10 важных книг 2020 года

«Амадока» Софії Андрухович

«Амадока» – це третій роман письменниці Софії Андрухович та книга, що перемогла у книжковому конкурсі «Еспресо. Вибір читачів 2020».

Роман отримав персональні відзнаки директорки Українського інституту книги Олександри Коваль та голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького під час BookForum Best Book Award 2020 та увійшов до короткого списку в номінації Книга року BBC - 2020.

Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.

Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?

«Хлібне перемир’я» Сергія Жадана

Фото: @tava_yokko_reads

Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним? Як вибиратися з пастки, до якої сам себе загнав? Кому можна розповісти про найважливіше, якщо мову зламано, а вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому?

Події п’єси «Хлібне перемир’я» відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті поступово перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради й недовіри, сповнену комічних слів і трагічних сенсів, поєднувати які так досконало вміє Сергій Жадан. Війна триває, і жодне перемир’я не здатне загоїти завданих ран: вони й далі нитимуть, назавжди змінюючи життя людей, які зовсім не збиралися воювати.

«Тюремна пісня» Олени Герасим'юк

Олена Герасим'юк — одна з найяскравіших представниць поетичного покоління десятих, яка, щойно розпочавши літературну діяльність, одразу стала в рівень з найвідомішими поетами. Авторка гучнозвісного «Розстрільного календаря», волонтерка, парамедик добровольчого батальйону «Госпітальєри». Має нагороду «За збережене життя».

«Тюремна пісня» — це друга книжка віршів Олени Герасим'юк. У її основі лежить однойменна поема, вже знайома читачам; вона презентувалася у квітні 2016 року в підвалі Мистецького Арсеналу, спеціально уперше відкритому для цієї події. Читання поеми супроводжувалося перформансом, сценаристкою якого була Наталя Ворожбит, а головні ролі виконували бійці та колишні в'язні. Збірка Олени Герасим'юк, відомої і шанованої у мистецьких колах під ім'ям Герич, є апогеєм танатосу, даного нам у почуттях наших. Вона екстремальна і схожа на гарячий шмат правди, створений зрілим майстром, сповнена вогню, дзвонів, собачого гавкання і пахощів в'язниці. Вірші Герасим'юк вражають своїм стилістичним та інтонаційним багатством, і, менше з тим, важко згадати іншого молодого поета, який би так міцно спирався на українську культурну традицію в усіх її проявах.

Книга-лауреат премії BookForum Best Book Award 2020 у номінації «Сучасна українська поезія»   — за поетичну неординарність.

«"Світлий Шлях": історія одного концтабору» Станіслава Асєєва

В’язниця, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто — від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання — вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів.

Щоб вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку — відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після».

«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві» Ганни Улюри

Кожна з них зробила в літературі щось першою або зробила щось краще за інших.

У кожної з них непересічна біографія. Їхні історії — про відмову від чогось: кожній щось було конче важливим на старті й поступово втрачало значущість у процесі письма.

Це історії священних жертв і містичних ритуалів.

Це утопія жіночої солідарності й продовження традиції. 113 письменниць пишуть одна одну. Читають одна одну. Співіснують поруч поза межами часу і простору.

І сяють у темряві.

Книга Ганни Улюри «Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві» нагороджено на BookForum Best Book Award 2020 персольнальною відзнакою директорки ГО "Форум видавців" за строкату й цілісну водночас панораму жіночих голосів літературного Всесвіту.

«Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців» Оксани Мороз

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами.

Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління.

Прочитавши її ви:

• дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати.
• зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства.
• познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.

І без зайвої конспірології дізнаєтеся, як Індустрія вже змінила кожного з нас.

Книга отримала персональну відзнаку директорки Українського інституту книги Олександри Коваль під час BookForum Best Book Award 2020. 

«Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» Мірослава Влеклого

Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого — жанрово унікальна. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин.

Мірослав Влеклий – польський письменник і репортер, автор репортажних книг «Я був тут. Тоні Галік», «All Inclusive. Рай, у якому секс є богом», «Рабан! Про церкву з іншого світу».

Лауреат премії «Маґеллан» у номінації «Репортажна книга» («Я був тут. Тоні Галік»), номінований на премію ім. Беати Павляк та тричі – на премію Newsweek ім. Тереси Торанської.

«Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи»

Катерини Міхаліциної, Станіслава Дворницького

Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ. Цю книжку створено, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися вже далеко по ній. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Його тут показано в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному.

Унікальність видання – це складові, що допомагають дорослим знайти правильні слова для обговорення психологічних моментів з дітьми та глибшого розуміння історичного контексту.

Книга-лауреат премії BookForum Best Book Award 2020 у номінації «Література для підлітків і YA» — за чесну і вражаючу розповідь про Чорнобильську катастрофу для підліткової читацької аудиторії.

«Реактори не вибухають» перемогли у всеукраїнському конкурсі «Найкращий книжковий дизайн 2020» від Книжкового Арсеналу у номінації «Дитяча книга».

Книга також увійшли до короткого списку найкращих видань для дітей і підлітків рейтингу «Топ БараБуки 2020». 

 «Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід» Олександра Михеда

Наприкінці 2016 року Олександр Михед вирушив у подорож шістьма містами Донецької та Луганської областей, досліджуючи тамтешнє життя, а також історії, заховані в архівах. Проте найважливіше для автора — почути голоси місцевих жителів. Розкопуючи пласти історії та нашарування міфів, письменник розповідає дивовижну історію Сходу, приборкати який намагалися британські й бельгійські інвестори, імперські та радянські правителі. Як одна з найстаріших черепах у світі пов’язана із заснуванням Донецька? Якою ціною дається кожна тонна видобутого вугілля? І які історії заховано у вільних степах Дикого поля? 

Олександр Михед ділиться унікальними розмовами з відомими письменниками, митцями, істориками, які народилися на Сході: Сергієм Жаданом, Алевтиною Кахідзе, Ігорем Козловським, Романом Мініним, Володимиром Рафєєнком та Оленою Стяжкіною. Людьми, які від часу війни допомагають осмислювати жах нової повсякденності та зрозуміти багатоголосся українського Сходу. 

Книга отримала персональну відзнаку директорки Українського інституту книги Олександри Коваль під час BookForum Best Book Award 2020.

«Смертельний ворог. Людство проти мікробів-убивць» Майкла Остергольма, Марка Олшейкера

Інфекційні захворювання є однією з найбільш смертоносних та найбільш імовірних причин занепаду людства. Бо ми теоретично здатні вплинути на такі ризики як можливість термоядерної війни чи зміна клімату; а ось поява нових вірусів і бактерій, які постійно еволюціонують швидше за нашу імунну систему, людині непідвладна. Проте, не поспішайте впадати у відчай: наслідки нових інфекційних хвороб можна звести до мінімуму, якщо знати, як до них підготуватися та як їх правильно досліджувати.

Лікар-епідеміолог Майкл Остергольм вже понад 45 років бореться з новими викликами в сфері епідеміології. Це його телефон розривається від запитів щоразу, як тільки виникає нова недуга. І він невтомно, з ретельністю слідчого, який ніби викриває місця злочину мікробів, шукає відповіді, здатні врятувати увесь світ.

У цій книзі, написаній за допомогою автора Марка Олшейкера, Остергольм розповість і вам, як проходили перші дослідження ВІЛ/СНІД, SARS, гарячки Ебола та інших. А в передмові 2020 року зазначить, чому COVID-19 навряд чи вдасться найближчим часом зупинити, і це не найстрашніша новина - більш масштабні пандемії чекають попереду. Та до жахливих наслідків ще не пізно підготуватися. Поки що.

Чим хороша ця книжка:

• У ній є готовий прописаний план для держав, що варто зробити, аби бути підготовленими до пандемій (а COVID-19, як зазначає автор, це лиш початок хвилі можливих пандемій).
• Автор Майкл Остергольм довгий час працював в таких держустановах США, як наприклад, Центри з контролю та профілактики захворювань. Тож у книзі він розповідає про залаштунки роботи епідеміологів, боротьбу з усіма найбільшими епідемічними кризами - від СНІДу до Еболи, від SARS до синдрому токсичного шоку.
• Висвітлено питання вакцинації — автори розповідають механізм дії вакцин та дають відповіді на такі очевидні питання, як наприклад «Чому і досі немає вакцини від ВІЛ?».

Огляд підготувала Оксана Ускова