У 2020 році ІМІ зафіксував 229 випадків порушень свободи слова

Інститут масової інформації станом на 28 грудня 2020 року зафіксував в Україні 229 випадків порушень свободи, з них 171 випадок стосувався фізичної агресії проти журналістів. Про це йдеться в річних підсумках моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова», оприлюдненому 28 грудня.

Загалом у 2019 році було зафіксовано 243 випадки порушень свободи слова, з них 172 випадки стосувалися фізичної агресії.

Основними категоріями порушень свободи слова в Україні у 2020 році були:

• перешкоджання законній журналістській діяльності – 125 випадків (99 у 2019 році);
• доступ – 22 (минулоріч 21 порушення);
• побиття – 20 (23 побиття минулого року);
• погрози – 19 (минулоріч 37 випадків )
• юридичний тиск – 19 (минулоріч 18 випадків).

Головні тренди року

ІМІ звернув увагу, що в 2020 році на 26% зросла кількість перешкоджань законній професійній діяльності журналістів, порівняно з 2019 роком. Серед основних причин такого росту називають карантинні обмеження та місцеві вибори.

Найпоширенішим порушенням свободи слова стала фізична агресія, на яку припало 74% від всіх порушень свободи слова в Україні. Журналістам ламали техніку, виштовхували, нападали під час прямих ефірів, наносили тяжкі тілесні ушкодження, погрожували, пошкоджували їхнє майно, підпалювали машини.

За даними ІМІ, 62 порушення свободи слова цього року були пов’язані з карантином, запровадженим через пандемію коронавірусної інфекції. Це майже третина (27%) від загальної кількості порушень свободи слова. Переважно ці випадки стосувалися недопущення журналістів на сесії місцевої влади, а також нападів на журналістів на ринках, у перукарнях, магазинах під час перевірки дотримання умов карантину.

Експерти помітили тенденцію до вибіркового запрошення ЗМІ під час робочих поїздок президента Володимира Зеленського регіонами. Представники ІМІ зафіксували такі скарги від журналістів у Херсоні, Дніпрі, Кривому Розі, Хмельницькому, Волині, Запоріжжі.

Журналістів також не допускали на сесії обласних, міських, районних та селищних рад. Найбільшими областями-порушниками, за інформацією ІМІ, стали Дніпропетровщина, Запоріжжя, Херсонщина, Полтавщина та Закарпаття. Цьогоріч представники місцевої влади протизаконно обмежували доступ журналістів під приводом карантину. При цьому, місцеві органи влади не забезпечували будь-якого іншого доступу до інформації із сесії для медіа, зокрема не організовували онлайн-трансляцій.

Іншою тенденцією року стали обмеження доступу до публічної інформації. Журналістам відмовлялися відповідати чи надавати запитувану інформацію, виставляли рахунок за отримання запитуваної інформації. Це робили органи місцевого самоврядування, правоохоронці, центральні органи влади, зокрема Офіс президента.

Крім того, експерти Інститут масової інформації провели моніторинг у день голосування 25 жовтня та констатували, що місцеві вибори відбулися в демократичний спосіб і з дотриманням прав журналістів, були зафіксовані лише незначні порушення з боку членів виборчих комісій.

Згідно з результатами моніторингу, найчастіше право журналістів на професію порушували приватні особи (102), місцева влада (55), правоохоронці (24), судова влада (17), Офіс президента (7) та інші.

Серед регіонів України за кількістю порушень лідирує Київ з областю (71 випадок). Друге місце за кількістю порушень посіли Одещина та Запоріжжя (по 18 випадків), третє місце розділили між собою Дніпропетровщина та Херсонщина – по 15 випадків. Четверте – Львівщина та Полтавщина по 12 випадків. П'яте- Миколаїв - 11.

Утиску своїх прав зазнали 103 журналіста та 90 журналісток.

Журналістська спільнота цьогоріч реагувала заявами щодо: законопроєктів «Про дезінформацію» та «Про медіа»; справ про вбивство Павла Шеремета та Георгія Гонгадзе; обшуків в офісах проєктів «Секретні матеріали», «Гроші» та домівках журналістів «1+1»; недопуску воєнкорів на передову на Донбасі; телеуроків на проросійських телеканалах Медведчука; обмеження доступу журналістів Кременчука на сесії міськради; безпеки журналістів та репутації проєкту StopFake; щодо спроб суддів ‌незаконно ‌отримати‌ ‌доступ‌ ‌до‌ ‌телефону‌ ‌журналістки‌ ‌«Слідства.Інфо»; щодо неприпустимості тиску на журналістку Любов Величко; щодо забезпечення повного фінансування Суспільного; щодо протизаконного позбавлення акредитації у ВР 19 редакцій ЗМІ та інші.

Детальніше про стан свободи слова читайте на сайті ІМІ в рубриці «Барометр свободи слова».

Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск і кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Нагадаємо, у 2018 році на неокупованій території України ІМІ зафіксував 235 випадків порушень свободи слова. Категоріями-лідерами за кількістю порушень стали перешкоджання, погрози та напади на журналістів. У 2019 році ІМІ зафіксував в Україні 243 випадки порушень свободи, з них 172 випадки стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Основними категоріями порушень свободи слова в Україні у 2019 році були: перешкоджання законній журналістській діяльності, погрози, побиття, ненадання доступу до інформації, кібератаки та юридичний тиск.

Фото: ІМІ