Натягнули Майдан на глобус. Як українські медіа висвітлювали та інтерпретували штурм Капітолію

Захоплення Капітолію прибічниками поки що президента Америки Дональда Трампа, що супроводжувалось агресією проти медіа та призвело до людських жертв — унікальна подія, яку завдяки онлайн-трансляціям та професійній роботі репортерів західних ЗМІ мав змогу спостерігати весь світ. Зокрема й українці, велика частина яких у цей час відзначала Різдво Христове. Втім навіть сімейна атмосфера Святвечора не завадила користувачам соцмереж полум’яно дискутувати про причини, винуватців та можливі наслідки штурму, а також шукати паралелей із українським Майданом або заперечувати, що вони є. Тим часом проросійські медійні маніпулятори не марнували час на дискусії, а зосередились на конструюванні фрейму «штурм=майдан» і висміюванні американської демократії. А деякі проукраїнські медіа завзято шукали у вашингтонській кризі російський слід.

Ніщо не віщувало

Опівдні за українським часом у теленовинах почали з’являтись ознаки, що в Америці відбувається щось екстраординарне. «Трамп не планує віддавати Білий дім своєму наступникові Джо Байдену і обіцяє "пекельну битву за президентську посаду"», — повідомили у новинах 5 каналу. Додавши до новини достатньо бекґраунду, аби глядачі зрозуміли, що твердження Трампа про фальсифікацію виборів не доведені. Такого бекґраунду не було в новині каналу «112», що вийшла в ефір десь у той самий час: «Під час голосування у Капітолії у Вашингтоні мітингуватимуть. Своїх прихильників скликає чинний президент Дональд Трамп. Обіцяє оприлюднити, цитую, величезну кількість доказів фальсифікацій на виборах у листопаді. Перед акцією власники крамниць забивають вітрини дошками. Влада столиці долучила Національну гвардію до охорони порядку. Начальник поліції і мер Вашингтона попередили прибічників Трампа: носити вогнепальну зброю під час протестів незаконно». За кілька годин до цього самого повідомлення почали додавати синхрони прибічників Трампа в стилі «я вірю президенту, в нього вкрали перемогу». Однак факти й цифри — результати голосування з суттєвою перевагою Байдена, рішення судів за скаргами Трампа — в матеріалі «112» так і не з’явилися. Надалі канал висвітлюватиме події у Вашингтоні стримано й максимально сухо.

Десь о 15-й у новинах каналу «Україна» щодо запланованих протестів, здається, вперше пролунало слово «майдан»: Трамп, мовляв, «обіцяє навіть влаштувати майдан поблизу Капітолію, де засідають конгресмени». Вже наступного дня видання «Вести» вигадає назву «трамп-майдан» (але про це далі).

О 19-й на ICTV повідомили про підрахунок голосів на виборах конгресменів у Джорджії, а також про анонімні погрози скерувати літак у будівлю Конгресу (про них згадували й на «Україні») — однак не сказали про засідання, яке мало розпочатись за годину, та підготовку до масових протестів. Першу більш-менш детальну розповідь про акцію, яку готували в цей час прибічники Трампа, телеглядачам 6 січня запропонував — несподіванка! — канал НТН. У програмі «Свідок» розповіли про триденні приготування протестувальників, пояснили, як саме Трамп планує використати засідання Конгресу, щоб «втриматися в Білому домі», і дали деякий — хоч і не повний — бекґраунд, потрібний для розуміння безпідставності вимог чинного президента.

