Які російські кораблі охороняють Чорне море

Які російські кораблі охороняють Чорне море

Оригінал на сайті The National Interest

Слід запам'ятати: можливо, загалом у складі Чорноморського флоту і не дуже багато великих бойових кораблів, але на його озброєнні є велика кількість невеликих малопомітних платформ, які можуть становити небезпеку для противника на значній відстані.

25 листопада виник конфлікт, у ході якого кораблі та катери прикордонної служби і ВМФ Росії припинили спробу українських суден — двох малих броньованих артилерійських катерів проекту "Гюрза-М" і рейдового буксира — пройти під новим мостом, що з'єднує материкову частину Росії з Кримським півостровом. Російські кораблі та літаки відкрили вогонь, а потім кораблі протаранили і захопили українські катери та заарештували їх екіпаж. Цей інцидент викликав побоювання щодо тривалої блокади Азовського моря, яку здійснює Росія, та ескалації протистояння ВМС двох країн у Чорному морі.

Російський Чорноморський флот (ЧФ) існує в тому чи іншому вигляді з 1783 року і спочатку підтримував кампанії, які Москва проводила проти Османської імперії. Під час Другої світової війни флот воював із силами вісі, що узяла в облогу Одесу і Севастополь: поповнював запаси Сухопутних військ, здійснював висадку підрозділів радянської морської піхоти в тилу німців і евакуацію ключового персоналу, коли ці міста в кінцевому підсумку впали. Сьогодні флот продовжує забезпечувати безпеку Південного морського флангу Росії, одночасно проектуючи міць російських ВМС в Середземне море на випадок виникнення особливої обстановки, такої як громадянська війна в Сирії.

Але щоб увійти в Середземне море, російські кораблі мають проходити через контрольовану Туреччиною протоку Босфор, тому через конфлікт між Росією і НАТО вихід кораблів ЧФ за межі акваторії Чорного моря, найімовірніше, буде неможливим. З цієї причини у складі ЧФ мало великих кораблів для проведення операцій у водах Світового океану і немає атомних підводних човнів.

Головна база флоту традиційно знаходилася в Севастополі, який розташований в Україні. Після розпаду СРСР держави-наступники, що утворилися на пострадянському просторі, зазвичай успадковували військові системи, розгорнуті на їх території. Однак командування ЧФ в Севастополі відмовилося передавати свої кораблі в розпорядження України. З часом Київ і Москва досягнули компромісу, що основна частина кораблів залишається у Росії, яка також орендувала доступ до бази в Севастополі.

Тривалий час умови оренди об'єктів флоту залишалися яблуком розбрату між Києвом і Москвою. Коли в лютому 2014 року в ході повстання українського проросійського президента Віктора Януковича повалили, Путін направив російський спецназ для захоплення Кримського півострова, в ході якого також захопили 12 з 17 кораблів ВМС України.

Крейсер "Москва"

Флагман Чорноморського флоту - ракетний крейсер "Москва" - перший із трьох крейсерів проекту 1164 "Атлант" (з кодифікації НАТО — клас "Слава"), які закладено Радянським Союзом в 1970-ті роки. Четвертий корабель, будівництво якого не завершено, знаходиться в Україні. Ракетний крейсер водотоннажністю близько 11,5 тонн завдовжки 186 м (більше ніж два футбольні поля), а чисельність його екіпажу становить 480 осіб.

Крейсер "Москва" призначений для знищення авіаносців, для цього на ньому встановлено протикорабельний ракетний комплекс ПКРК П-1000 "Вулкан" із шістнадцятьма ракетами, що знаходяться у величезних 11-метрових пускових контейнерах по обидва боки палуби. Дальність польоту ракети масою 5,3 тонни становить близько 500 м, а швидкість у два з половиною рази перевищує швидкість звуку. Крейсер "Москва" також оснащений зенітним ракетним комплексом С-300Ф "Форт", який може забезпечити зону прикриття ППО, корабельною двоствольною автоматичною гарматою калібру 130 міліметрів, численними ракетами близької дії та автоматичними гарматами, а також протичовновими торпедами.

Але щодо крейсеру "Москва" є досить серйозна проблема: з січня 2016 року корабель стоїть у доці в очікуванні модернізації, для якої знадобиться три роки. До того ж невідомо, коли надійде фінансування на ремонт, якщо його взагалі нададуть. Це є спільною проблемою для російських теоретично грізних надводних кораблів.

Фрегати типу "Адмірал Григорович"

Ще більш важливими для ЧФ є три нові ракетні фрегати серії 11356, серед яких головним кораблем є фрегат "Адмірал Григорович". Ці кораблі водотоннажністю 4 тис. тонн виготовлені за стелс-технологією і забезпечені радіолокаційним захистом. Вони також оснащені комплексами перешкод ПК-10 та системами радіоелектронної боротьби. 8-коміркова установка вертикального запуску (УВЗ), якою оснащені фрегати, може використовуватися для запуску надзвукових протикорабельних ракет "Калібр" або "Онікс", здатних уражати кораблі на відстані до 650 км. Ще одна УВЗ на 32 ракети призначена для запуску ракет "Бук" (9М317М), які можуть знищувати літаки і невеликі судна в радіусі 65 км. Крім того, на цих універсальних фрегатах встановлено протичовнові торпеди і ракетні установки, а також передбачено ангар для розміщення корабельного протичовнового вертольота Ка-27ПЧ.

