Заявка на новий курс: З чим Майя Санду приїхала до Києва?

Заявка на новий курс: З чим Майя Санду приїхала до Києва?

Зранку 12 січня на Банковій драїли вікна – Офіс президента готувався зустріти молдавську колегу Майю Санду. Приїхала б Санду на пару днів пізніше, коли Київ, як очікується, накриють потужні снігопади, і зробити генеральне прибирання ОП було б складніше. З погодою пощастило.

Візит Санду в Київ – це декларація зовнішньополітичного курсу. І в цьому відношенні показовим є те, що спочатку Санду мала двосторонню зустріч з президентом Румунії. Але вже на своїй території. Клаус Йоханнис приїхав до Санду першим – він навідав колегу ще в грудні, привізши із собою "пакет підтримки". Можливо, Румунія й справді є для Молдови пріоритетом номер один, тим паче, що рух за об’єднання з цієї країною в Молдові є потужним та чисельним, а влада подумує над проведенням референдуму щодо такого злиття.

Але другим за значимістю партнером для Молдови цілком може бути Україна. В усякому разі, саме такий розклад випливає з географії іноземних контактів Майї Санду.

Проєвропейськи налаштовані політологи з Молдови аплодують цій обставині, зауважуючи, що, на відміну від Додона, Санду обирає правильний вектор. Вони ж зазначають, що завдяки новій президентці та її політиці міжнародна ізоляція республіки залишиться, нарешті, в минулому.

Молдова схожа на Україну тим, що теж має самопроголошену республіку на своїй території. До врегулювання проблеми Придністров’я залучена й Україна, яка має представника у групі переговорників під назвою "2+5" (щось на кшталт "мінської" групи, яка виникла після початку війни на українському Сході).

Чого може хотіти Санду від Зеленського в цьому контексті? Підтримки позиції щодо виводу з Придністров’я російських військ. Мова йде про оперативну групу російських військ (ОГРВ) – спадкоємицю колишньої 14-ї армії, яка перебуває там ще від радянських часів. За каденції Порошенка Київ навіть пропонував Кишиніву зелений коридор для виводу ОГРВ. Зеленський в цьому пункті цілком може стати спадкоємцем Порошенка – принаймні, Санду розраховує саме на це.

І хоча згода Зеленського на те, що російські війська мають піти, ані найменшим чином не вплине на їхнє реальне виведення, така солідаризація України з Молдовою є важливою для Майї Санду. Недарма і Санду всіляко демонструє прихильність до української влади: від глобальних питань (визнання Криму українським) до приємних позапротокольних дрібниць (на кшталт вітання "Слава Україні!").    

Власне, це і є головна мета візиту – намацування спільних точок дотику з найближчими сусідами, заявка на новий курс. Дарма, що цей новий курс може так і не відбутися, і не лише в силу того, що у президента Молдови скромні повноваження. Проблема й у тому, що у Санду поки немає впливу ані на уряд, ані на парламент. Президентка має намір проголосити дострокові парламентські вибори в своїй країні, проте невідомо, чи підуть вони їй на користь.

Партія Санду "Дія і солідарність", яка хоч і виходить на друге місце по рейтингах, навряд чи зможе отримати понад 50% голосів, а це означає, що "своєї" більшості у неї не буде.

Згідно з останнім опитуванням молдовського Інституту публічної політики, лідерами партійних рейтингів залишаються партія соціалістів, яку очолює колишній президент Ігор Додон. Їхня фракція зараз працює в коаліції із партією "Шор", яка також долає прохідний бар’єр, згідно з опитуванням.

Майя Санду може опинитися в ситуації постійної протидії з боку свого недавнього конкурента. А це тим паче прикро, бо Санду планує також вирішувати й питання, більш притаманні її обов’язкам. Наприклад, те, як зупинити потік контрабанди між Україною та Молдовою. Або те, як провести делімітацію ділянки кордону на Дністрі, де розташована частина греблі Дністровської ГЕС-2. Ще у 2016 році Київ заявив про намір побудувати на Дністрі шість гідроелектростанцій. Тоді ж на сполох забили молдовські екологи, мовляв, це залишить без води Кишинів.

Для реалізації всіх домовленостей, які Санду досягне в Києві від час перемовин з президентом Зеленським або прем‘єром Шмигалем, їй знадобиться внутрішнє "плече" у власному парламенті. За його відсутності самої дружби з Україною буде мало.

І всі ті прекрасні прожекти, які по завершенню зустрічі озвучили Зеленський та Санду – створення двосторонньої президентської ради" або будівництво надсучасного автобану, який з’єднає Київ та Кишинів (чомусь здається, що ця ідея належить саме нашому гаранту з його любов’ю до прокладання доріг) – так і залишаться прожектами.

Але, принаймні, Майя Санду отримала можливість озвучити ті напрями, по яким вона має намір рухатися. Для щойно обраного президента це вже непогано. Хоча час переходу від слів до діла спливає дуже швидко.

Наталія Лебідь