З кризи у кризу: Північна Корея поставила хрест на економічних реформах

Заходи, намічені на VIII з'їзді ТПК, означають, що шансів на самостійне відродження економіки Північної Кореї стало істотно менше. Якщо їх втілять у життя, це призведе до стагнації економіки, що у довгостроковій перспективі неминуче позначиться і на стабільності режиму. А це не обіцяє нічого хорошого ні населенню країни, ні її керівництву, ні сусіднім державам.

18:2515.01.2021

Твитнуть

Оригінал – на сайті Центру Карнегі

C 6 по 12 січня у Пхеньяні відбувся VIII з'їзд Трудової партії Кореї (ТПК). За правління Кім Чен Ина з'їзди партії, які ніколи не скликалися за часів його батька, знову стали складовою північнокорейського політичного життя, найімовірніше, під впливом Китаю.

Новини за темою

У світі на цей з'їзд звернули увагу насамперед через кілька важливих заяв про зміни у зовнішній та військовій політиці Північної Кореї, але, схоже, що його більш важливий довгостроковий підсумок був в іншому. Під час з'їзду фактично оголошено, що влада готова згорнути ті ринкові реформи, які без особливого галасу, але з високою ефективністю проводив Кім Чен Ин та його оточення перші 6-7 років свого правління.

"Економічна відлига"

Ці реформи почали ще в перші місяці перебування Кім Чен Ина при владі. Північнокорейський лідер тоді був сповнений ентузіазму, розраховував швидко змінити життя країни на краще і у своїх промовах обіцяв підданим, що їм більше "ніколи не доведеться затягувати паски". Щоб втілити ці обіцянки в життя, Кім Чен Ин розпочав економічні реформи, які були явно скопійовані з китайських зразків 1980-х років.

У 2012-2017 роках сільське господарство частково перевели на бригадний, а подекуди – навіть на сімейний підряд. Промисловість стала працювати за системою подвійних цін, яка теж була запозичена з Китаю 1980-х. Вона давала директорам підприємств велику свободу для маневру.

Були спроби створити спеціальні економічні зони для залучення іноземних інвестицій. Нарешті, уряд припинив переслідувати приватний бізнес, який у Північній Кореї не просто існує вже майже три десятиліття, але відіграє дуже важливу роль в економіці.

Усі ці зміни істотно поліпшили економічну ситуацію в країні. У 2012-2017 роках Північна Корея показувала зростання економіки на рівні 5-7% на рік. Прийнятий у 2016 році п'ятирічний план передбачав, що темпи зростання сягнуть 8%. Звісно, ці плани були не надто реалістичними, але, ураховуючи досвід попередніх кількох років, здавалися лише перебільшеними, а не фантастичними.

Однак у 2017 році ситуація вийшла з-під контролю – передусім з вини самого керівництва КНДР. Спочатку Північна Корея провела випробування міжконтинентальних ракет, які здатні уражувати цілі на континентальній території США, а також випробування термоядерного заряду.

Youtube 日本ニュース

Найімовірніше, північнокорейці збиралися використовувати свій улюблений тактичний прийом: спочатку створити кризу, а потім отримати необхідні поступки в обмін на згоду повернутися до передкризового стану справ. У Пхеньяні тоді розраховували, що їм вдасться укласти з США компромісну угоду, яка визнає статус Північної Кореї як ядерної держави – нехай і ціною відмови від деяких компонентів ракетно-ядерної програми.

У якийсь момент Північна Корея наблизилась до вирішення цього питання, але в підсумку компромісну угоду, що здавалася настільки близькою під час американо-північнокорейського саміту в Ханої в лютому 2019 року, так і не було укладено.

Наслідками цієї ризикованої гри на загострення стали санкції, запроваджені проти КНДР Радою Безпеки ООН у 2016-2017 роках. Ці санкції унеможливили нормальну зовнішньоекономічну діяльність і поставили хрест на багатьох амбітних планах Пхеньяна.

Другим ударом по економіці стала епідемія коронавірусу або, точніше, абсурдно жорсткі карантинні заходи, на які пішов північнокорейський уряд. Фактично КНДР перервала майже всі контакти із зовнішнім світом і призупинила навіть ті зовнішньоторговельні операції, які можна було вести в умовах режиму санкцій.

У підсумку економічна ситуація в Північній Кореї істотно погіршилася. Після декількох років відносного процвітання влітку цього року товари знову стали зникати з полиць пхеньянських магазинів, а в сільській місцевості багато північнокорейців знову стали недоїдати і навіть голодувати.

Від реформ до ентузіазму

За цих обставин керівництво КНДР (найімовірніше, особисто Кім Чен Ин), здається, вирішило, що продовження експериментів із реформами не відповідає вимогам історичного моменту, та зробило ставку на мобілізацію і посилення ролі держави в економіці.

