Зламані долі, компенсації сім’ям загиблих і безкарність – річниця катастрофи МАУ в Тегерані

2020 рік розпочався для України з жахливої трагедії, яка забрала життя 176 людей. 8 січня Іран збив літак Міжнародних авіаліній України Boeing 737, прийнявши його за ворожий об’єкт.

На борту українського літака перебували громадяни семи країн.

У першу річницю авіакатастрофи МАУ Факти ICTV відновлюють хронологію подій та розповідають, як катастрофа вплинула на життя колег загиблих.

Хронологія подій

Передумовами трагедії стали події, пов’язані зі зростанням напруженості на Близькому Сході, зокрема відносини між США та Іраном.

У ніч на 3 січня американські військові вбили генерала сил спецпризначення Аль-Кудс Корпусу вартових Ісламської революції Касема Сулеймані. Американці атакували машини трьома ракетами.

8 січня близько другої ночі за місцевим часом Іран почав ракетні удари проти американських військових об’єктів.

06.12 – літак МАУ вилетів з аеропорту імені Імама Хомейні.

06.14 – зв’язок з літаком втратили.

06.15 – у Боїнг влучила перша ракета, після чого він загорівся, згодом прилетіла наступна.

06.19 – лайнер врізався в землю і вибухнув за 15 км від аеропорту.

За офіційною версією, оператор іранської системи ППО визначив літак МАУ, як ворожий об’єкт. У оператора виникли проблеми зі зв’язком з командуванням, тому рішення випустити ракети ухвалили самостійно.

Іранська влада вперто заперечували причетність до падіння Boeing, називаючи дані іноземних спецслужб про влучення в літак ракет психологічною атакою США.

І тільки 11 січня Іран офіційно визнав, що збив літак Boeing 737, назвавши це людською помилкою.

Відповідальність на себе взяв командувач аерокосмічних сил Корпусу вартових ісламської революції Амір Алі Хаджизаде.

Через кілька днів у Ірані почалися протести. Люди втомилися терпіти політичний режим. Вони також втратили своїх близьких через випадкове влучення ракети в український лайнер.

Повернення тіл в Україну

19 січня Іран передав Україні тіла загиблих. Церемонія прощання проходила в аеропорту Бориспіль.

На церемонії були президент Володимир Зеленський, глава уряду Олексій Гончарук, голова Верховної Ради Дмитро Разумков та інші високопосадовці.

Труни, вкриті українськими прапорами, виносили з літака одну за одною. Кортеж до терміналу проводжали Нацгвардійці, які вишукувалися вздовж дороги.

Фото: Офіс президента

В аеропорту колеги членів екіпажу утворили живий коридор. Чоловіки ставали на одне коліно, а жінки з квітами в руках ледь стримували сльози.

Бортпровідниця МАУ Анастасія знала шістьох загиблих, про катастрофу дізналася з новин.

– Серце просто зупинилось в одну мить. Сльози лилися рікою не менше тижня і ще протягом року під час кожної згадки про цю трагедію. Я була у відрядження на Різдво і з нетерпінням чекала снігу, а замість снігу впало небо, – розповіла Анастасія.

Авіакатастрофа літака МАУ стала потрясінням для всієї авіаційної сфери.

Співробітниця авіакомпанії Emirates Дарина Тимченко згадує, як вперше приїхала в аеропорт не для того, щоб сісти на літак.

– Боляче, що через політичні ігри гинуть невинні люди, і що у ХХІ столітті держава, яка є членом ООН, може випадково збити літак.

Я не знала їх особисто, лише літала пасажиром із Валерією Овчарук, але я впевнена, що вони всі любили життя і людей. Парадоксально, що й життя у них забрали теж люди, адже літаки без їхньої допомоги не падають.

Люди, абсолютно не пов’язані з авіацією, приїжджали в аеропорт, щоб ушанувати пам’ять екіпажу, який назавжди залишився в небі.

Затягнутий процес розслідування

Лише 31 грудня, майже через рік після трагедії, Україна отримала від Ірану проект технічного звіту.

Тепер представники усіх постраждалих країн зможуть вивчити цей документ та зробити щодо нього свої зауваження.

