"Відмова від "русського міру" є остаточною": Кулеба про європейський шлях України

Кулеба запевнив, що Україна ніколи не відмовиться від Криму і Донбасу / фото УНІАН

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголошує, що Україна ніколи не відмовиться від Криму і Донбасу, котрі окуповані Російською Федерацією.

Про це він сказав в інтерв'ю німецькому політичному журналу "Internationale Politik", текст якого оприлюднений Посольством України в ФРН.

"В жодному разі ми не будемо відступати від двох основних принципів. По-перше, Україна ніколи не відмовиться від Криму та Донбасу. І, по-друге, Україна продовжить свій шлях як європейська країна та частина Західного світу, тому що відмова від "русського міру" є остаточною. Усе інше - це питання часу та дипломатії", - наголосив Кулеба.

При цьому, міністр впевнений, що Росія продовжить намагатися впливати на Україну незважаючи на те, чи покине окуповані території.

"Незалежно від того, будуть окуповані території чи ні, Росія продовжить спроби впливу на Україну загалом як державу, так само, які на багато інших країн світу. І кордони у час цифрової дезінформації та ведення кібератак не гарантують більш надійний захист", - заявив Кулеба.

Також він зазначив, що Україна не погодиться, аби на територіях, які зараз окуповані, проводилися будь-які вибори, які не відповідають Конституції України.

"Статус регіонів, які нині перебувають під тимчасовою окупацією, можна уявити тільки у рамках України та у контексті децентралізації Української Держави, яку ми зараз успішно проводимо. Вона надає окремим регіонам право особисто приймати рішення щодо використання бюджету та для цього обирати власних місцевих представників. Але ніколи ми не допустимо, щоб якийсь регіон стояв поза української Конституції та правочинства, щоб вони проводили вибори відповідно до іншого виборчого законодавства, ніж того, що діє для усієї України", - заявив Кулеба.

"Коли я говорю, що реалістично навіть після завершення окупації ми маємо очікувати спроб Росії чинити вплив на Україну, це в жодному разі не означає, що відтак ми могли б змінити курс для України. Бо як я вже сказав, приналежність України до євроатлантичного Заходу незворотна", - додав він.

Окупація Криму Росією: що потрібно знати

Росія окупувала український Крим, увівши на територію півострова військових і організувавши в березні 2014 року псевдореферендум про його самовизначення. Самопроголошена кримська влада заявила, що 96,77% жителів півострова висловилися за приєднання Криму до РФ.

18 березня 2014 року в Кремлі було підписано так званий «договір» про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.

Країни Заходу не визнали анексію Криму і запровадили санкції проти Росії.

Верховна Рада офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року.

23 вересня 2020 року президент Володимир Зеленський під час дебатів на 75-й сесії Генасамблеї ООН закликав партнерів приєднатися до міжнародної платформи з деокупації Криму.

Саміт із запуску Кримської платформи може відбутися в травні наступного року.

«Кримська платформа» працюватиме на кількох рівнях. Перший - найвищий - політичний, до якого приєднаються глави іноземних держав та урядів. Другий - рівень керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони, третій - міжпарламентський рівень, а четвертий - неурядових експертів. Для посилення ефективності дій держави, а також для залучення додаткових інтелектуальних ресурсів до роботи платформи буде створена експертна мережа.

Український план дій по Донбасу

5 листопада українська делегація у ТКГ оприлюднила 5 головних пунктів нового плану дій щодо Донбасу: виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань та найманців з території України на початку 2021 року; скасування владою РФ низки рішень і документів, які є прямим втручанням в життя ОРДЛО, наприклад, про спрощений порядок надання жителям цих територій російського громадянства; відновлення контролю над відповідною ділянкою російсько-українського кордону за допомогою Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ; збільшення чисельності місії СММ ОБСЄ у чотири рази (на 1,5 тис. осіб); лише за виконання перших чотирьох умов – підготовка та проведення на території ОРДЛО виборів (за допомогою ОБСЄ).