Однак на фрегатах використовуються газотурбінні двигуни українського виробництва. Отже, через значне погіршення відносин між Росією і Україною реалізація планів з розгортання ще трьох важкоозброєних суден відкладається на невизначений термін.

Крім того, у складі Чорноморського флоту є два старіші кораблі проекту "Буревісник" з ракетним озброєнням, а також сторожовий корабель "Смєтливий" який увійшов до складу флоту в 1969 році. 

Ракетні катери проекту "Блискавка"

Вогневу міць ЧФ підсилюють 10 катерів, що перебувають у складі його 41-ї бригади ракетних катерів. П'ять ракетних катерів класу проекту 1241 "Блискавка" (за кодифікацією НАТО - "Тарантул"), довжина яких утричі менше, ніж довжина крейсера "Москва", можуть здатися не дуже вражаючими. Але кожен з цих катерів водотоннажністю 500 тонн оснащений вісьмома надзвуковими маловисотними корабельними ракетами П-270 "Москіт", які уражають цілі на відстані до 280 км зі швидкістю, що утричі перевищує швидкість звуку. Хоча такі невеликі судна не зможуть витримати вогонь у відповідь, вони оснащені потужними системами радіоелектронного придушення, щоб забезпечити захист від удару противника.

До складу 41-ї бригади ракетних катерів також входять два малі ракетні кораблі (МРК) на повітряній подушці проекту 1239 "Сивуч" ("Бора" і "Самум"), які оснащені протикорабельними ракетами "Москіт", що розвивають максимальну швидкість 55 вузлів, МРК проекту 21631 "Буян-М" із вісьмома крилатими ракетами "Калібр" і два старіші МРК проекту 1234 "Овід" (за кодифікацією НАТО — "Нанучка-III"), один з яких ("Мірза") у 2008 році потопив грузинський сторожовий катер ракетою "Малахіт".

Підводні човни проекту 636 "Варшав'янка"

У Новоросійську у складі 4-ї бригади підводних човнів базуються шість підводних човнів проекту 636 "Варшав'янка" (за кодифікацією НАТО - Improved Kilo). Підводний човен "Варшав'янка", що представляє собою вдосконалений варіант підводного човна "Палтус" (проекту 877ЗКС) 1980-х років, можливо, є однією з найбільш безшумних і малопомітних дизель-електричних ПЧ, що є на озброєнні сьогодні, за винятком ПЧ, що оснащені повітронезалежними двигунами або літій-іонними акумуляторними батареями. Гідроакустична малопомітність досягаються завдяки звукопоглинаючому покриттю каплевидного корпусу "Варшав'янки", які поглинають і "відводять убік" активні хвилі гідролокатора, одночасно зменшуючи випромінювання шуму, що виявляють пасивним гідролокатором. До того ж важливу роль у забезпеченні малошумності ПЧ відіграє ізоляція його механізмів. Як показало дослідження, за гідроакустичною малопомітністю "Варшав'янку" можна порівняти з удосконаленою багатофункціональною АПЛ класу "Лос-Анджелес" ВМС США. 

Підводний човен "Варшав'янка", дальність плавання якого становить 12 тисяч км, а максимальна глибина занурення — 300 м, підходить для ближнього патрулювання на окремих ділянках Чорного моря. Ці дизель-електричні підводні човни мають на озброєнні 18 533-міліметрові важкі торпеди, але, перебуваючи в зануреному стані, можуть також здійснювати запуск крилатих ракет "Калібр" по наземних або морських цілях на відстані сотень кілометрів. Так у 2015 році ПЧ "Ростов-на-Дону" став першим з часів Другої світової війни російським підводним човном, який відкрив вогонь по противнику, завдавши ракетного удару по позиціях бойовиків у Сирії. 

Отже, ДЕПЛ "Варшав'янка" становить серйозну загрозу для  військових кораблів і підводних човнів противника, а також може бути невидимою платформою для нанесення ударів по наземних цілях.

Чорноморський флот має додаткові допоміжні засоби. Для проведення операцій з висадкою морського десанту у складі ЧФ є десантна бригада морської піхоти і сім великих десантних кораблів (БДК) проекту 1171 "Тапір" класу (за кодифікацією НАТО — "Алігатор") і БДК проекту 775 (за кодифікацією НАТО — "Ропуха"/"Жаба"). Для прочісування моря в пошуках підводних човнів і мін є шість малих протичовнових кораблів проекту 1124/1124м "Альбатрос" (за кодифікацією НАТО — "Гриша") і вісім тральщиків. У складі морської авіації є кілька десятків протичовнових вертольотів і тактичних фронтових бомбардувальників з крилом змінної стрілоподібності Су-24М і багатоцільових винищувачів Су-30СМ, які здатні завдавати ракетно-бомбові удари по надводних цілях. Додаткову вогневу міць забезпечують наземні протикорабельні ракетні комплекси і зенітні ракетні комплекси. Вогневу підтримку можуть надавати навіть сторожові кораблі і малі ракетні кораблі Каспійської флотилії, яка не має виходу до моря, що входить до складу ВМФ Росії і розташована на відстані 800 км. Ці кораблі оснащені крилатими ракетами "Калібр", які здатні уражати наземні цілі. 

Можливо, загалом у складі Чорноморського флоту і не дуже багато великих бойових кораблів, але на його озброєнні є велика кількість невеликих малопомітних платформ, які можуть становити небезпеку для противника на значній відстані.

Себастьєн Роблін

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]