Чи варто Україні відмовлятися від вакцини Sinovac і чому ефективність не найважливіший показник

Нещодавно стало відомо, що ефективність китайської вакцини проти Covid-19 від Sinovac виявилася набагато нижчою за ту, яка значилася у договорі на постачання в Україну.

Фактично це означатиме, що наша держава може відмовитися від китайського препарату.

Звичайно, він був не єдиним, який Україна збиралася придбати для початку першого етапу вакцинації.

Та чи не створить проблем менша ефективність вакцини від Sinovac та можлива відмова від неї?

Недосконалий Sinovac

Україна замовляла китайську вакцину за умови, що її ефективність буде вищою за 70%, що хоча і не є ідеальним показником, досить непогано для препарату, який затвердили для використання в екстрених ситуаціях.

Однак Бразильський Інститут Бутантан нещодавно повідомив, що за результатами досліджень ефективність вакцини Sinovac складає близько 50,38%.

Раніше дослідження у Бразилії показували ефективність вакцини у 78%. А згідно з дослідженнями Туреччини та Індонезії – 91,25% та 65% ефективності відповідно.

Звичайно, це ще не остаточні результати випробувань. Їх має опублікувати компанія-виробник, після чого можна буде побачити узагальнену картину ефективності.

50% ефективності достатньо для початку ін’єкцій в екстрених ситуаціях, але не для України.

– Звичайно, і такою можна вакцинувати, хоча це поки що найнижчий показник з усіх вакцин від коронавірусу. Але проблема в тому, що в нашому контракті сказано, що ефективність має бути не нижче 70%. Тобто поставки не буде, – пише керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.

Подібну заяву зробив і міністр охорони здоров’я Максим Степанов. За його словами, якщо до початку поставок ефективність вакцини Sinovac не буде на рівні 70%, то Україна просто відмовиться від неї.

Однак в державі необхідно починати вакцинацію. Степанов нещодавно розповів Фактам ICTV, що Україна планує розпочати у лютому.

– Ми плануємо розпочати вакцинацію в лютому. Йдеться про ін’єкції, за які відповідає держава, а саме – безкоштовні. Загалом буде п’ять етапів, на кожному з них різні категорії громадян, яких вакцинуватимуть.

Весь процес ми плануємо завершити до першого кварталу 2022 року. Можливо, включно з цим періодом, – сказав очільник МОЗ.

З огляду на те, що навіть без китайського препарату першу хвилю вакцинації планують розпочати наступного місяця, варто потурбуватися про отримання однієї з вакцин.

Інші варіанти

Вакцина Sinovac – далеко не єдиний варіант для України. Ще наприкінці 2020 року влада вела переговори з такими виробниками вакцин, як Johnson & Johnson, Moderna та Pfizer.

Останню ми можемо отримати за ініціативою Covax, яка надає деяким країнам препарати для боротьби з коронавірусом безкоштовно. Йдеться про 8 млн доз вакцини Pfizer, яка ефективна у 95% випадків.

Ефективність Moderna нині на рівні 94,1%, а AstraZeneca – 70%. Однак щодо останньої ще проводять дослідження через виявлені недоліки, які могли негативно вплинути на результат.

У коментарі Фактам ICTV інфекціоніст, консультант з управління змінами Вадим Арістов заявив, що раннє отримання вакцини в будь-якому випадку краще за пізнє.

– Я пропоную поспостерігати за ситуацією, адже в України немає альтернативи. Ми лише чули, що в України є кілька інших пропозицій від виробників, однак вони не затверджені. Можливо, вони неприйнятні.

Та й отримання вакцини у лютому-березні і її поява в Україні у, наприклад, грудні – це абсолютно різні речі. Бо частини людей із вразливих груп може не бути в живих, – висловлює думку Арістов.

Оскільки Україна підготувалася до отримання препарату від Pfizer, який необхідно зберігати за температури 60-80° нижче нуля, можна бути впевненим, що й інші потенційні препарати вдасться без проблем зберігати.

Є ще російська вакцина, але нині Україна не розглядає варіант її закупівлі. Частково це пов’язано із тим, що РФ – це країна-агресор, тому шукати в неї потенційного порятунку від Covid-19 не хочеться.

