Які гроші можуть зникнути у 2021 році: Нацбанк оприлюднив деталі

Національний банк України регулярно оновлює банкнотно-монетний ряд. Зокрема, купюри дрібних номіналів замінюють монетами, а дрібні монети – взагалі виводять з ужитку. Експерти запевняють – це нормальне явище.

У Нацбанку зазначили, що найближчим часом нові монети або банкноти в побуті з'являтися не будуть. Але оскільки припинили друкувати банкноти номіналом 1,2,5 і 10 грн, і в міру зносу їх змінюють на відповідні монети, то в 2021-му частка монет цих номіналів, порівняно з аналогічними банкнотами значно скоротиться. Найбільш активно зараз іде заміна банкнот в 1 і 2 грн. Ті, що потрапляють у банки, більше не повертаються в обіг.

НБУ нагадує, монети номіналом 1,2, 5 і 25 копійок – більше не є платіжними засобами. У 2021 році їх ще можна безкоштовно обміняти.

• 1,2,5 копійок у НБУ та уповноважених банках (Ощадбанк, Приватбанк, Райффайзен банк Аваль).
• 25 копійок – у всіх банках країни до 30 вересня 2021-го. Далі – в НБУ та уповноважених банках.

Найбільшу дискусію серед населення викликала заміна банкнот в 1,2,5 і 10 грн на монети. Адже всі монети раніше були копійчані, а тепер до копійкам прирівнюють навіть 10 грн. Одна з головних причин заміни банкнот на монети – здешевити саме виробництво валюти.

Паперові гроші, особливо дрібних номіналів, «живуть» рік-півтора, а монети служать до 20 років. Як раніше заявляли в НБУ, це дозволить заощадити до 1 млрд грн на рік. До того ж монета через довговічність більш стабільна.

«Якщо ми вводимо монети, це свідчить про те, що в планах у держави зберегти купівельну спроможність населення (можливо не на 100%, але до прийнятного рівня) на кілька років вперед. – стверджує аналітик ICU Михайло Демків. – У країнах з великою інфляцією монет не випускають. Нема чого витрачатися, якщо через півроку на них нічого не купиш».

Але є у нових монет і великий мінус. Вони дуже схожі між собою і багато українців їх плутають. Раніше практично всі монети були різного розміру і знайти потрібну в кишені можна було навіть на дотик. Тепер же на пошук дрібних грошей доведеться витратити більше часу і уваги.

«З погляду розміру є певна критика, яку я також поділяю, – говорить член Ради НБУ Василь Горбаль. – Але мені здається, що НБУ надалі буде реагувати і на такі речі. Дійсно монети різного номіналу повинні більш істотно відрізняться одна від одної».

У 2020 році Національний банк України закінчив оновлювати банкнотно-монетний ряд, над яким працював останні сім років. Внаслідок цього деякі банкноти оновили, деякі – ввели в обіг, а деякі навіть поміняли на монети.

У 2019-му НБУ випустив нову купюру номіналом аж в 1000 грн. Це був вимушений захід, адже гривня дійсно сильно впала по відношенню до долара після 2014-го. До цього найбільшою була купюра в 500 гривень. Її ввели ще в 2006-му. Тоді вона дорівнювала приблизно 100 доларам, але подешевшала приблизно втричі. Тому потрібна була банкнота більшого номіналу. Що цікаво, зараз приблизно 60% обсягу всіх паперових грошей існує саме в номіналах 1000 грн і 500 грн.

Але найважливіші зміни стосувалися купюр і монет дрібних номіналів. У 2018-му припинили друк банкнот у 1,2,5 і 10 грн. Того ж року в ужиток увійшли 1 і 2 металеві гривні.

Монета в 5 грн з'явилася в грудні 2019-го, а 10 грн – влітку 2020-го. У 2018-му НБУ перестав випускати монети номіналом 1,2,5 і 25 копійок. У жовтні минулого року 1,2,5 копійок вийшли з обігу. З жовтня цього року така ж доля спіткала і 25-копійчану монету, а разом з нею неплатіжними стали банкноти номіналом 1 і 2 грн, випущені до 2003-го року. Про що ж свідчать ці зміни?

Гроші з часом мають властивість втрачати купівельну спроможність у будь-якій країні світу. У деяких це відбувається швидше, в інших – повільніше. У нашій країні за час існування гривні було два періоди високої інфляції – 2008-2009 і 2014-2015 роки. Внаслідок цього масштаб цін серйозно змінився. Дрібні монети стали непотрібні, а великі купюри – навпаки затребувані. У той же час банкнотно-монетний ряд практично не змінився, і це створювало багато проблем.

Зміна банкнотно-монетного ряду – складний політичний крок. Громадяни до нього дуже скептичні. Тому деякі країни навмисно не змінюють гроші. Користуючись одними і тими ж банкнотами, вони хочуть приховати зміни курсу і інфляцію, стверджує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків:

«Наприклад, в Узбекистані ще недавно найбільшою банкнотою був номінал, що дорівнює 2-м доларам. Щоб розраховуватися готівкою, людям доводилося носити з собою громіздкі пачки грошей. Зараз вони почали від цього відходити. Але це проблема не тільки цієї категорії країн. Навіть у США багато говорять про те, що 1 і 5 центів вже давно не гроші і їх час виводити з обігу. Але ніхто не хоче йти на цей непопулярний крок. Навпаки, вони ухвалюють закон, яким заборонено переплавляти нікелеву п'ятицентову монету на метал. А так робили, тому, що як метал, вона коштує дорожче, ніж як гроші».

У той же час в Україні не тільки було занадто багато дрібних щодо цін номіналів, а й загалом наші банкнотні й монетні ряди були дуже довгі. Це створювало незручності людям, які працюють із грошима. Адже облік різних номіналів потрібно вести окремо, а купюроприймальники – налаштовувати на велику кількість видів купюр. Для решти громадян зручності від різноманітності номіналів також немає. Тому ряди вирішили скорочувати. Зараз у нас 6 номіналів монет і 10 – банкнот. У кінцевому підсумку банкнотний ряд додатково скоротять до шести одиниць.

Зміна валюти – це природний процес. Згодом практично всім державам потрібні банкноти більшого номіналу, адже інфляція, навіть мінімальна, є у всіх. Хоч монети не завжди зручні, але вони дозволяють заощадити на друку. 

Джерело: Обозреватель