З боржників – у бомжі: Як влада каратиме за несплату заборгованості за послуги ЖКГ

З боржників – у бомжі: Як влада каратиме за несплату заборгованості за послуги ЖКГ

Держстат повідомляє: незважаючи на локдаун і пов’язані з ним економічні негаразди, українці не стали платити менше за послуги житлово-комунальної сфери. Навіть навпаки – борги потроху погашають. До того ж, запроваджуючи карантин, для українців передбачили відстрочку для погашення боргів за послуги ЖКГ. Однак милість швидко змінилась жорстокістю: депутати підготували законопроєкт №3613, завдяки якому борги вибиватимуть, використовуючи доволі суворі методи.

Держстат повідомляє: незважаючи на локдаун і пов’язані з ним економічні негаразди, українці не стали платити менше за послуги житлово-комунальної сфери. Навіть навпаки – борги потроху погашають. До того ж, запроваджуючи карантин, для українців передбачили відстрочку для погашення боргів за послуги ЖКГ. Однак милість швидко змінилась жорстокістю: депутати підготували законопроєкт №3613, завдяки якому борги вибиватимуть, використовуючи доволі суворі методи.

Найімовірніше, народні обранці запланували впровадження таких змін, розуміючи те, що подорожчання газу з 1 січня потягне вгору суми у платіжках. Витрачатимемо на оплату послуг ЖКГ більше, а борги накопичуватимуться. Миритися із цим держава не буде: якщо, звісно, за цей документ в Раді проголосують. "112.ua" проаналізував текст цього документа.

Примус до реструктуризації

Загалом борги населення зі сплати за послуги ЖКГ скорочуються. Обсяг коштів, які громадяни заборгували за споживання і розподіл природного газу, з початку року скоротився на 19,7%. Борг українців за опалення і гарячу воду – друга за обсягом стаття заборгованості населення – скоротився на 15,7%. Третє місце в цьому "топ-рейтингу" займають борги за електроенергію. Вони зменшились на 5,2%.

У грудні 2020 року порівняно із січнем зріс лише борг населення за централізовані водопостачання та водовідведення - майже на 51%. Також на 14,5% зросла заборгованість за управління багатоквартирним будинком та за вивезення побутових відходів – на 22,5%.

І хоча тенденція є загалом позитивною, проблема неплатежів населення за надані послуги істотно ускладнюють фінансовий стан підприємств ЖКГ.

Вихід із ситуації, що склалася, може полягати у реструктуризації боргів. Відповідні зміни у законодавство щодо цього було внесено вже кілька разів. За старими нормами передбачено можливість розстрочки сплати заборгованості на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів боржників. Сума погашення і сума поточних платежів за комуналку при цьому не мають перевищувати 25% від розміру доходів працюючих громадян та 20% – пенсіонерів та одержувачів соцдопомоги (в тому числі субсидій).

Але ця схема не працює або принаймні працює неефективно. Та ж історія – і з судами.

"Зазвичай суд ухвалює рішення про сплату споживачем боргу частинами протягом кількох років, тобто у розстрочку. При цьому потрібно відшкодувати сплату судового збору та витрати на стягнення виконавчою службою. Ураховуючи розміри ставок судового збору, більшість підприємств не мають фінансової можливості вести претензійно-позовну роботу зі стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги", – зазначено у пояснювальній записці до законопроекту.

Інакше кажучи, діяти треба швидко та рішуче. Як саме? Передусім зробивши реструктуризацію не добровільною, а обов’язковою.

Виглядатиме це так: якщо станом на 1 жовтня 2020 року є борг з комуналки, споживач буде змушений підписати договір про реструктуризацію, не чекаючи на запрошення, нагадування чи виклики до суду. До речі, про суд.

Свій борг споживач може оскаржити в суді. Скажімо, висунувши зустрічну претензію – щодо його неправомірного  нарахування або неналежної якості наданих послуг. Але все це є хорошим в теорії. На практиці ж пересічному громадянину зробити це буде складно. Щонайменше потрібно знайти адвоката і приготуватися до тривалої боротьби.

До того ж є цікавий нюанс. Згідно із законопроектом, від судових витрат можуть бути звільнені комунальники, а не їхні візаві – споживачі.

А що буде в тому випадку, якщо відмовитися від реструктуризації?

Плати або з’їжджай

У такому випадку боржник сплатить не лише всю суму боргу і пеню, а й штраф. За борги понад рік – штраф становитиме 20% від суми боргу. За прострочені протягом двох років платіжки – штраф 30%. За три роки і більше – штраф 50% від суми боргу.

Наразі пеня, як вже сказано, становить лише 0,01%, тобто 3,65% від суми боргу на рік. Візьмемо квартиру площею 50 кв. м, за яку, скажімо, в опалювальний сезон власники платять по 3 тисячі гривень на місяць, а без опалення – 1 тисячу. Припустимо, що оплата послуг ЖКГ на рік їм обходиться у 24 тисячі. Отже, пеня становитиме 876 гривень.

А тепер візьмемо новий розрахунок. Уявімо, що господар цих 50 "квадратів" протягом року не платив за компослуги і накопичив борг у розмірі тих таки 24 тисяч. 20% від 20 тисяч - 4 800 гривень. Різниця, як бачимо, становить майже 4 тисячі.

