Новий Кабмін та повернення до нормального життя: чого чекати у 2021 році

2020 рік видався справді непростим для України та всього світу, і нині всі сподіваються на те, що у 2021 році багато що зміниться.

Звичайно, насамперед Україна чекає на можливість взяти під контроль пандемію Covid-19 за допомогою вакцинації. Однак не можна оминати і силу-силенну проблем, які накопичилися у державі за час пандемії.

В деяких сферах життя 2021 рік може стати щонайменше турбулентним.

Факти ICTV розповідають, чого очікувати Україні у 2021 році.

Важкі політичні рішення

Цей рік видався особливо важким для Верховної Ради, уряду та президента Володимира Зеленського. Особливо він вдарив по главі держави, адже йому довелося коригувати всі плани.

Замість виконання передвиборчих обіцянок довелося зосередити зусилля на подоланні пандемії та збереженні життя людей, підтримки бізнесу, медиків тощо.

На жаль, і наступний рік у політиці може стати досить важким, адже почнеться активна фаза виходу з пандемії. На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимира Фесенка, уряду не вдалося закріпити свої позиції у 2020 році, тому його досі сприймають як тимчасовий.

– На мій погляд, можна чекати зміни уряду. Наступний рік буде періодом поступового, дуже суперечливого та неоднозначного виходу з коронакризи. Може бути відновлення економічної активності, поступове завершення пандемії… Під час відновлення економічної активності президенту знадобиться новий прем’єр, – вважає політолог.

Нині кандидатуру майбутнього очільника уряду ще шукають, але спроби призначити Олександра Вітренка першим віце-прем’єр-міністром говорять про те, що процес зміни Кабміну розпочався.

Політолог Ігор Рейтерович також схиляється до того, що наступного року в Україні сформують новий Кабінет міністрів.

– Переформатування уряду неминуче. Питання у тому, коли воно відбудеться і в якому форматі. Я схиляюся до думки, що спочатку точково мінятимуть міністрів, але це завершиться відставкою уряду Шмигаля і формуванням нового Кабміну, – каже він.

У 2020 році ми побачили ще більший розкол у фракції Слуга народу. Досить часто доводилося покладатися на опозиційні політсили, щоб ухвалити важливе рішення.

Тому президенту стає все важче з “проштовхуванням” непопулярних, але важливих законопроектів. Замість того, щоб повністю покладатися на “слуг”, доводиться формувати ситуативну більшість. Тобто домовлятися з іншими політсилами у Верховній Раді.

Такою ж ситуація залишиться і наступного року. На думку Рейтеровича, робота парламенту повернеться у більш-менш звичний режим.

Але якщо ситуація зовсім вийде з-під контролю, то цілком логічним кроком Зеленського було б оголошення позачергових парламентських виборів під тим самим приводом, під яким він зробив це у 2019 році.

Однак рейтинг Слуги народу протягом останнього року значно знизився, через що розпуск Верховної Ради стає ризикованою ставкою.

Якщо на теоретичних виборах президенту не вдасться запевнити громадян у перевагах його оновленої політсили, то і про жодну монобільшість не йтиметься.

– Вірогідність дочасних парламентських виборів, на мою думку, низька. В цьому не зацікавлений президент, адже якщо будуть вибори до Верховної Ради, то він може втратити контроль над парламентом і, відповідно, урядом.

Більшість парламентських сил, окрім Європейської Солідарності та Опозиційної платформи – За життя, теж не зацікавлені у передчасних виборах, – висловлює думку Фесенко.

Однак не можна повністю відкидати такий варіант розвитку подій. Хоча президент в такому разі не отримає такої ж кількості голосів за свою політсилу, він може розраховувати на дещо інше.

– Це дозволить главі державі сформувати коаліцію в зовсім іншому форматі, але за результатами виборів, що зніме з нього частину відповідальності за процеси, які відбуваються в країні. Нині все зав’язано на ньому. Дострокові вибори дозволять сформувати нову коаліцію з будь-якими політсилами і подати це як наслідок вибору громадян.

Приводом для розпуску може стати, наприклад, розпуск Кабміну і неможливість обрати новий уряд, – вважає Рейтерович.

Без прогресу на Донбасі

Звичайно, важливою темою наступного року має стати врегулювання конфлікту на Донбасі. Цього року переговорний процес дещо загальмувала пандемія, через що про зустріч лідерів Нормандської четвірки майже не згадували до останніх місяців 2020-го.

