Вбила вагітну, вирізала з тіла дитину й видавала її за свою: історія жінки, яку вперше за 70 років стратили в США

Перед стратою у Монтгомері запитали, чи вона хоче щось сказати наостанок, на що та відповіла: "Ні".

Вперше за майже сім десятиліть у США стратили жінку, засуджену за злочин на федеральному рівні. 52-річну Лізу Монтгомері визнали винною в "особливо мерзенному" злочині — вона задушила вагітну жінку, вирізала з її тіла недоношену дівчинку та викрала немовля.

Лізі ввели смертельну ін'єкцію 13 січня, за тиждень до того, як чинний президент Дональд Трамп залишить Білий дім. Саме за час роботи його адміністрації у липні 2020-го смертну кару відновили на федеральному рівні після 17-річної перерви.

Адвокати Лізи Монтгомері та правозахисники, які роками вивчали мотиви засудженої, просили про помилування, наголошуючи на тому, що Монтгомері — психічно хвора жінка з дитячими травмами, що виникли внаслідок багаторічних зґвалтувань і фізичних нападів, які вона перенесла в дитинстві.

Вирізала з тіла дівчини дитину і видавала її за свою

Ліза Монтгомері була засуджена до страти 2007 року за вбивство 23-річної Боббі Джо Стіннет у містечку Скідмор (штат Міссурі) у грудні 2004 року.

Стіннет розводила собак і була на 8-му місяці вагітності своєю першою дитиною. На той час 36-річна Ліза познайомилася з нею в Інтернеті, і листувалася з Боббі кілька місяців. Їх об'єднувала спільна любов до собак, тож під виглядом купівлі цуценяти, Монтгомері завітала до неї додому. Там жінка напала на вагітну дівчину і задушила мотузкою. Певний час, поки Стіннетт була в свідомості, вона намагалася захиститися, а Монтгомері тим часом за допомогою кухонного ножа вирізала недоношену дівчинку з її лона.

Монтгомері втекла разом із дитиною і протягом наступних кількох годин намагалася видати її за свою, оголосивши друзям і родині про "народження" своєї доньки.

Її заарештували наступного дня після виявлення тіла Стіннет; немовля було повернуто до своєї сім'ї на виховування батьком. Нині дівчині 16 років.

Kansas City Star
Ліза Монтгомері

Жертва насильства: Монтгомері змалку зазнавала сексуальних тортур і фізичних нападів

Вперше свідком сексуального насильства Ліза стала, коли їй було три роки. Вона лежала вночі в ліжку поряд зі своєю зведеною 8-річною сестрою Діаною, під час того, як ту ґвалтував їхній вихователь.

У віці 11 років Монтгомері вже сама пережила сексуальне домагання. Її вітчим Джек, який регулярно бив її та матір, почав ґвалтувати її раз чи два на тиждень. Це не припинялося й протягом наступних чотирьох років — Джек побудував спеціальну кімнату для Лізи у житловому автофургоні, глибоко в лісі Оклахоми так, що ніхто не чув криків маленької дівчинки.

Elle
Ліза Монтгомері в дитинстві (на фото — праворуч)

Вітчим ґвалтував її, часто душачи її подушкою. Коли Ліза чинила опір, він так сильно вдарив її головою об бетонну підлогу, що вона отримала черепно-мозкову травму, що згодом показало МРТ. З часом він почав запрошувати друзів, щоб зґвалтувати її в кімнаті — тортури тривали годинами.

Її мати теж взялася за справу: зазначається, що вона піддавала дівчинку сексуальній торгівлі, змушуючи її продавати своє тіло зрілим чоловікам.

Симулювання вагітності

Ліза Монтгомері була домогосподаркою в Міссурі, двічі виходила заміж і народила чотирьох дітей, після чого їй провели стерилізацію, аби вона більше не могла завагітніти. Ліза мала синдром помилкової вагітності (псевдоціез), через що кілька разів симулювала вагітність. Після стерилізації вона щонайменше тричі повідомляла своєму чоловіку, що нібито вагітна. За його словами, незадовго до вбивства вона обіцяла довести чоловіку, що її вагітність таки "була справжньою".