У цей час «Україна» вже почала показувати глядачам пряме включення з мітингу у Вашингтоні. Кореспондентка «Сьогодні» Зоряна Степаненко описала вражаючі масштаби акції, барвисто змалювала зустріч протестувальників із Трампом («Захопленими вигуками і бурхливими оваціями багатотисячний натовп буквально вибухнув, коли до них приїхав сам Дональд Трамп»), а також згадала про відданість прибічників Трампа та навела кілька їхніх синхронів у стилі «вірю-знаю-довіряю». А також емоційний синхрон самого Трампа: «Ми всі не хочемо бачити, як демократи крадуть нашу перемогу. І як фейкові медіа допомагають їм це робити. І ми зупинимо цю крадіжку, я покажу докази, що ми виграли ці вибори. Це не жарт. Хіба ви можете повірити, що Джо отримав 80 мільйонів голосів?». Із прямого включення стало зрозуміло, що від формальної церемонії затвердження результатів виборів можна чекати сюрпризів, бо «11 сенаторів уже виразили свою незгоду підтримати Байдена».

Свою кореспондентку на місці подій мав і канал «1+1». Яна Слєсарчук уже на початку включення сказала: «Хоча жодних доказів масових фальсифікацій у Трампа немає, він, а за ним і кілька вірних телеканалів та інтернет-видань продовжують наполягати на його перемозі». Це важливо, адже інші теленовинарі, подаючи спротив Трампа у парадигмі «протистояння двох правд», забували уточнити, що обіцяні чинним президентом США докази фальшування виборів так і не були оприлюднені. Хоча навіть після трагічного штурму та затвердження результатів виборів Трамп не припиняє повторювати, що, нібито, «факти» свідчать про його перемогу.

Кореспондентка «1+1» першою фактично спрогнозувала «вибухонебезпечну в прямому сенсі слова» ситуацію, яку може породити похід прихильників Трампа до Капітолію.

«У вас, певно, виникне запитання, а чи може статися так, що конгрес сьогодні не проголосує, не затвердить підсумки виборів, тобто Трамп залишиться президентом. Скажу вам одразу: шансів нуль», — це вже зі включення Дмитра Анопченка, американського власкора «Інтера». Протести у Вашингтоні тут назвали «останнім політичним шоу Трампа», а кореспондент цілком у дусі ґрунтовної інтерівської міжнародки докладно пояснив процедуру затвердження результатів виборів і що може піти не так. «Навіщо це все Трампу? Для Трампа це величезна політична гра. Йому треба показати, що сьогодні його останній бій. І для того, щоб цей бій був масштабним, він з усієї Америки запросив своїх прихильників», — говорить Дмитро Анопченко, підводячи свій репортаж про антропологію прихильників Трампа. Завершився матеріал словами про прохання чинного президента до своїх прихильників переміститись до Капітолію та «морально тиснути» на конгресменів. Далі онлайн-ресурси «Інтера» висвітлюватимуть події у Вашингтоні так само нейтрально (без проросійських маніпуляцій), хоч і обиратимуть за джерело російські медіа, зокрема агентство ТАСС.

За кількадесят хвилин до початку штурму на Суспільному вийшло повідомлення з пунктирною згадкою про велелюдний мітинг трампістів, які «вимагають перерахувати голоси американців на президентських виборах» (це не зовсім так — Трамп, а вслід за ним його прибічники, вимагали не враховувати голоси вибірників, які, на думку Трампа, були обрані з порушеннями). Головний наголос у матеріалі — на виборах до сенату, що можуть дати демократам змогу сформувати більшість. Але про іншу інтригу дня згадали коротко: «Не згоден дотепер з результатами нинішній президент Дональд Трамп. Він попросив віце-президента Майка Пенса анулювати результати виборів президента, той відмовився. Виступаючи в конгресі, сказав, що підтримує рішення колегії вибірників». Цей епізод, про який відомо зі слів самого Трампа, згадувався в українських медіа рідше й менш докладно, ніж, наприклад, підозріла історія з літаком, який нібито планували скерувати на Капітолій. (Згодом редактор «Ліги» Петро Шуклінов написав зворушливу колонку-похвалу Пенсу). У святковій веремії українські журналісти не приділили належної уваги і дзвінку Дональда Трампа державному секретарю штату Джорджія з вимогою «знайти голоси».