Так, зустрічі Тристоронньої контактної групи тривали в онлайн-режимі, але фактично політичне врегулювання ситуації під час пандемії стало неможливим.

Найгірше нині те, що наступного року жодних великих зрушень також не очікується. У пріоритеті кожної держави – вихід на контрольоване поширення коронавірусної хвороби.

– Прориву по Донбасу не відбулося, і є зависання переговорного процесу. Але є таке напівперемир’я, найтриваліше за весь час конфлікту, проте ризики відновлення бойової активності зберігається.

Ця ситуація на Донбасі триватиме. Зараз буде не до конфлікту і центральній владі, і РФ, і західним партнерам. Хоча сплески переговорної активності будуть, – вважає Фесенко.

Та це не означатиме, що від президента взагалі не надходитиме подібних ініціатив.

На думку Рейтеровича, значних зрушень у мінському і нормандському форматах чекати не варто, адже РФ надалі блокуватиме вирішення окремих питань.

Прогрес у політичному процесі вирішення конфлікту на Донбасі у 2021 році можливий лише у тому разі, якщо до нього приєднаються нові “гравці”.

– Зміни можливі, якщо Сполучені Штати братимуть у цьому процесі більш активну участь. Якщо у нас залишиться той формат, який є сьогодні, навряд чи відбудуться якісь серйозні зрушення.

Поточні, ситуативні питання вирішувати можна, але говорити про вагомі кроки, наприклад, безпекового або політичного плану неможливо, адже РФ займає неконструктивну позицію і вимагає виконання лише певних умов тільки від України, але сама не виконує взяті на себе зобов’язання, – розповідає політолог.

Виживання бізнесу

У 2021 році бізнесу також доведеться виживати, і не лише в Україні. Наприклад, власники кінотеатрів у США опинилися у скрутній ситуації, оскільки багато іменитих студій вирішили перенести випуск своїх фільмів на онлайн-платформи.

Наступний рік почнеться жорсткими карантинними обмеженнями, які триватимуть з 8 до 24 січня. Звичайно ж, бізнес від них дуже постраждає і цього разу. Пом’якшити падіння мають ініціативи влади з допомоги бізнесу, однак далеко не всім вдається їх отримати.

А без неї бізнес точно не витримає закриття на понад два тижні. Особливо якщо враховувати той факт, що нині не відомо, коли розпочнеться значне відновлення економічної активності.

Проблеми збережуться для ресторанного бізнесу, адже цього року через постійні обмеження багатьом доводилося переорієнтовуватися на доставку. Більшість рестораторів не знають, що буде завтра, тому не дають прогнози щодо того, як переживуть локдаун у 2021 році.

Головний редактор Barout та Blackfield Ярослав Друзюк нині  не береться давати довгострокові прогнози для ресторанного бізнесу, адже досі не зрозуміло, як локдаун у січні вплине на ситуацію.

– Цього року ми переконалися, що дуже популярними будуть формати, адаптовані до доставки. Загалом – простіші формати. З іншого боку, коли був перший локдаун навесні, багато рестораторів та гастроентузіастів застерігали, що відкриватимуть занадто прості формати. Що, умовно, продаватимуться піца, бургери та шаурма, – каже Друзюк.

Однак чогось подібного протягом цього року ми не побачили. Тому можна припустити, що і наступного року не обійдеться без цікавих проектів, і не лише у ресторанному бізнесі.

Карантинні обмеження змусили людей мислити креативно та адаптуватися до нових реалій.

– На мою думку, найбільший тренд в українській ресторанній сфері – відкриття піцерій. Але піца – це не обов’язково дуже простий продукт, це більше авторська історія. Спроба “погратися” зі зрозумілим, простим форматом і зробити щось, чого нині немає на ринку, – каже журналіст.

Звичайно, наступного року владі потрібно і надалі підтримувати малий і середній бізнес, який найбільше постраждав від пандемії і карантину. Механізми, за допомогою яких це робитимуть, навряд чи зміняться.

Але відповідні рішення ухвалюватимуть ближче до кінця січневого локдауну або незабаром після нього, адже лише тоді можна буде побачити, чи здатні бізнеси самостійно триматися на плаву.

Боротьба за здоров’я

Значною частиною нашого життя у 2021 році стане вакцинація від коронавірусної хвороби. Перші вакцини вже затвердили, в деяких країнах навіть почали робити ін’єкції.

Наступного року препарат отримає і Україна. Почнеться процес вакцинації, який має значно знизити приріст хворих і дати можливість почати повернення до нормального життя.

