Білоруський екссиловик дав свідчення у справі про вбивство Шеремета

Колишній заступник командира спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі, нині представник громадянської ініціативи «Білоруський народний трибунал» Ігор Макар дав свідчення в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це він повідомив білоруській службі «Радіо Свобода».

«Після публікації моєї інформації про те, що відбувалося в кабінеті голови КДБ Зайцева в 2012 році, зі мною зв’язалися українські дипломати й обговорили співпрацю в розкритті вбивства Павла Шеремета. На прохання керівника Департаменту Національної поліції України мені видали українську візу та попросили вилетіти в Україну та взяти участь у розслідуванні», – каже він.

Пан Макар 16 січня прилетів з Вільнюса до Києва, де його зустріли спецслужби. Йому також надали цілодобову охорону. «Ми проводили слідчі дії та інші заходи в Національній поліції, після чого українська сторона повідомила мені, що у них немає причин не довіряти мені», – розповів екссиловик.

Він не розкрив деталі зустрічі з українськими правоохоронцями, бо пообіцяв не розголошувати свої свідчення, оскільки це може вплинути на слідство.

Ігор Макар також повідомив, що надав українській стороні набагато більше інформації, ніж публікував у ЗМІ. Він пояснив, що не опублікував усю інформацію, бо через це деяким людям може загрожувати небезпека.

Водночас пан Макар вважає, що розслідування справи може кардинально зміниться через оприлюднення запису розмови силовиків Білорусі щодо вбивства журналіста.

«Я переконаний, що цей злочин буде розкритий. Я переконаний, що незалежно від того, кого зараз затримано, а кого підозрюють, слідство завершить справу та з’ясує, хто конкретно вчинив вбивство й хто є безпосереднім замовником цього гучного вбивства», – сказав пан Макар.  

На його думку, причиною вбивства Павла Шеремета могла стати його діяльність: «Що стосується причин вбивства Павла Шеремета, то, на мою думку, 60% з них пов’язані зі справами зниклих. Павло також брав тісну участь у розслідуванні вибуху в мінському метро в 2011 році. На мою особисту думку, після порівняння низки фактів і після розмови з українськими слідчими ми можемо говорити про ненависть Олександра Лукашенко до Павла Шеремета. Все це разом могло бути причиною його усунення. І це було зроблено як демонстративне вбивство».

Крім того, він з посилання на свої джерела повідомив, що публікація його аудіозаписів викликала «неабиякий ажіотаж у КДБ».

Як писав ДМ, Ігор Макар передав записи розмов бельгійському виданню EUobserver. 4 січня «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж.

Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, а також способи усунення колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва, експолковника Володимира Бороданя та ексвиконувача обов'язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В'ячеслава Дудкіна. 

Нацполіція 4 січня повідомила, що в грудні 2020 року слідство за допомогою Служби зовнішньої розвідки України отримало «певну інформацію», яка «представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році». Ігор Макар підтвердив, що в грудні 2020 року передав Україні запис розмови силовиків Білорусі та погодився свідчити в справі про вбивство журналіста Офісу генерального прокурора України. Згодом він заявив, що Україні передали інформацію про загрозу життю Павла Шеремета ще в 2012 році. За його словами, інформація про небезпеку для журналіста була передана до РФ, України та білоруського МЗС. 

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

Натомість адвокати Андрія Антоненка, обвинуваченого в цій справі, Дмитро Круговий, Віталій Галенченко та Станіслав Кулик розповіли, що правоохоронці раніше не розслідували причетність білоруських спецслужб, зокрема Комітету держбезпеки Республіки Білорусь, до вбивства журналіста. Вони вважають, що версія про «білоруський слід» мала бути найпріоритетнішою, зважаючи на позицію Павла Шеремета. Національна поліція відкинула звинувачення в ігноруванні цієї версії та розповіла, що так званий «білоруський слід» стосується виключно замовників, матеріали щодо яких відпрацьовують в окремому кримінальному провадженні. Поліція також повідомила, що направила на фоноскопічну експертизу записи розмов силовиків Білорусі щодо вбивства пана Шеремета. Арсен Аваков повідомив, що в січні 2021-го проведуть слідчі дії щодо «білоруського сліду» в справі Шеремета.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрали п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста. 28 вересня суд присяжних Шевченківського райсуду Києва заслухав по суті справу за обвинуваченням у вбивстві. Андрій Антоненко, Яна Дугарь і Юлія Кузьменко у суді не визнали своєї вини. 

Фото: стопкадр