Отже, на момент, коли натовп почав прориватися в Капітолій, більшість українських медіа або не повідомляли про напружену ситуацію у Вашингтоні взагалі, або приділяли увагу окремим аспектам конфлікту, але не могли спрогнозувати стрімкого та трагічного розвитку ситуації. Великі телеканали, кореспонденти яких працювали у Вашингтоні та готували репортажі на вулиці (читай — про прихильників Трампа, інших тем «на вулиці» в той день не було), виявились більш поінформованими за новинарів і оглядачів онлайн-видань, які стежили за подіями через стрічки інформагенцій та новин західних медіа. Українську публіку, яка мирно доїдала дванадцять святкових страв, майже нікому було попередити, що спати лягати не слід — буде бабах:).

Місто засинає — прокидаються маніпулятори

Дії капітолійських погромників засудили всі, хто міг — від американських республіканців до Володимира Зеленського, який назвав захоплення парламенту США «жахливою атакою». Сам Трамп, хоч і не сварив учасників штурму, але просив їх розійтись і закликав припинити насильство (що не врятувало його від критики зусібіч), а також підтримував дії силовиків. Та медійних маніпуляторів цікавлять не так факти, як картинка для інтерпретації. Головний напрямок маніпуляцій проросійських медіа визначився ще під час штурму, коли кремлівські політики почали знущально порівнювати ці події з українською Революцією гідності. Методичку для однодумців склав у телеграмі проросійський політик Андрій Портнов: практично всі його тези в тій чи іншій формі повторювались у медіа класичного проросійського набору, за винятком «Інтера», який цього разу зберіг нейтралітет.

7 січня медведчуківський канал ZIK підготував двогодинний спецефір для втовкмачування аудиторії кількох наскрізних тем:

1. Штурм Капітолію нічим не відрізнявся від українського Майдану — те саме захоплення урядових будівель;

2. Американські силовики зробили те саме, що робили українські щодо Майдану, але їх за це хвалять;

3. Нехай американці більше не вчать світ демократії;

4. Америка потрапила у пастку, яку сама вирила іншим державам, підтримуючи кольорові революції;

5. В американському суспільстві страшний розкол, Америці гаплик, Захід нам не допоможе…

…і так далі. Риторика порівняння агресивної погромної атаки на Капітолій та Революції гідності значною мірою повторює як тези, що вже не перший рік використовуються проросійськими пропагандистами для дискредитації пам’яті про Майдан, так і інші антизахідні дезінформаційні наративи Кремля, поширені в українському медіапросторі.

Конструюванням тотожності «штурм=майдан» займались, окрім ведучих, журналістка Надія Сасс, нардеп від «Опозиційної платформи — За життя» Олег Волошин, політкоментаторка Катерина Одарченко, блогер і політик Анатолій Шарій і міністр закордонних справ часів Януковича Костянтин Грищенко. Втім значна частина ефірного часу заповнена двома типами контенту: діалогами ведучих та відео/фото/стопкадрами, що зображають моменти найбільш кричущого варварства трампістів і… українських майданівців, а також прирівнюють загиблих у Вашингтоні до героїв Небесної сотні.

Аналогічні меседжі, тільки не в форматі спецмарафону, а в звичайних гостьових студіях, можна було почути на NewsOne. Володимир Кацман, який раніше позиціонувався як заступник голови політради ОПЗЖ, каже, що Америка вже ніколи не зможе вчити світ демократії; цю саму тезу повторює кореспондентка «Страни» Олеся Медведєва. Харківський лідер ОПЗЖ Андрій Лесик — що Майдан був таким самим збройним захопленням влади. Нардеп від ОПЗЖ Олександр Качний — те саме, просто трохи іншими словами.

За традицією медведчуківських каналів, на противагу маніпулятивному поданню теми вашингтонських протестів у «марафоні» та гостьових студіях новини висвітлювали ці події доволі зважено.

