В Україні запустили інформкампанію щодо переходу сфери обслуговування на українську мову

В Україні запустили інформаційну кампанію щодо переходу сфери обслуговування на українську мову з 16 січня 2021 року, у межах якої створили серію відеороликів з українськими зірками. Про це 4 січня повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Зокрема, проєкт підтримали лідер гурту Kozak System Іван Леньо, актори Ірма Вітовська-Ванца та Юрій Дяк, актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв. Пан Кремінь подякував активістам, представникам спільноти «Мова об'єднує» та відомим українцям, які долучилися до підтримки 30 статті Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також телеканалу «Еспресо» та компанії «Євромедіа» за технічну та інформаційну.

Крім того, мовний омбудсман запросив центральні та місцеві телеканали долучитися до інформаційної кампанії, розмістивши відеоролики як соціальну рекламу. Він також закликав поширювати ці ролики в соцмережах та інтренет-ресурсах.

«Сподіваюсь, що завдяки спільним зусиллям, якомога більша кількість українців, які працюють в сфері обслуговування, будуть обізнані зі своїми обов’язками  – надавати споживачеві інформацію про товари і послугу українською мовою. А споживачі, у свою чергу, знатимуть, що у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав'ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на вокзалі чи АЗС, за замовчуванням обслуговування має відбуватися державною мовою», – сказав Тарас Кремінь.

Як писав ДМ, в Україні з 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову.

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила. 

Фото: Тарас Кремінь / Facebook