Прохання про помилування

Захист Монтгомері наполягав скасувати смертний вирок, зазначаючи, що через пережите насильство Монтгомері психічно хвора і не здатна зрозуміти, за що її страчують. Адвокати та понад тисяча активістів попросили Дональда Трампа пом'якшити покарання, але реакції не було. Також відкласти її страту пропонувала Міжамериканська комісія, але рішення комісії не мають юридичної сили.

Місіс Монтгомері має пошкодження головного мозку та важкі психічні захворювання, які посилювалися протягом життя після сексуальних тортур, які вона зазнала від доглядачів. Восьма поправка забороняє страчувати таких людей, як місіс Монтгомері, які через важку психічну хворобу або пошкодження мозку не розуміють підстави для страти. Психічний стан місіс Монтгомері погіршується, і ми шукаємо можливість довести її некомпетентність

заявляла її адвокатка Келлі Генрі.

В останні дні перед стратою захист Лізи домігся відтермінування вироку в декількох судах. Але Верховний суд США скасував цю відстрочку,розчистивши шлях до її страти.

Зворотний бік медалі

Дорослішання та формування особистості Лізи Монтгомері, на думку лікарів, психологів та соціальних працівників, відбувалося через тортури, що тривали роками. Для деяких американців страта Монтгомері, жінки, яка вчинила жахливе вбивство, є повністю виправданою. Водночас думки юристів та професійних експертів, котрі роками розслідували злочини Монтгомері, її особистість і переживання, розходяться.

Reuters

Ми повинні розуміти, що може призвести до того, що хтось буде настільки глибоко від'єднаний від своїх дій, що він зможе зробити те, що нормальній здоровій людині здасться неприпустимим. Речі, які майже неможливо зрозуміти, зрозумілі, якщо взяти до уваги психічні захворювання, великі дитячі травми та те, що це робить з дітьми

Кетрін Портерфілд, дитяча психологиня, що спеціалізується на лікуванні тих, хто пережив катування. Портерфілд провела багато годин з Монтгомері протягом 18 днів у межах апеляційного процесу в 2016 році.

Джанет Фогельсанг, клінічна соціальна працівниця, провела кілька днів, розмовляючи з Монтгомері в 2016 році. Дізнавшись про її дитячу травму, Фогельсанг почала відчувати дежавю з подібними сеансами, які вона проводила з військовими ветеранами, травмовані війною.

Розмова з Лізою була подібна до розмови з в'єтнамськими та корейськими ветеранами війни, яких у найжахливіших умовах тримали в ямах і бамбукових клітках... Її ізолювали, промивали мозок, принижували та знащалися, не дозволяли говорити і били за бажанням

сказала Фогельсанг Guardian.

Наприкінці своїх досліджень Фогельсанг описала соціальну історія життя Монтгомері у доповіді на 184 сторінках. Більшість матеріалів, які вона записала, ніколи не були надані суддям.

Вже у в'язниці Монтгомері діагностували біполярний розлад, ПТСР, тривогу та депресію, психоз, перепади настрою, дисоціацію та втрату пам'яті. Зазначається, що лише один раз за все її дитинство соціальні працівники завітали до сім'ї в гості. Тоді батьки змусили Лізу мовчати під страхом смерті. Служба захисту дітей і лікар, який оглядав дівчинку, знали про насильство в сім'ї, але нічого з цим не вдіяли.

Я завжди буду її любити, але те, що вона зробила, було найжахливішим, що може зробити людина. Ліза повинна провести решту життя у в'язниці, без сумніву, але їй не треба вмирати. Бо, можливо, якби вона не зазнала невдачі від людей, які їй найбільше потрібні в суспільстві, вона могла б бути його частиною

наголосила в одному з інтерв'ю зведена сестра Лізи Діана Меттінглі за кілька місяців до її страти.

Відновлення страт в США 2020 року після 17-річної перерви зазнало критики правозахисників. До інавгурації Джо Байдена 20 січня в США було заплановано провести п’ять федеральних страт. Водночас Байден заявив, що припинить використання смертної кари на федеральному рівні.