Інший чинник пов’язаний із тим, що науковці багатьох країн світу критично ставилися до першого і другого етапів тестування російської вакцини. А на третьому етапі взагалі дозволили волонтерам вакцинуватися в загальній черзі, через що втратили контрольну групу.

Найкращим варіантом нині для нас було б отримання препарату від Pfizer, щоб вакцинувати медиків, які працюють із пацієнтами з коронавірусною хворобою.

Влада також сподівається на такий розвиток подій. Зокрема президент України Володимир Зеленський у нещодавній розмові з президентом Португальської Республіки Марселу Ребелу де Соузою попросив посприяти в отриманні вакцин за ініціативою Covax у січні-лютому.

Та Арістов вважає, що нині для вакцинації найбільш вразливих груп населення варто використовувати будь-яку вакцину, яка довела свою безпечність. Не важливо, чи буде це 50% ефективності, чи 95%.

– Повідомлення про безпеку вакцин майже однакові. Проблеми виникають в поодиноких випадках серед мільйонів вакцинованих – це типові для вакцин алергічні, неврологічні ускладнення. Ми не знаємо про віддалені наслідки жодної вакцини.

Міфічні віддалені наслідки, про які нічого не відомо, або певні одиничні несприятливі реакції – це не аргумент, щоб не вакцинувати вразливі групи вже зараз, – каже інфекціоніст.

Визначення ефективності

Хоча всі в Україні говорять про ефективність вакцини від коронавірусу, насправді цей показник далеко не найкращий для того, щоб ухвалювати рішення про постачання того чи іншого препарату.

Фактично у тестах, які проводилися менше року, замало даних для визначення саме ефективності препарату.

– Показник 50,38% (вакцини Sinovac, – Ред.) не багато нам каже, як громадянам. Під час запуску медичного дослідження створюється протокол, в якому написано, кого ми включатимемо у випробування вакцини, кому відмовлятимемо.

Тобто можуть відмовляти людям з особливим набором хронічних патологій, обирати молодших тощо. Як результат ми отримуємо показник, який в світі називається efficacy. Правильніше його перекладати як результативність, а не ефективність. Тобто наскільки введення вакцини дало той результат, на який ми очікували – людина не інфікувалася. Однак це стосується лише умов конкретного дослідження, – каже Арістов.

Крім того, у випадку препарату Sinovac є ще фактор країн, де така перевірка проводиться. Бразилія і Туреччина – не ті держави, в яких дуже низький рівень корупції і де не можуть “підкрутити” показники, якщо виникне необхідність.

Так, можна було б залучити міжнародних спостерігачів, але з огляду на ситуацію у світі, нині на це не доводиться розраховувати.

Звичайно, є варіант і власного аудиту вакцини, але з планами розпочати вакцинацію у лютому він, мабуть, повністю відпадає.

Реально, у нас немає вибору. Навіть якщо нині дані щодо китайського препарату показують низьку результативність, це не означає, що він не допоможе у боротьбі з Covid-19.

– Як ця вакцина працюватиме в цілій популяції людей з реальним розподілом станів здоров’я, особливостями способу життя, різних регіонів, професій, сезонів – цього ніхто поки не знає. На ефективність також може вплинути те, як проводилась вакцинальна кампанія в конкретній системі охорони здоров’я.

Цей показник називається effectiveness, саме його потрібно називати ефективністю. Її CDC (Центр з контролю та профілактики захворювань США) визначатиме ще протягом цілого року. Може виявитися, що вакцини з результативністю 50% матимуть вищу ефективність, ніж препарати з показником 95%, а може й ні. Можуть виникнути також несподіванки у тому, як довго тримається ефективний захист після введення тієї чи іншої вакцини, – розповідає Арістов.

Якщо ми хочемо розпочати вакцинацію за планом, потрібно погоджуватися на препарат навіть з такою низькою результативністю, як від Sinovac, адже неймовірно швидкий процес розроблення вплинув на всі вакцини.

Більшість вакцин на третій фазі випробувань показали, що є щонайменше безпечними для переважної більшості людей.

Нині не варто робити поспішних висновків та відмовлятися від того, що дають. В цій історії забагато невідомих, які можуть стати причиною відмови від будь-якої вакцини від Covid-19.

Та якщо Україна хоче зберегти життя громадян, то потрібно якнайшвидше вакцинувати найуразливіші групи населення. Нехай і з низькою результативністю.