Новини за темою

В економічній частині доповіді Кім Чен Ина на VIII з'їзді – ані слова про впровадження системи госпрозрахунку (під цією назвою приховували впровадження системи подвійних цін і часткову відмову від централізованого планування в держсекторі). Навпаки, він говорив про необхідність посилити роль партії, так само, як і про важливість контролю над економікою з боку уряду.

Втім, на з'їзді пролунала заява, що слід продовжувати "експерименти" з новими підходами до управління промисловими підприємствами. Отже, повного згортання реформ у промисловості не відбулося. Загалом мова йде про повернення до централізованого управління, але експерименти, як і раніше, вважаються допустимими.

На жаль, під час обговорення питань сільськогосподарської політики на з'їзді панувала значно більша визначеність. Було наголошено, що завдання п'ятирічки – це виконати план обов'язкових державних закупівель. При цьому прямо вказано, що отримане таким чином зерно розподілятимуть за картковою системою. У цьому випадку про жодні експерименти мова не йде.

У своїй доповіді Кім Чен Ин також зауважив, що, мовляв, настав час "повернути державі керівну роль у торгівлі та сфері обслуговування". І торгівля, і сфера обслуговування в Північній Кореї були фактично приватизовані два десятиліття тому. Переважна більшість ресторанів і магазинів тепер є приватними підприємствами, чиї власники формально зареєстрували свої установи як державну власність.

Судячи з усього, північнокорейська держава збирається зайнятися варінням супів і продажем картоплі, тобто справами, в яких вона не досягла успіху і в більш благополучні часи.

Кім Чен Ин сам визнав, що п'ятирічний план на 2016-2020 роки провалений практично за всіма показниками, але заявив, що наступна п'ятирічка все-таки забезпечить проривне поліпшення ситуації в країні. Документи з'їзду не залишають сумнівів, яким чином керівництво КНДР має намір досягти цих успіхів: підвищення свідомості народних мас, мобілізація їхнього ентузіазму, посилення партійного керівництва і, зрозуміло, впровадження досягнень науково-технічної революції.

Є й інші ознаки змін – перестановки у вищому партійному апараті. Зі складу вищих партійних органів вивели Пак Пон Чжу - людину, яка понад 20 років була головним прихильником економічних реформ і, судячи з усього, розробляла плани радикальних економічних перетворень і за Кім Чен Ина, і за Кім Чен Іра.

Пак Пон Чжу не потрапив в опалу у прямому сенсі слова: його провели на пенсію з максимальною пошаною, а руку йому публічно потиснув сам Кім Чен Ин. Головному північнокорейському реформатору вже за 80, і у нього є проблеми зі здоров'ям. Проте з відходом Пак Пон Чжу прихильники економічних перетворень втрачають свого головного натхненника і покровителя.

Як при татові

На жаль, лінія з'їзду добре узгоджується з тими відомостями, які різними каналами надходять з Північної Кореї в останні півроку. Попри те що деякі з нових (тобто ринкових) економічних механізмів продовжують діяти, влада явно намагається повернутися до стану речей, який існував у попередні десятиліття.

Інакше кажучи, Північна Корея почала відхід від реформ, хоча не ясно, наскільки радикальними виявляться зміни, що відбуваються. З одного боку, як і раніше, не можна виключати, що з часом країна все-таки піде шляхом Китаю і В'єтнаму (звичайно, без тієї лібералізації політики, яка була частиною китайських і в'єтнамських реформ). Зрештою, рішення VIII з'їзду є реакцією на надзвичайну ситуацію, яка рано чи пізно закінчиться.

До того ж ми вже бачили схожі спроби звернути зміни назад. Батько Кім Чен Ина теж свого часу вагався: то обрушував на приватний сектор всю міць державного апарату, то, навпаки, намагався цей сектор заохочувати. У підсумку кампанії з викорінення приватного сектора закінчилися провалом, і Кім Чен Ір, батько нинішнього керівника, визнав право приватного сектора на існування. Скоріш за все, приватний сектор вистоїть і зараз – адже заміни йому, як і раніше, немає.

Проте Кім Чен Ин зразка 2021 року (на відміну від Кім Чен Ина зразка 2012-го) не є прихильником ринкових перетворень за китайським зразком. Він більше схильний до того, щоб заморозити ситуацію і посилити контроль над тим, що відбувається в країні.

Політична лінія, намічена на VIII з'їзді ТПК, означає, що шансів на самостійне відродження північнокорейської економіки стало істотно менше – принаймні, в короткостроковій перспективі. Якщо заявлені на з'їзді заходи будуть здійснені, це призведе до стагнації північнокорейської економіки, що в довгостроковій перспективі неминуче позначиться і на стабільності режиму.

Нічого хорошого в цьому немає ні для жителів Північної Кореї, не для її сусідів, ні для північнокорейської еліти. Проте рішення, здається, прийнято: період "економічної відлиги" змінився періодом "економічних заморозків".

Андрій Ланьков

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].