Чи варто відпускати антибіотики тільки за рецептом?

Чи варто відпускати антибіотики тільки за рецептом?

Вже з наступного року антибіотики в Україні планують продавати лише за електронним рецептом лікаря. Відповідну систему вже розробляють, а з 1 квітня вона має запрацювати. Спочатку видаватимуть рецепти на інсулін, препарати для імуносупресії та нарковмісні препарати. Антибіотики – це вже другий етап реалізації програми.

"112.ua" вирішив з’ясувати, чого в рецептурному відпуску ліків більше – плюсів чи мінусів.

Степанов наводить три аргументи "за". Перший – МОЗ посилить контроль за видачею рецептів та продажем препаратів в аптеках.

Другий – для фармацевтів поменшає бюрократичних перепон та "папірців". Адже зараз аптеки мають зберігати паперові рецепти протягом року після їх використання для того, щоб їх могла перевірити Держлікслужба.

Третій – це дасть змогу сформувати більш чітке уявлення про те, які ліки потрібні українцям, в яких кількостях та які саме найменування лікарських засобів Україна має закуповувати за кордоном (якщо вони імпортні) або виробляти на місці (якщо вітчизняні).

Але навіть не це головне.

Четвертий аргумент на користь доцільності цієї програми полягає у тому, що українці припинять займатися самолікуванням. Особливо ця проблема стала актуальною в часи пандемії коронавірусу, коли застосування антибіотиків, за даними МОЗ, зросло по деяких групах населення у 5-6 разів. Українці дедалі частіше приймають антибіотики не за призначенням лікаря, а самостійно, без будь-яких підстав для цього, хоча ця група лікарських засобів навіть не діє проти вірусних захворювань, до яких належить Covid-19. Усе це призводить до штучного дефіциту цієї групи препаратів.

Така безвідповідальність негативно впливає на здоров’я не лише окремого індивіда, а й усієї нації. Адже доведено, що застосування антибіотиків спричиняє розвиток антибіотикорезистентності у бактерій.

Як наслідок, наприклад, хворі на бактеріальну ангіну поширюватимуть хворобу, проти якої не залишиться ефективних лікарських засобів. Адже її збудники встигнуть "звикнути" до препаратів, якими їх знешкоджують, за умови широкого застосування цих препаратів.

Але бактеріальна ангіна – ще не найстрашніша хвороба. Центр громадського здоров’я України попереджає: формування антибіотикорезистентності у населення призведе до того, що ми втратимо можливість лікувати прості хвороби, які вже давно вдалося перемогти. Серед можливих наслідків будуть такі:

• бактеріальна пневмонія стане смертельною хворобою;
• при пологах частіше вмиратимуть жінки;
• лікування раку ускладниться, адже часто під час хіміотерапії пацієнти профілактично отримають антибіотики;
• багато захворювань, які передаються статевим шляхом, знову стануть невиліковними;
• люди частіше помиратимуть від ускладнень після операцій;
• туберкульоз знову стане вироком.

Схема, за якою пропонують у майбутньому відпускати рецептурні ліки, не є до кінця розумілою. Вочевидь, це виглядатиме так: пацієнт спочатку потрапляє на прийом до сімейного лікаря, який за потреби направляє його до вузького фахівця (якщо йдеться, наприклад, про відпуск інсуліну), потім ім’я пацієнта вносять до загальної е-бази, доступ до якої мають усі аптеки.

Але річ у тім, що декларацію з сімейним лікарем підписали не всі українці. А отже, і не всі матимуть можливість отримати рецепт. І це – головний аргумент "проти".

МОЗ інформує, що на сьогодні 26% українців не мають сімейного лікаря. При цьому найнижчий показник кількості поданих декларацій, а отже, й вибору свого сіймейного лікаря у Луганській (23%), Донецькій областях (33%) та у Києві (72%). Ймовірна причина такого зволікання – низька довіра до вітчизняної медицини загалом. Згідно з даними "Індекс здоров’я. Україна", майже кожний п’ятий українець не піде до лікаря, бо не довіряє медикам.

А, згідно з даними соціологічної групи "Рейтинг", Міністерству охорони здоров’я України довіряють 33%, а не довіряють – аж 54% респондентів.  

