Спецслужби Білорусі ще в 2012 році обговорювали вбивство Шеремета – ЗМІ

Голова Комітету державної безпеки Білорусі Вадим Зайцев у 2012 році обговорював можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета. Про це повідомили «Білоруський народний трибунал», бельгійське видання EUobserver та «Українська правда».

Видання опублікували записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж.

Зокрема, голова КДБ говорить про спосіб вбивства Павла Шеремета, який на той час проживав у Росії. «Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який [набрид]. Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цього щура (…) зовсім (…) ані рук, ані ніг не зберуть. Усе, щоб було натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей», – каже він.

EUobserver уточнює, що Білорусь стежила за журналістом в Москві. 20 липня 2016 року пан Шеремет загинув внаслідок вибуху авто в Києві.  

Нацполіція 4 січня повідомила, що в грудні 2020 року слідство за допомогою Служби зовнішньої розвідки України отримало «певну інформацію», яка «представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році».

«Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину. Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив», – йдеться в повідомленні.

Нацполіція каже, що вже отримала дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн.

Крім того, на записі обговорювали способи усунення (отруту, вибухівки, поломки авто тощо) інших політичних опонентів режиму в Німеччині – колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва, експолковника Володимира Бороданя та ексвиконувача обов'язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В'ячеслава Дудкіна.  

Згідно з записом, президента Білорусі Олександр Лукашенко виділив на їх ліквідацію понад 1,5 мільйона доларів. Ці замахи не відбулися.

Аудіо та інші документи журналістам для розслідування передав старший лейтенант, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз» Ігор Макар. Експерт Національного Центру Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас зазначив, що з запису видалили цифровий підпис. Водночас він не знайшов очевидних слідів аудіо-маніпуляцій. 

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

11 серпня Київській апеляційний суд відпустив під цілодобовий домашній арешт Юлію Кузьменко. 25 серпня суд залишив Антоненка під вартою до 23 жовтня. До того ж дня залишили під слідством Дугар і продовжили цілодобовий домашній арешт Кузьменко. 27 серпня з Юлії Кузьменко зняли електронний браслет, але пізніше знову вдягли.

4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрали п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста. 28 вересня суд присяжних Шевченківського райсуду Києва заслухав по суті справу за обвинуваченням у вбивстві. Андрій Антоненко, Яна Дугарь і Юлія Кузьменко у суді не визнали своєї вини.