ЄСПЛ виніс перше рішення у справі "Україна проти Росії" щодо Криму – що відомо про історичне рішення

"Ми не повернемо Крим судами, але наша мета – судами нищити репутацію Росії" – так відреагував український міністр юстиції на рішення Європейського суду з прав людини, ухвалене після семи років очікування. На слуханнях у Страсбурзі у справі "Україна проти Росії" – взяли до розгляду по суті скаргу українського уряду, який звинувачує Москву в систематичних порушеннях прав людини в окупованому Криму. Міжнародний суд офіційно формулює, що Кремль узяв під свій контроль Кримський півострів ще з 27 лютого 2014 року, до так званого референдуму і незаконної анексії. Більше знає журналістка "5 каналу" Леся Головата.

26 лютого 2014-го року вранці на заклик Меджлісу кілька тисяч кримських татар вийшли під стіни Верховної Ради Криму в Сімферополі на захист територіальної цілісності України. На противагу їм зібралися прихильники приєднання Криму до Росії. Адже того дня о 15 на позачерговій сесії парламентарі планували голосувати за звернення до російської влади.

"Сесія призначається з однією метою – для того, щоб вжити заходів, які почнуть відторгнення Криму від України і приєднання до Росії", – казав тоді голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

До голосування не дійшло, бо назовні – через невтручання міліції – почалися масові сутички між проукраїнськими кримцями та проросійськими партійцями.

Під час силового протистояння загинули двоє прокремлівських приспішників, були травмовані – понад сім десятків із обидвох боків. А вже 27 лютого вранці – озброєні бойовики захопили урядові будівлі. І саме цього дня Росія встановила контроль над півостровом. Так вважав український уряд. Федерація переконувала: забрала Крим після так званого референдуму 16 березня 14 року. Європейський суд із прав людини став на бік України.

"Це не політичне рішення, а судове. Тобто вся позиція РФ, яка ґрунтується на так званому референдумі, не має жодного сенсу, бо референдум відбувався в умовах військової окупації. Проривне рішення вивчатимуть у підручниках історії", – заявив уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Ще в березні 14-го Україна подала скаргу про систематичне порушення прав людини Росією в окупованому Криму, майже через сім років – 14 січня 21-го – міжнародний суд узяв її до розгляду по суті.

"Більшістю голосів Суд визнає, що факти, які оскаржує сторона обвинувачення, можна інкримінувати Російській Федерації. А також відхиляє попереднє заперечення відповідача щодо того, що ці скарги не відповідають положенням Конвенції та відповідних протоколів", – заявив голова суду Роберт Спано.

Справа Україна проти Росії. Європейський суд розслідуватиме звинувачення, зокрема, щодо насильницьких викрадень та незаконних затримань людей, автоматичне нав’язування російського громадянства, переслідування релігійних лідерів, які не належать до російської церкви, переслідування неросійських ЗМІ, примусове відчуження майна, дискримінацію україномовних кримців, обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною, масові обшуки та переслідування кримських татар.

"Факт, що її взяли до розгляду в повному обсязі, тобто 11 з 14-ти позицій порушень систематичних, що ми подавали до Страсбургу. Повністю визнані прийнятними до розгляду 11", – зазначив уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Це вже стратегічна перемога України, радіє міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Бо коло притягнення до кримінальної відповідальності російських можновладців звужується.

"Я абсолютно переконаний, що юридична сукупність дій України - а це не тільки Європейський суд з прав людини, це і ті процеси, які відбуваються в Міжнародному морському трибуналі, Міжнародному суді ООН і в Міжнародному кримінальному суді – вони крок за кроком підтверджуватимуть ту правду, яку доносила Україна світові, починаючи з 2014 року, коли почалася російська агресія, і спростовуватимуть всю ту пропаганду і дезінформацію, яку у зв'язку з цим поширювала", – заявив Кулеба.

Українцям сподіватися на швидкий розгляд не варто. Такі масштабні справи в міжнародних судах розглядають у середньому 5-10 років. 

Леся Головата, Олена Рибінська, Христина Катарина, "5 канал"