізнесу та сповнені турботою про них посадовці ніби існували у паралельних світах. На ICTV повідомлення про можливість отримати допомогу у 8 тисяч гривень подавали поруч із повідомленнями про протести. При цьому не роз’яснювали, які категорії підприємців та за яких умов можуть отримати разову допомогу. І тільки 18 грудня нарешті пояснили, що не все так просто. Втім завершується сюжет оптимістичними абстрактними формулюваннями: «Міністр заспокоює: допомогу отримають усі, хто зареєструвався і відповідає вимогам».

18 грудня ICTV, СТБ, «112» та «Україна» повідомили, що Андрій Єрмак очолить координаційну раду щодо підтримки підприємців голова офісу президента. У цих повідомленнях лише ретранслювали обіцянки Єрмака всіляко сприяти бізнесу, але не спромоглися нагадати про вимоги протестувальників. Жодного представника бізнесу, що має увійти до ради, також не опитали. У більшості названих каналів показники дотримання стандарту балансу цього тижня, порівняно з попереднім, погіршилися.

Коронавірусні клопоти

Статистика захворюваності лишається незмінним атрибутом кожного випуску новин. Також все активніше у новинах розповідають про випадки повторного зараження, знаходячи конкретних героїв, які діляться власними історіями про це. Тримається тренд і на розповіді про старт вакцинації; все активніше новинарі говорять про те, коли ж вакцина дістанеться до України. Поки що єдиним джерелом інформації про це лишається уряд, тож прогнози звучать оптимістичні. Міністр охорони здоров’я повідомляв, що вакцина в Україні має бути в березні чи навіть раніше. Ще в жовтні представник Всесвітньої організації охорони здоров’я припускав, що вакцина за програмою COVAX в Україні може з’явитися у другій половині 2021 року.

Винятком щодо оптимізму став «112» канал, де поширили заяви Віктора Медведчука: «Західні вакцини і досі не пройшли фінальне третє клінічне випробування. Про це заявив голова політради партії ОПЗЖ Віктор Медведчук. Усі вони завершать цю процедуру щонайменше за рік-два, тоді як російська вакцина пройде цей етап вже наступного року». Формулювання є неправдивим (вже три західні вакцини пройшли третій етап випробувань), а єдиним джерелом інформації є Медведчук. «Український уряд, відмовляючись купувати російську вакцину, наражає на небезпеку власних громадян», — повідомили у цьому матеріалі, замовчуючи, що питань до російської вакцини чимало, зокрема і в російських медиків. Якщо медики в усьому світі дискутують про вакцини на рівні аргументів та даних досліджень, то в проросійському інфопросторі дискусії йдуть на рівні пропаганди. Так, Віктор Медведчук уже хвалився, що зробив щеплення російською вакциною, про аналогічне щеплення своєї доньки розповів і Путін, хоча сам не ризикнув.

Самого Путіна згадала лише половина каналів цього тижня, хоча привід був: президент Росії провів пресконференцію, де згадував про російську підтримку «Донбасу». Хоч якось розповісти про це взялися на ICTV, «Україні», «Інтері» та «UA: Першому». Зрозуміти, що національні канали були більше зосереджені на внутрішніх подіях, ніж стежили за заявами Путіна, цілком можна. В той же день відбувалися палкі дискусії у парламенті та помер Геннадій Кернес. Загалом відсоток новин із Росії у новинах центральних каналів стабільно малий — на рівні 1%. Але прикро малим лишається і відсоток повідомлень з Криму, про який говорити цього тижня був не один привід: крім відключення води у Ялті також стало відомо про продаж російській компанії відомого винного заводу «Масандра». Але на це майже не звернули увагу центральні українські канали.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».