Однак буде тут і низка викликів. По-перше, це виклики політичні, адже ми побачили, що навіть у Слузі народу далеко не всі депутати вірять у Covid-19 та користь вакцинації.

– Одною з головних тенденцій, яка буде досить суперечливою, стане вакцинація. Буде політична боротьба навколо цього процесу: у кого брати вакцину, робити ін’єкцію чи ні, – прогнозує Фесенко.

По-друге, у 2021 році потрібно буде переконати українців, що вакцинація необхідна для подолання пандемії.

Нині навіть від грипу вакцинується мало громадян. А наступного року на ін’єкцію від Covid-19 добровільно можуть погодитися ще менше людей, адже вакцина досі не ідеальна і допущена до застосування лише через критичну ситуацію у світі.

Крім того, проблем додає і новий штам Covid-19, який фіксують у різних країнах. Якщо його поширення не зупинять, то лише справа часу, коли він дістанеться України.

Водночас має змінюватися і система охорони здоров’я. Не лише пристосовуватися до викликів сьогодення, але і трансформуватися згідно із планами.

Екс-виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун вважає, що наступного року усім доведеться розібратися в тому, що відбувається у медицині.

– Настанови на найближче майбутнє будуть такі: кожному нарешті зрозуміти, що відбувається в медицині, побороти спільне нерозуміння того, як працює система, усвідомити свою зону відповідальності та повноважень, – написала Супрун.

Якщо пацієнти знатимуть про свої права, то зможуть вимагати їх дотримання та удосконалення медичної системи. Зокрема це стосується вимог до місцевої влади, яка відіграє значну роль у розвитку медицини.

Відродження культури

Водночас українська влада досить позитивно налаштована на 2021 рік. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко вважає, що наша держава почне повертатися до нормального життя вже у квітні наступного року. Трохи більше ніж через рік після запровадження карантинних обмежень.

Мабуть, найбільше цього чекає галузь культури, яка й досі працює в атмосфері тотальної невизначеності. Звичайно, у кінотеатрах поменшало великих прем’єр, а театри тривалий час навіть не намагалися знову відчинити свої двері.

Після січневого карантину та початку вакцинації є сподівання, що люди знову відвідуватимуть заклади культури, оскільки панічні настрої навколо пандемії почнуть спадати.

Очікувати на стрімке відновлення відвідуваності не варто, але потроху в театри, кінотеатри та інші заклади культури приходитиме все більше і більше людей.

Водночас виникатиме і більше нових мистецьких продуктів в Україні та світі. Наприклад, індійський стендап-комік Вір Дас у 2020 році вирішив не сидіти без діла і дати виступ за допомогою програми Zoom, яку нині використовують для робочих конференцій.

– Я впевнена, що виникатимуть нові мистецькі форми і продукти, які нам навіть не спадають на думку. Ми не думали, що люди будуть готові платити за те, щоб відвідати дах бібліотеки Вернадського чи пройти онлайн-виставками Мистецького арсеналу…

Сподіваюся, що культура матиме важливіше значення в екосистемі державної політики. Опиняючись за зачиненими дверима, актуалізується телебачення, радіомовлення, книговидання тощо, – розповідає лідер Українського культурного фонду Юлія Федів.

Пов’язано це із тим, що протягом 2020 року вироблялося мало культурних продуктів. Навіть такі гіганти, як Netflix, Warner Bros. та Disney зупиняли або переносили знімання своїх проектів, аби знизити ризик зараження коронавірусною хворобою.

Проте не потрібно забувати про підтримку креативної галузі. За словами Федів, її не потрібно припиняти одразу після завершення пандемії коронавірусу.

– В УКФ вважають, що інституційна підтримка на щонайменше п’ять років має бути обов’язковою. Ще у 2018 році ми вносили зміни в закон про УКФ, щоб прописати типи підтримки – інституційну та проектну. На жаль, коли запровадили карантин, ці зміни ухвалили з приміткою “на час ковіду”.

Для того, щоб ми зберегли екосистему культурних і креативних організацій, нам потрібно гарантувати інституційну підтримку всім “гравцям”, – каже лідер УКФ.

Україну чекає турбулентний 2021 рік. Поступове відновлення після пандемії Covid-19 не означатиме стрімке зростання економіки, повернення нормального життя країни.

У 2020 році залишилося багато невирішених питань, на які просто не було часу через протистояння коронавірусній хворобі.

Тому доведеться ставати на ноги і паралельно вирішувати цілу низку великих проблем.