Випробування на міцність: "Газпром" зазнав серйозних збитків

Випробування на міцність: "Газпром" зазнав серйозних збитків

Оригінал на сайті Die Welt 

Ще кілька років тому ніхто в російській компанії "Газпром" не міг припустити, що саме судно-трубоукладач може стати символом ризику і нестабільності комерційного успіху. "Фортуною" — ще у стародавніх римлян це слово означало мінливу долю — зветься російський трубоукладач, який повинен добудувати газопровід "Північний потік - 2".

Як і раніше, незрозуміло, чи зможе він в підсумку прокласти відсутні близько 100 км трубопроводу. 28 грудня спецсудно закінчило роботи з будівництва ділянки протяжністю 2,6 км у німецьких територіальних водах. У середині січня роботи повинні продовжитися у водах Данії.

Але США, які весь минулий рік перешкоджали проведенню робіт, погрожуючи санкціями, підготували нові штрафні заходи, щоб змусити європейських союзників "Газпрому" зупинити проект. Європа буде занадто сильно залежати від російського газу, підкреслюють у Вашингтоні. Крім того, США планують постачати до Європи свій власний газ.

У Мекленбурзі-Передній Померанії, де газопровід вийде на суходіл, земельний уряд не має наміру більше миритися з припиненням робіт. За допомогою обхідного маневру - створення спеціального фонду - він планує уникнути санкцій США. Якщо цей план буде реалізовано, новим газопроводом ще цьогоріч почнуть постачати газ безпосередньо з Росії до німецького узбережжя Балтійського моря. Але що буде, якщо це не вийде?

Найскладніший рік в історії компанії

У цьому разі не виключено, що в підсумку "Газпром" просто втратить свою частку в майже готовому проекті в розмірі близько 5 млрд євро. Це відповідає половині загальних вкладень - і те саме станеться з грошима п'яти європейських співінвесторів. І тоді 2020 рік точно стане для "Газпрому" одним із найскладніших в історії компанії.

У новому газопроводі немає гострої потреби, щоб покривати попит на європейському ринку, де "Газпром" є найбільшим постачальником. Але до іміджевого збитку і втрачених грошей додасться негативний довгостроковий ефект, зазначає генеральний директор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Сімонов. "Газ із нових родовищ на півострові Ямал в Північному Льодовитому океані повинен буде пройти шлях на 2000 км довший, і, відповідно, він буде дорожчим, якщо піде на захід не через Балтійське море, а через південь України. Не кажучи вже про мільярди транзитних мит".

"Північний потік - 2" у 2020 році остаточно став символом складних і зіпсованих відносин між лідером на світовому газовому ринку і його найбільш платоспроможним клієнтом, Європою, а також втрутилися в питання США. Але, не рахуючи газопроводу, найбільший російський платник податків зазнав у 2020 році небувалих збитків.

Падіння попиту і цін створює проблеми

За рішенням Міжнародного арбітражного суду напівдержавний газовий гігант, який вважається зовнішньополітичним інструментом тиску Кремля, повинен повернути польській енергетичній компанії PGNiG 1,5 млрд дол. через завищену ціну в контракті. І це вважається найменш значною з проблем.

Набагато більше труднощів виникло через падіння попиту та експортних цін.

Ці труднощі почалися не з настанням пандемії коронавірусу. Ще до неї попит був на низькому рівні, оскільки європейські клієнти в другому півріччі 2019 року через побоювання нового конфлікту з Україною з питання транзиту газу повністю заповнили підземні сховища, а зима була досить м'якою.

Через коронавірус виявився по-справжньому драматичним другий квартал 2020 року. Середня експортна ціна, яка у 2019 році ще становила 210 дол. за 1000 куб. м, у травні впала до 94 дол. Це нижче від порогу рентабельності, що перебуває на рівні близько 100 дол.

За обсягом газу спостерігається схожа проблема. У першому півріччі експорт "Газпрому" знизився на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Частка ринку у Європі скоротилася з 36% в кінці 2019 року до 28%.

Гігантські борги

Проблеми, що додатково загострилися через зниження курсу рубля, обумовленого падінням нафтових цін, продовжилися і в третьому кварталі. У підсумку за результатами перших дев'яти місяців минулого року "Газпром" зазнав збитків у розмірі 218,4 млрд руб. (2,4 млрд євро), тоді як роком раніше його прибуток становив 1,05 трлн руб. Відповідно, стрімко зросли і борги (як і в інших компаній сировинного сектора): в кінці вересня вони досягли 4,46 трлн руб., збільшившись у річному порівнянні на 41%.