Технічне розслідування встановлює, що сталося на повітряному судні перед катастрофою, і дає рекомендації, що потрібно зробити, щоб таких подій більше ніколи не було в сфері цивільної авіації.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, що без звіту неможливо було домогтися виплати компенсацій сім’ям загиблих, розпочати кримінальне розслідування справи та покарати винних.

– Україна перебуває у постійній комунікації з іншими постраждалими країнами. Вони довірили Україні представляти їхні інтереси у переговорах з Іраном, – зазначив Кулеба у коментарі Фактам ICTV.

Президент авіакомпанії МАУ Євген Дихне вважає, що процес затягнувся.

– Якщо не буде вжито заходів для того, щоб постійно актуалізувати це питання, воно може піти в забуття з іранської сторони, – розповів він у коментарі.

Якщо не актуалізувати цю тему, постійно над нею не працювати, вона забудеться у будь-якому суспільстві, адже в житті відбуваються нові події, які увагу привертають більше, ніж ті, що були раніше.

– Через рік після трагедії до почуття гіркоти додається почуття несправедливості. Тому доки це питання не вирішиться остаточно, я вважаю, Україна має докладати всіх зусиль, щоб підтримувати його актуальність, – зазначив Дихне.

Ймовірних винуватців катастрофи МАУ заарештували ще 14 січня. Загалом підозрюваних шестеро.

У листопаді заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов розповів, що винним у збитті літака загрожує три роки ув’язнення. Справу розслідують за фактом ненавмисного вбивства або вбивства з необережності.

Мамедов наголосив, що достеменно невідомо, чи понесуть покарання посадові особи. Вони своїм статусом відповідальні за організацію військової служби в державі та дії своїх підлеглих.

Наслідки для МАУ та вшанування пам’яті

Після катастрофи в компанії МАУ почалася хвиля звільнень. Стюардеса Анастасія розповіла, що серед її знайомих колег багато хто пішов або брав лікарняний.

– Я особисто не почала боятись (літати, – Ред.), навпаки, з поваги до колег хотілось більше. Але з деякими пасажирами було важко, вони ставили дурні запитання, намагались жартувати і цим викликали сльози, – згадує бортпровідниця.

Натомість співробітниця МАУ Валерія каже, що серед її знайомих лише незначна кількість вирішила залишити авіацію.

Її саму мама також просила звільнитися та піти в іншу сферу.

– Кілька днів після трагедії плакали, спустошені та розбиті були абсолютно всі, – згадує бортпровідниця.

Вона відчувала в собі сили вийти у рейс наступного дня після трагедії, адже розуміла, що зараз усі перебувають у емоційно важкому стані.

Авіакомпанія МАУ підтримує контакти з родинами загиблого екіпажу.

– У нас є кілька людей в компанії, які перебувають у постійному контакті з ними. Ми робимо все для того, щоб вирішити їхні питання, – зазначив Дихне.

Усі пасажири цього рейсу і члени екіпажу компанії застраховані. За словами президента компанії, наразі триває процес здійснення виплат родичам загиблих. Першу частину мали отримати всі.

Лише наприкінці грудня Кабінет міністрів Ірану затвердив суму у $150 тис. компенсації, яку отримають рідні загиблих у катастрофі.

У лютому в аеропорту Бориспіль заклали камінь пам’яті жертв рейсу PS752, які загинули під Тегераном.

Євген Дихне наголосив, що пам’ять про катастрофу має залишитися назавжди.

– Сказати, що ми щодня відчуваємо наслідки трагедії, не можна. Таких сильних переживань, як у перші місяці, вже немає, але пам’ять про те, що сталося 8 січня, має бути завжди.

Пам’ятний знак залишиться на території аеропорту, але сквер пам’яті вирішили перенести до Києва, наразі ще вирішується, де та як його облаштують.

29 грудня президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героїв України з удостоєнням ордена Золота Зірка загиблим членам екіпажу рейсу PS752.

Героями України посмертно стали дев’ятеро членів екіпажу Boeing 737, зокрема пілоти та бортпровідники.

Анастасія Дячкіна