«Страна.ua» опівдні 7 січня запропонувала своїм читачам аналіз у форматі відповідей на запитання. Тут є кілька відверто маніпулятивних тверджень:

«Свои же граждане берут штурмом Конгресс впервые в истории США. Правда, создавалось впечатление, что им в этом особенно никто не пытался помешать. Зато потом оппоненты Трампа начали обвинять его в мятеже и грозить тюрьмой».

«Трамп заявлял, что вице-президент Майк Пенс, который возглавляет Сенат, имеет право не утвердить голоса выборщиков. Тогда по сути президентство Байдена будет отложено или вообще поставлено под вопрос. Правда, от самого Пенса сигналов о готовности это сделать не поступало. А связанные с демократами СМИ писали, что у Майкла нету таких полномочий»; «фактическое предательство вице-президента Пенса, который открыто стал на сторону демократов»; «Пенс демонстративно не стал выполнять советы Трампа. И тогда люди пошли на штурм здания».

«Если во время митингов BLM правительственные здания в Вашингтоне окружили несколько шеренг спецназа, то вчера подходы к Конгрессу охраняли всего несколько полицейских»; «…полицейские сами пропускали протестующих. Что это было — беспечность властей или сознательная провокация на радикальные действия — вопрос пока открытый» (цю ж тезу просував на NewsOne нардеп від ОПЗЖ Олег Волошин).

Ну, і нарешті родзинка «аналітики»: «Такого Америка еще не видела. А вот украинцам похожие кадры знакомы — у нас захваты административных зданий разъяренными "активистами" с 2014 года стали привычной практикой. Правда, в США их тогда не осуждали и напротив — требовали от украинских властей не применять силу против "мирных протестующих". Сами же американцы в схожей ситуации повели себя совершенно иначе». Далі, описуючи загибель жінки в Капітолії, авторка Олександра Харченко пише, що постріл у протестувальницю «с точки зрения украинских реалий — скандальное событие, которое бы вызвало гнев западных посольств».

Далі вона ще раз повертається від аналогій з Майданом до конспірології на тему американської політики, припускаючи, що протестувальників спеціально пропустили в Капітолій, аби «под занавес президентства повесить на Трампа попытку захвата государственной власти. И тем самым обнулить любые перспективы на возвращение в политику» (словом, у штурмі винні демократи); «дальше могут пойти вообще уголовные дела». Після короткого огляду думки анонімних експертів та інших медіаджерел, серед яких телеграм-канал «Россия в глобальной политике» і Fox News, авторка повертається до головного питання: «Почему сторонникам майданов не понравились протесты трампистов?», цього разу переказуючи… повідомлення телеграм-каналу «Страни». Де лунають уже знайомі нам звинувачення на адресу американців у подвійних стандартах.

Чимало маніпулятивних «шпильок» вплетено і в текстову трансляцію подій у Вашингтоні, яку вела «Страна». Наприклад, міністрові закордонних справ України Дмитрові Кулебі закидають, що він не висловив співчуття з приводу загибелі протестувальників, а американським політикам — що «…выборные представители бежали со своих рабочих мест» (за офіційними повідомленнями політиків евакуювали).

7 січня, коли православні зазвичай ходять у церкву та моляться, проросійські пропагандисти не мали часу на святкування. Наприклад, Анатолій Шарій екстрено готував десятихвилинний ролик:

Але не поспішайте з висновками, якщо ви думаєте, що Анатолій просто повторює пропагандистські штампи Кремля щодо Майдану. Все складніше: у ролику йдеться про… французького філософа Бернара-Анрі Левí, якого випускник танкового училища Шарій називає «лЄві». Втім у фіналі все одно йдеться про лицемірство західних демократів, які підтримують одні протести й засуджують інші.

Канал «Наш», опитуючи в ефірі проросійських або всеїдних політкоментаторів, усіляко підводив їх до тез, які ілюструють розкол і слабкість Америки. Договорились до того, що в США «різні структури підтримують різних президентів», а учасники штурму «пришли защищать свои голоса».

