Перший термінал аеропорту “Львів”: від зародження до сьогодення

У 2012 році до проведення Чемпіонату Європи з футболу, місто Лева побачило оновлений Міжнародний Аеропорт Львів.

Термінал А – нова будівля, подовжена злітно-посадкова смугу (з 2510 до 3305 метрів), яка може приймати літаки класу D та відремонтований старий радянський термінал.

Та як літали у Львів до 2012 року та з чого все починалося?

У 1914 році австрійська влада вирішила побудувати військовий аеродром у Львові (на місці території сучасної Левандівки). Кілька років після заснування аеродром був виключно військовим, але вже у 1922 році він почав приймати перші цивільні рейси, зокрема Гданськ-Варшава-Львів.

Території тодішнього летовища не вистарчало для заданих потреб, тому вже у 1923 році було вирішено побудувати новий аеропорт у селі Скнилів.

Будівництво нових повітряних воріт Львова тривало довгих 11-ть років, аж до 1936-го року.

Перебазування на нове місце відбулось, вже у 1929-му році не чекаючи на повне завершення всіх робіт.

У наші дні про колишній аеропорт на Левандівці нагадують виключно назви вулиць такі як: вул. Пілотів, Моторна, Планерна, Ангарна, Повітряна.

Після відкриття на той час нового аеропорту, було перенесено й рейс Варшави- Ґданська та Кракова. У 1931 році було відкрито міжнародну авіатрасу Львів-Бухарест-Софія-Салоніки.

Напередодні Другої світової війни аеропорт «Львів» був включений до найбільшої авіатраси у Європі. Також з «Левандівки» було перебазовано і військові частини, зокрема 6-ий авіаційний полк. Однією з найбільший проблем аеропорту стало розмокнення ґрунтової злітно-посадкової смуги під час сильних опадів та снігопадів. Так, у 1935 році через несприятливу погоду аеропорт не працював цілих 35 днів. Уже у 1936 році дві ЗПС та майданчик перед ангаром було забетоновано.

На облаштування аеропорту та проведення всіх робіт з 1925 по 1939 роки було виділено 12 мільйонів злотих. Після початку Другої світової війни, 1-го вересня 1939 року львівський аеропорт зазнав авіаудару Люфтваффе. Наліт здійснювали 30-ть бомбардувальників 4-го бомбового полку Німеччини. Їх прикривали бомбардувальники Словацьких військово-повітряних сил. В результаті нальоту злітна сумна була вкрай пошкоджена, що під час евакуації на них зазнали аварії декілька польських літаків.

 Після анексії Західної України Радянським Союзом, на летовище почали базуватися 15-та змішана дивізія військово-повітряних сил Червоної Армії. Цивільна авіація також була присутня, зокрема було відкрито рейси до Києва, Москви та інших міст. Ще до офіційного початку радянсько-німецької війни, Німецька авіація розпочала нальоти на львівський аеропорт у першій дні червня 1941 року. За словами капітана 3-ї винищувальної групи Люфтваффе фон Гана, після нальотів на аеродромі було знищено 264 радянських літаки, а льотне поле не було придатним для користування. Так, коли 9-го липня 1941 року з Самбора до Львова прилетіли 10 розвідників «Смолік» та 10 винищувачів «Авіа Б.534» словацьких збройних сил, були вимушені сідати на поля біля Рясного, де згодом спорудили тимчасовий військовий аеродром. Пізніше німці розчистили й скнилівське летовище.

Після захоплення Львова, у 1944 році Червоною Армією було відновлено польоти на тимчасовому аеропорту поблизу Рясного, а згодом зі Скнилова.

Цивільна авіація знову почала виконувати регулярні рейс до Києва на літаках Лі-2. Також відбувались рейси на літаках По-2 у такі обласні центри: Дрогобич, Чернівці, Рівне, Тернопіль, Станіславів. Після воєнні роки цивільна авіація стала вкрай важлива та почала свій стрімкий набір висоти!

Важливу ролі відігравав львівський аеропорт через який, проходила авіатраса з Москви на захід. Так літаки, які прямували по маршрутам Москва-Відень, Москва- Прага, Москва-Бухарест здійснювали посадки на дозаправку паливом.

У 1950 році аеропорт отримав статус ключового міжнародного летовища СРСР. Стрімкий розвиток рейсів та пасажиропотоку щоразу зростав! Тож вже у 1955 році аеропорт отримав новий аеровокзал, побудований за проектом та дизайном архітекторів Єлькіна та Крюкова. Дещо схожі між собою аеровокзали з’явились також в Харкові, Донецьку та Сімферополі. Самі ж будівельні роботи виконував Львівський будівельний трест номер 98 під керівником Келлера.

Для комфорту та повноцінної роботи терміналу було розміщено пошта, квиткові каси, телефон, телеграф. Також ресторан та готель на 14 місць.

З приходом реактивних та турбогвинтових літаків на початку 1960-х років у цивільну авіацію, літаки почали літати на дальні відстані без дозаправки.

Від 1960-х до 1980-х років

Львівський аеропорт мав можливість приймати турбогвинтові літаки Ан-10, від 1963 року — Ан-24, від 1964 — Іл-18 і Ту-124. Ці літаки обслуговували середні й дальні внутрішньосоюзні польоти. У 1967 році літаки Іл-14 використовували на ближніх авіалініях, були замінені на Ан-24 та Як-40. На регіональних авіалініях зі Львова виконували польоти Ан-2, Аеро-45, Л-200 «Морава».

У 1970-х-1980-х роках було виконано роботи по потовщенню, та продовжено злітно-посадкову смугу, в результаті чого аеропорт зміг приймати пасажирські лайнери Ту-154, транспортні Іл-76 та Ан-22 «Антей». На середніх авіалініях експлуатувалися лайнери Ту-134, на коротких — Л-410.

У 80-их роках аеропорт набув велику кількість рейсів та пасажирів. Так кількість рейсів на день сягала близько 60-ти у день!

З часів незалежної України

Аеропорт, який втратив статус міжнародного, після розпаду СРСР знову набув міжнародного значення.

З розвалом СРСР значна кількість рейсів переважно з Москви зменшилась.

У 1999-му році прийшла нова ера для львівського аеропорту.

До саміту глав держав Центральної та Східної Європи було капітально відремонтовано будівлю аеровокзалу.

Чергове оновлення споруди відбувалось на передодні проведення мундіалю Євро-2012.

У 2019 році «Старий термінал» (Термінал 1) відбулась реконструкція та ремонт для прийому внутрішніх та чартерних рейсів.

Усі оперативні новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!

У 2012 році до проведення Чемпіонату Європи з футболу, місто Лева побачило оновлений Міжнародний Аеропорт Львів. Термінал А – нова будівля, подовжена злітно-посадкова смугу (з 2510 до 3305 метрів), яка…