"Газпром" пережив вже багато криз. "Тому концерн поки рано списувати з рахунків", — упевнений партнер Московської консалтингової компанії RusEnergy, знавець російського газового сектора Михайло Крутіхін в інтерв'ю нашому виданню. У четвертому кварталі ситуація у Європі розгорнулася для "Газпрому" в протилежний бік.

До того ж не тільки тому, що ціна на газ знову зросла вище ніж на 200 дол. Попит на вкрай дешевий донедавна скраплений газ з інших регіонів світу завдяки економічному відновленню Азії стрімко виріс, тож тепер всі продавці палива скеровують свої танкери до Азії. "Це знову дає російському газу простір для маневру у Європі", — підкреслив Крутіхін.

Проте покрити збитки перших трьох кварталів не вдасться. Однак стало відомо, що "Газпром" за весь 2020 рік експортував до Європи 179,3 млрд кубометрів газу — на 10% менше, ніж у 2019-му. Значна частина провини за це лежить на Туреччині, яка традиційно бувши другим за величиною клієнтом "Газпрому" після Німеччини, знайшла собі інших постачальників.

Помилки під час розробки величезних родовищ газу

Хоча на європейському ринку у "Газпрому" виникли великі проблеми після незаконної окупації українського півострова Крим Росією у 2014 році і запроваджених за нею санкцій, набагато серйозніші проблеми у нього можуть виникнути з новим великим покупцем — Китаєм.

Росія роками загрожувала європейцям, що легко перенаправить газові поставки до Китаю, а підписаний у 2014 році контракт на 400 млрд дол., за яким протягом 30 років Росія щорічно буде постачати до Піднебесної по 38 млрд кубометрів газу, став натяком на те, що це не порожні загрози.

Водночас викликає питання здатність Росії виконати цей контракт. Проблема в тому, що під час розробки величезного Чаяндинского родовища в Якутії, звідки передбачалося постачання вже рік тому побудованим газопроводом "Сила Сибіру", було допущено серйозні помилки, тож обсяг видобутку виявиться меншим від очікувань керівництва "Газпрому".

Аналогічні проблеми є і з Ковиктинським родовищем неподалік від Байкалу, паливом з якого передбачалося з 2025 року наповнювати газопровід, що коштував 55 млрд дол. (саме тоді має бути добудовано відповідне відгалуження). Принаймні такого висновку навесні 2020 року дійшов Крутіхін спільно з експертами інтернет-видання "Лента". За їхньою оцінкою, втрати через помилки на Чаяндинському родовищі можуть становити десятки мільярдів доларів. У Росії цю тему намагаються не порушувати, на це є відповідна прихована заборона, пояснив Крутіхін.

Реальні масштаби скандалу незрозумілі

Чи можна говорити про серйозну недбалість в розрахунках, пов'язаних з необхідністю завоювання китайського ринку? Відповідні коментарі не вдалося отримати ні від представників Газпрому, ні від російського керівництва. Таким чином, реальні масштаби скандалу, що вибухнув всередині концерну, оцінити важко. Факт в тому, що у Газпрому не так багато досвіду роботи на східносибірських родовищах, які, на відміну від західносибірських, не чисто газові, А містять також багато нафти, пояснив експерт Сімонов.

Факт також і те, що Газпром за розпорядженням кремлівського володаря Володимира Путіна працює над економічним обґрунтуванням необхідності будівництва другого газопроводу під назвою "Сила Сибіру — 2", який зв'яже Новий Уренгой на північному заході Сибіру (традиційне джерело палива для поставок в Європу) не з Західним Китаєм, як було передбачено спочатку, а зі східним-саме туди вже прокладена перша "Сила Сибіру".

А ще, за словами глави Газпрому Олексія Міллера, в рамках цієї роботи передбачається продумати можливість "підключення" нового газопроводу до родовищ на півострові Ямал в Арктиці, досліджених за останні десять років з метою нарощування поставок до Європи. Результати дослідження повинні бути оприлюднені вже в першому кварталі 2021 року, підкреслив Міллер, який, звичайно, розраховує на подальше збільшення експорту в Китай.

Якщо ці плани будуть реалізовані (а контракт передбачає серйозні штрафи в разі невиконання), то експерти єдині в думці: "Північний потік — 2", враховуючи вартість його будівництва, був лише своєрідним експериментом перед будівництвом газопроводу з арктичних регіонів в Китай.

Едуард Штайнер

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]