«Для украинцев важно то, как "титруют" американские элиты протест в Вашингтоне и некоторых других штатах. Экс-президент США Джордж Буш-младший высказался о захвате здания Капитолия и сказал, что так выборы оспаривают в банановой республике, а не в США. Учитывая, что именно при нем имела место поддержанная США "Оранжевая" революция в Украине, место нашей страны на карте приоритетов Буш-младший определил очень четко», — написав автор «аналітики» у виданні «Вести» Тарас Козуб у фіналі свого, на перший погляд, не надто маніпулятивного матеріалу. Він також покритикував Зеленського, який засудив дії вашингтонських погромників «на фоне решительной поддержки результатов и важности "Революции Достоинства" в жизни украинского общества».

«Страшнее кошки зверя нет»

Прагнення притягнути за вухо порівняння американських реалій із українськими виявилось притаманним не лише проросійським медіа. Наприклад, колумніст Дмитро Литвин на «Лізі» пише: «Не вижу ничего неожиданного в том, что делает Дональд Трамп. У нас вот есть свой такой же "настоящий" президент Петр Порошенко, который до сих пор не может преодолеть травму от своего проигрыша на выборах». Припускаючи далі, що якби «выборы у нас в 2019-м закончились реальным результатом, например, 49,5% в пользу Порошенко и 50,5% в пользу Зеленского, то этого бы "настоящего" президента тоже пришлось прям аж выковыривать из Банковой». Далі автор називає Порошенка «трампістом» (тим часом Порошенко назвав штурм Капітолію «підтвердженням жахливих наслідків політичної безвідповідальності, насильницької і егоїстичної риторики»).

Окрема сюжетна лінія українських інтерпретацій вашингтонських подій стосувалась причетності Росії/Путіна — злого генія, який в уяві деяких наших співвітчизників стоїть абсолютно за всіма прикрощами, що трапляються у світі.

«Сьогодні можна з певністю сказати, що Трамп виконує роль лідерів Німеччини та Франції, тобто він повністю під Путіним… Все точно, як у нас в 14-му, якщо еліти нахилять свої голови перед прокремлівським ведмедем, в особі Трампа, то свої гроші ми вже точно не будемо міняти на американські долари. Якщо ж, народ Америки разом з елітами проявить той дух, який нам демонструє Голлівуд і використають цю ситуацію для остаточного розв'язання питання по Росії, тобто позбавлять весь світ від цього жахливого мороку, тоді мова інша», — пише в колонці на «Цензорі» радник Центру стратегічних досліджень Костянтин Ільченко. Інший колумніст цього ж видання, Геннадій Друзенко, стверджує, що Путін «відкриває шампанське», бо отримав доказ занепаду ліберальної демократії, а Америка перестане бути світовим лідером. Той самий висновок пропонує редактор відділу «Світ» LB.ua Олександр Демченко: «после случившегося новой американской власти будет крайне сложно продвигать демократические ценности. Это – полнейший хаос, которым точно воспользуется Россия».

«Что касается Украины, то аналогии налицо. И там и здесь Кремль делает все, чтобы «раскачать лодку» и добился своего. Ошарашенные американцы получили свой мгновенный Майдан. Пусть короткий, но фотогеничный, зрелищный, яркий, но неперспективный. Но теперь любое американское политическое руководство будет опасаться толпы на улицах Вашингтона, точно так, как любой украинский президент, премьер-министр, голова Верховной Рады, после двух потрясающих майданов с ужасом ждет прихода третьего Майдана, самого опасного, для власти и для украинского общества», — пише політичний коментатор Ввіктор Небоженко.