Але які б не були борги, до цього часу стягнути їх було проблематично. Законопроект № 3613 усуває останні перешкоди на цьому шляху: відразу після отримання позитивного судового рішення справу передають виконавчій службі.

І далі вживаються жорсткі дії відносно боржника: примусове стягнення боргу сягатиме 50% зарплати щомісяця до повного погашення боргів.

"Стягнення із зарплати не перешкоджає стягненню на майно боржника, якщо є непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці", – йдеться у законопроекті.

Інакше кажучи, достатньо мати борг у розмірі трьох щомісячних виплат – і може розпочатися процес відчуження вашої квартири. А судовий розгляд цього питання може відбуватися і за відсутності власника нерухомості, тобто відповідача.

Крім цього, щодо боржників також можуть діяти тимчасові обмеження у праві на: виїзд за межі України; керування транспортними засобами; користування вогнепальною мисливською зброєю, вихід на полювання.

Складно сказати, скільки в Україні активних мисливців і як болісно вдарить по них заборона полювати на качок чи ведмедів. Але достеменно відомо, що в нашій державі – 11,3 млн пенсіонерів, а їхня "середньозважена" пенсія становить 3 тисячі гривень. За неможливості або невміння своєчасно оформити субсидію найменш забезпечені верстви населення можуть бути першими, хто відчує каральні наслідки законопроєкту №3613.

Багаті не платять

Складається парадоксальна ситуація, оскільки, за словами заступника міністра розвитку громад і територій Наталії Хоцянівської, більш відповідально до боргів ставляться найбідніші верстви населення. Принаймні ті, хто отримує субсидію. А таких в Україні – майже 34% від усієї кількості домогосподарств.

Водночас є й заможніші громадяни, які не платять і лише накопичують борги. Так, у столиці є неплатники за воду (мова про багатоповерхівки), які мають борги на суму від 400 тисяч до понад 700 тисяч гривень. І це лише одна номінація. А якщо додати до води опалення чи електроенергію, суми виходять астрономічними.

Серед таких боржників – здебільшого мешканці новобудов або елітних приватних будинків, зауважує Хоцянівська, яку цитує "Урядовий кур’єр".

Цікаво, що деякі моменти законопроєкту засудило і Науково-експертне управління Верховної Ради. Воно вказало на те, наприклад, що немає підстав звільняти комунальників від сплати судового збору. Хочуть судитися з населенням – нехай платять, як усі.

Крім цього, немає ясності в питанні реструктуризації комунальних боргів. І, нарешті, в законопроєкті не вказано, на кого не мають поширюватися каральні санкції, вказують експерти.

Виникає враження, як пишуть експерти у висновках, що покарання за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ стосується "всіх споживачів, що проживають у  житловому будинку, в той час, як відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" оплата послуг ЖКГ стосується лише дієздатних осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма послугами ЖКГ та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати комунальних послуг".

Додамо від себе, що депутати не пропонують і відповіді на питання, чи справедливо заручником ситуації робити винятково споживача і не покладати жодних зобов’язань (фактичних, а не номінальних) на надавача послуг? І не спитати з нього, чому регулярно зникає гаряча вода, чому батареї за шалених тарифів на опалення – ледь теплі, а комунікації – незмінно діряві та схильні до проривів?

Але відсутність гарячої води – дещиця порівняно з порушенням Конституції України. Стаття 41 Основного закону гарантує громадянину право на житло. Причому сказано, що держава "створює умови", за яких таке житло можна придбати чи взяти в оренду. За логікою Закону, такі умови поширюються і на можливість утримання цього житла – тобто на оплату комунальних послуг, можливість зробити ремонт тощо. Найімовірніше, цю каральну норму на практиці застосовувати не зможуть. Випадків відчуження квартир в Україні було небагато. До таких заходів вдаються вже після спроб блокування частини зарплати, конфіскації майна тощо.

Людська гідність, про яку йдеться у ст. 3 Конституції України, полягає, зокрема, й у тому, щоб не жити у злиднях, а мати  принаймні мінімум для задоволення первинних потреб. Проте задоволення саме цих потреб може бути поставлене під сумнів. З 1 січня більшість постачальників газу підвищили ціну за один куб блакитного палива. Рекордсменом є ТОВ "Львівенергозбут": у нього ціна сягнула 10,8 грн за кубометр (у грудні вона становила 8,7 грн). У більшості ж облгаззбутів ціна коливається в межах 9,88-9,92 грн за куб (з ПДВ і без вартості послуги за розподіл), тоді як у грудні  облгаззбути продавали газ населенню у середньому по 8,8 грн за куб.

Підвищення плати за газ зробить платіжки ще більш непідйомними для споживача. Але якщо ухвалять законопроєкт №3613, біля нього встане держава зі "штрафним налигачем". Доведеться або платити, або налаштовуватися на бомжування.

"Бідних влада вже "перемогла", залишилося добити злидарів", – пише на своїй сторінці у Фейсбуці експерт у сфері ЖКГ, голова Житлового союзу України Олександр Скубченко. І не погодитися з ним складно.

Наталія Лебідь