Правоохоронці не розслідували причетність спецслужб Білорусі до справи Шеремета – адвокати Антоненка

Правоохоронці раніше не розслідували причетність білоруських спецслужб, зокрема Комітету держбезпеки Республіки Білорусь, до вбивства журналіста Павла Шеремета. Про це сказали адвокати Андрія Антоненка, обвинуваченого в цій справі, Дмитро Круговий, Віталій Галенченко та Станіслав Кулик.

«Ретельно вивчивши усі представлені слідством "докази", захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася. Ба більше, про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі під час своїх пропагандистських заяв і виступів перед законодавцями і під час телевізійних шоу, всіма силами намагаючись увести громадськість в сторону від цієї версії. Лунали слова і Росія, і ПТСР, і екстремізм, і шизофренія виконавців, але про Білорусь — жодної згадки», – йдеться в заяві.

Захисники Андрія Антоненка вважають, що версія про «білоруський слід» мала бути найпріоритетнішою, зважаючи на позицію Павла Шеремета. Вони сподіваються, що органи європейськиї країн, а не українські, проведуть ретельну перевірку записів, оприлюднених колишнім заступником командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз» Ігорем Макаром.

Після публікації записів, Міністерство внутрішніх справ сказало, що версія щодо Юлії Кузьменко, Яни Дугарь та Андрія Антоненка залишається незмінною. «По-перше, у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених з будь-якими  спецслужбами, у тому числі іноземними. По-друге, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає "створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Це аж ніяк не узгоджується з версією, оприлюдненою сьогодні в Брюсселі», – нагадали адвокати.

Крім того, пані Кузьменко сказала, що ні вона, ні інші обвинувачені не мають відношення до білоруських спецслужб. 

«На жаль, ці плівки з‘явилися тільки зараз, були б вони доступні хоча б 1,5 роки тому – і навряд чи б на ці ролі слідство призначило б нас, бо зрозуміло, що ніхто з нас немає аж ніякого відношення до білоруського КДБ. Як і до вбивства Павла Шеремета.  На жаль, плівки з‘явилися тільки зараз. Але я сподіваюсь, що сказавши "А" скажуть і "Б", і ті, хто виклав плівки, скажуть, на кого ж в дійсності були покладені обов‘язки виконавців», – написала вона в Facebook.

Як писав ДМ, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз» Ігор Макар передав записи розмов бельгійському виданню EUobserver. 4 січня «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж.

Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, а також способи усунення колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва, експолковника Володимира Бороданя та ексвиконувача обов'язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В'ячеслава Дудкіна. Нацполіція 4 січня повідомила, що в грудні 2020 року слідство за допомогою Служби зовнішньої розвідки України отримало «певну інформацію», яка «представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році».

Ігор Макар підтвердив, що в грудні 2020 року передав Україні запис розмови силовиків Білорусі та погодився свідчити в справі про вбивство журналіста Офісу генерального прокурора України. 

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрали п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста. 28 вересня суд присяжних Шевченківського райсуду Києва заслухав по суті справу за обвинуваченням у вбивстві. Андрій Антоненко, Яна Дугарь і Юлія Кузьменко у суді не визнали своєї вини. 

Фото: Сенс Україна