«Під час штурму Капітолію США серед фанатів Дональда Трампа, ймовірно, були росіяни. У мережі опублікували відео, де чути вигуки російською мовою», — повідомив канал новин «24». Авжеж, в Америці живе (за різними оцінками) від одного до трьох мільйонів людей російського походження, й нема нічого дивного, що такі опинились серед фанатів Трампа. Вигук «смелей!» розчув на відео, опублікованому «Обозревателем», журналіст «1+1» Андрій Цаплієнко, і далі новина покотилась українськими медіа:

«"Смелее, смелее!": В сети заметили выкрики на русском языке во время штурма здания Конгресса США. ВИДЕО» («Цензор»)
«"Русский след". На видео со штурма Капитолия услышали крики "Смелее! Смелее!"» («Фокус»)
«Во время штурма Капитолия митингующие кричали на русском: "Смелее, смелее!". Видео» («Гордон»)
«"Смелее!": з'явилося відео штурму Капітолію, на якому чути команди російською» (УНІАН)
«Капитолий штурмовали русскоязычные (видео)» («Главком»)

— і так далі. Як вигук за кадром, який справді звучить подібно до російського слова «смелее!», перетворився на «накази», а людина, яка це вигукувала — на «русскоязычных», — таємниця, хоча краще буде сказати — таїнство української журналістики.

Типовим стало порівняння вашингтонського штурму з діями проросійських сепаратистів на Донеччині та Луганщині навесні 2014 року. Цей мотив був дуже поширений у соцмережах, а в медіа проник через колонки — наприклад, допис Юрія Луценка на «Українській правді»: «…саме проросійські сили в Криму, Донецьку і Луганську відразу захоплювали держадміністрації, приміщення УВС та УСБУ. Так що, панове, якщо проводити паралелі – то вчора у Вашингтоні була спроба реалізувати Антимайдан з його Гобліном, Топазом, Моторолою і подібними персонажами. Тотальна, необгрунтована реаліями, націлена на не дуже грамотний електорат, пропаганда через твіттер, росЗМІ чи відосики призводить до спроб антидемократичного путчу. Так було в Криму і на Донбасі. Так спробували радикальні трампісти вчора у Вашингтоні». Політик Луценко полемізує з «проросійськими та антидемократичними колами в Україні», не називаючи їх. А завершує закликом єднатися для боротьби проти Зеленського і Медведчука.

У цей самий бік викручує в колонці на «Буквах» Віталій Портников: «Відмова від популізму має стати добровільним вибором політичної еліти й суспільства в будь-якій цивілізованій країні — від Сполучених Штатів, які в шоку та жаху прощаються з Трампом, до України, яка поки ще не попрощалася з Володимиром Зеленським, але теж буде прощатися з ним в шоку та жаху».

Один із небагатьох прикладів деконструювання недоречних аналогій між українськими та американськими подіями — інтерв’ю Володимира Дубовика «Радіо Свобода». «Спільні риси протестів у Вашингтоні та Майдану закінчуються на одному факті: що були масові заворушення. А далі починаються відмінності. Головна з-поміж них – причина. В американських протестів вона – ірраціональна, заснована на конспірологічних теоріях. В Україні ж причина обох Майданів – глибині політичні та економічні процеси, опозиційні настрої частини суспільства і дії влади, які спонукали протест. В Україні були протести для досягнення справедливості. У США – скоріше «для несправедливості», оскільки ніхто так і не довів поодиноких фальсифікацій на виборах, не кажучи вже про системні. Але при цьому відбулося захоплення органу влади та спроба паралічу однієї з гілок влади», — каже директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету. Він же у колонці для «Європейської правди» спокійно пояснює, чому протестувальників відразу не зупинила поліція. Також суб’єктивну, але досить пізнавальну й цікаву спробу пояснити події в Америці в ширшому контексті зробили «Тексти», давши слово доценту університету Північної Кароліни Василю Тарасу.

Диявол у деталях

Українці, які не спали ввечері та вночі з 6 на 7 січня, дізнавалися про перебіг подій у Вашингтоні з прямих трансляцій зарубіжних медіа та повідомлень інформагентств. Щоправда, деякі канали, зокрема Прямий і «Україна 24», оперативно організували спецефіри, поєднуючи прямі трансляції з експертними коментарями та озвученням гарячих новин.