Загалом на інститут сімейних лікарів надходить чимало скарг. Громадяни зазначають, що система працює погано і в разі звільнення або навіть смерті лікаря пацієнтів про це ніхто не інформує. Таким чином, неприємним "сюрпризом" стає ситуація, коли ти заднім числом дізнаєшся про те, що залишився без свого лікаря, а значить, і без консультацій, направлень чи рецептів.

Рецепти на антибіотики відпускатимуть тільки онлайн. Однак цифровізація населення просідає: далеко не всі українці мають доступ до інтернету. Електронні ж бази є недосконалими. Це добре знають батьки дошкільнят. Електронні черги до садочку не виправдали себе, і досить часто дитина, чия черга ось-ось підходила, несподівано опинялася наприкінці списку.

Із електронними рецептами необов’язково має бути так само. Однак очевидно, що мине певний час, доки робота рецептурних е-баз налагодиться. І ті терміни, які озвучують у МОЗ (перехід з 1 квітня 2021 року), виглядають занадто оптимістичними. При цьому міністерство не повідомляє про те, що розроблення програмного забезпечення ще триває. А тому на "перехідний період" не можна залишати пацієнтів без традиційних паперових рецептів.

Третій аргумент "проти" станом на зараз можна вважати голослівним. Але є побоювання, що видача рецептів перетвориться на вигідний для ескулапів бізнес. Як ми розуміємо, в умовах високої корумпованості українських посадових осіб такі побоювання небезпідставні.

У будь-якому випадку повідомлення про хабарі, які вимагали медики за присвоєння групи інвалідності бійцям АТО, надходять регулярно. Із свіжих новин – слідчі ДБР затримали 17 грудня військового медика Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь": жінка вимагала від учасника бойових дій "неправомірну винагороду" у розмірі 180 тисяч гривень.

У разі переходу на рецептурний відпуск щодо частини ліків, з високою ймовірністю, просто сформується чорний ринок, який, власне, є й зараз. Час від часу журналісти-розслідувачі пишуть нариси на тему "Як ми замовили в редакцію заборонені ліки", що і справді зробити нескладно.

За пошуком в Google перший ліпший сайт пропонує придбати без рецепту "популярні" в певних колах наркотичні анальгетики трамадол і метадон. Нескладно спрогнозувати, що сайт розширить свій асортимент і за рахунок антибіотиків, якщо ті потраплять до списку заборонених препаратів.

МВС, на жаль, не веде статистику заборонених для вільного продажу ліків, які вилучили на чорному фармринку, тому складно сказати, яким є його сегмент. Однак повідомлення від силового відомства рясніють інформацією про розкриті незаконні оборудки. Наприклад, на Донеччині поліцейські спільно з обласною прокуратурою задокументували безрецептурний продаж ліків – майже 60 тисяч доз кодеїновмісних препаратів вартістю 350 тисяч гривень за цінами чорного ринку. І подібних випадків чимало.

Особливо хаотичною є робота інтернет-аптек. У країнах ЄС інтернет-продаж ліків врегульовано Директивою 2001/83/EC. Але кожна країна має національне законодавство, яке передбачає класифікацію та розмежування рецептурних/безрецептурних ліків. В Україні ж із цим – повний безлад, зазначає голова правління Громадської організації "Всеукраїнська фармацевтична палата" Олег Клімов. Потрібно, щоб МОЗ України підготувало список лікарських засобів, які пацієнтові дозволено замовляти online. При цьому необхідно надати можливість лікарю контролювати застосування ліків рецептурного відпуску, каже він. Важливо, додає Клімов, щоб інтернет-аптеки мали обов’язкове маркування веб-сайтів спеціальним логотипом, що мають вносити до єдиного реєстру.

Але всього цього в Україні не зроблено.

Експертне товариство схиляється до того, що відпуск антибіотиків за рецептом необхідний. Але спочатку слід посилити контроль за фармацевтичним ринком, впорядкувати та ліцензувати діяльність аптек, а вже після цього формувати список рецептурних/безрецептурних ліків. Крім того, до запровадження змін в обігу антибіотиків необхідно, щоб е-бази МОЗу працювали "на відмінно, а кількість українців, що мають сімейного лікаря, наблизилась до 100%. Інакше плани уряду виглядатимуть щонайменше безвідповідально.

Наталія Лебідь