Оскільки більшість наших медіа не мали на місці подій своїх кореспондентів, і навіть ті, що мали, могли спостерігати за подіями хіба що з вулиці, найчеснішим із їхнього боку було б і далі передавати факти з надійних західних ЗМІ, посилаючись на джерела. Втім українські журналісти не були б українськими журналістами, якби не спробували присмачити, підперчити та інтерпретувати американські події. Подекуди, м’яко кажучи, відходячи від стандартів інформаційної журналістики:

«…прихильники Трампа намагаються захопити парламент не лише у Вашингтоні, подібне відбувається в інших штатах — Орегоні, Джорджії та Колорадо. Деякі політологи вважають це ознакою добре зрежисованого плану» (новини СТБ, заголовок сюжету — «Штурм демократії»)
«Поки українці їли кутю, у США мало не стався державний переворот» (5 канал)
«Країна, що насамперед поважає демократію, вдалася до спроб насильницької передачі влади» (ICTV)
«Наслідки штурму Капітолію досі розходяться як кола по воді. Світ побачив, як наймогутніша демократія світу за кілька годин може поринути в безлад та хаос. 6 січня вже охрестили найтемнішим днем американської демократії. І чи віднайде розділена країна єдність — питання, на яке відповіді немає» (ICTV) (Зверніть увагу: це не NewsOne чи «Страна», а нейтральний і загалом професійний канал, новинарка якого вирішує понагнітати емоції в фіналі свого сюжету.)
«Протести в Америці були масовими, однак декому все-таки вдалося виділитись. Найбільше уваги привернув чоловік, одягнений як вікінг з рогами і намальованим на обличчі прапором. Звати його Джейк Анжелі, він один з прибічників теорії змови» («Україна»).
«Більшість американських ЗМІ вважають, що безлади спровокував сам президент» (канал «24»).
«Більшість світових лідерів персональну відповідальність за штурм Капітолію покладають саме на Трампа» («Інтер», заголовок сюжету — «Удар у серце демократії»)
«Існує думка, що таку заяву Трамп випустив, аби зупинити масові звільнення з Білого дому. Але це не вийшло Трампу» («1+1», пряме включення).

Втім загалом, зважаючи на велике християнське свято та загальну канікулярну розслабленість медійників, можна вважати, що мобілізувались і виправились українські медіа досить швидко — вже у другій половині дня 7 січня новини з США становили значну частину змісту стрічок, а в ефірах інформканалів разом із святкуванням Різдва та локдауном обговорювали вашингтонський штурм.

Один із прикметних моментів трампістського дискурсу, що проявився під час протестів 6 січня — фізична й вербальна агресія проти журналістів і медіа. Автора телеграм-каналу «Медіаборщ» Андрія Боборикіна прояви цієї агресії надихнули на роздуми про медійність Трампа зокрема й політики загалом. «Трамп, который пришел к власти не в последнюю очередь благодаря своему умению эффективно манипулировать производством и дистрибуцией контента, за годы своего президентства собрал беспрецедентную аудиторию и выстроил, как своими, так и чужими руками, мощнейшую децентрализованную медийную экосистему, существующую одновременно на десятках платформ и подпитываемую пользовательским контентом. Эта экосистема направлена на борьбу с истеблишментом и его системой дистрибуции — традиционными медийными институциями. “Murder the media”, написал кто-то на двери Капитолия, вероятно себя агентом медиавлияния не считая, но безусловно им являясь», — пише він.

Але здебільшого медійний аспект подій 6—7 січня в українських ЗМІ зводився до повідомлення та інтерпретації новин про блокування Трампа у твітері, фейсбуку та інших соціальних платформах. Тут спектр коментарів — від «молодці, правильно, давно пора» до «ха-ха, а як же ж свобода слова?», й точка зору коментаторів часто залежить від «місця сидіння». Втім є й винятки: наприклад, «Детектор медіа» опублікував колонку Олексія Панича, який розмірковує, чи виправдані такі дії адміністрації соцмереж. І в цьому випадку вже аргументовано вводить їх в український контекст.