Проблеми з фінансуванням і необхідність випробувань – Фаворов про українську вакцину

Не лише фармакологічні компанії провідних країн світу не полишають спроб винайти найефективнішу вакцину проти коронавірусної хвороби. Україна також намагається розробити власний препарат проти Covid-19.

Хоча президент заявляв про відповідну розробку ще у жовтні, відтоді про неї нічого не було чутно.

Натомість ми дедалі більше чуємо про те, які препарати держава закуповуватиме для вакцинації.

В інтерв’ю Фактам ICTV епідеміолог Михайло Фаворов розповів про те, як просувається розроблення вакцини і чи варто взагалі чекати на саме український препарат.

– Коли ви почнете випробування української вакцини на людях?

– У жовтні, коли ми зустрічалися з керівництвом країни, президентом, ми були готові через три місяці зробити цю вакцину доступною для населення, якщо йдеться саме про випробування.

Випробування – це довгий і складний процес. На жаль, для цього потрібно було отримати дозвіл на виробництво. У нас була розробка, отримали докази того, що вакцина працюватиме. Однак не можна взяти результати, отримані на кроликах, і перенести їх на людську популяцію.

Необхідно було провести три фази випробування на людях, для чого не можна було використовувати лабораторний метод, адже результати можуть різнитися від лабораторії до лабораторії.

Потрібно виробництво, яке є в Україні. Тому у нас була впевненість, що розпочнемо тестування. На жаль, все стало дуже важко, коли перейшло на організаційний рівень, де в нас вже немає контролю.

– Чи відомо, коли на вакцину виділять кошти?

– Переговори тривають доволі інтенсивно. Кажуть, що потрібні одні важливі папери, потім інші, потім їх треба подавати разом, а їх не перевірила певна комісія.

Мені важко відповісти на це запитання, адже я не беру безпосередньої участі у цьому процесі. Я продовжую займатися доказом необхідності саме того типу вакцини, який ми розробляємо.

Ми на правильному шляху. Українська вакцина справді має шанс бути доволі унікальною і відрізнятися від більшості інших препаратів.

Коли буде фінансування, тоді й почнемо готувати виробництво. Необхідно закупити спеціальне обладнання, оформити, поставити в спеціальні цехи умовно.

Виробництво – це завжди добре розуміння того, що має бути зроблено, як має бути зроблено, яких міжнародних стандартів дотримуватися. Однак це все коштує грошей, і допоки не буде фінансування у $10 млн, нічого не розпочнеться.

– Коли можна чекати на нову інформацію про українську вакцину?

– Ми досі були доволі обережними і залишаємося, коли йдеться про поширення цієї інформації. Отриманий патент в Україні. Вона входить до Міжнародного альянсу патентів, який дає захист.

Водночас ми захищаємо інтелектуальну власність – подаємо патент до міжнародного арбітражу, Сполучених Штатів.

Звісно, препарат розроблено в Україні, і хотілося б, щоб це була українська вакцина з усіх точок зору, зокрема й політичної. Ми акуратно притримуємо цю інформацію.

Проте якщо найближчим часом ми не розпочнемо (виробництво, – Ред.), то просто надрукуємо у міжнародному журналі ті дані, які отримали. Можливо, мине кілька днів до того, як на неї звернуть увагу великі фармакологічні компанії, адже я впевнений, що вона представляє великий інтерес.

Хоча дуже хотілося б створити її для країн колишнього СРСР. Тих, хто не може їх самостійно виробити.

– Експерти кажуть, що вакцину не можна буде назвати українською. Чи буде це вакцина України, якщо її випробовуватимуть у США або Туреччині?

– Це експерти в лапках. Зазвичай, це політичні діячі, які намагаються “мутити воду”. Українською вакциною буде та, яку вироблятимуть в Україні – крапка.

Вакцина вважається тієї країни, яка за неї відповідає. Якщо, наприклад, за Спутнік V відповідає Росія, то це російська вакцина, хоча певну частину виробляють в Індії, частину – в Кореї. Головне – де препарат зареєстрований і де його було розроблено.

Увесь цей гамір, зазвичай, пов’язаний із комерційними питаннями. Якщо дуже грубо припустити, що на Землі проживає 10 млрд людей, а одна доза коштуватиме $10, то в нас виходить “пиріг” на $100 млрд. Тому казатимуть, що завгодно.

Зрозуміло, що ті, хто займатимуться закупівлею іноземних препаратів, матимуть із цього певний зиск. Проте в такому разі Україна ніколи не розпочне виробництво власних вакцин.

– То виробництво вакцини буде?

– На мою думку, буде. Ті погодження, які тривають на рівні держави, дуже повільні і болісні. Зрозуміло, що потрібно виокремити бюджетні кошти, всі мають на це погодитися тощо.

Я не намагаюся нагнати негативу, а просто даю зрозуміти, що система побудована так, що запровадження будь-якого виробництва таких масштабів потребує часу.

– Скільки часу вам потрібно на тестування вакцини?

– Президенту ми сказали, що потрібен рік. Але може знадобитися більше часу, може менше.

Те, що відбувається з пандемією, не завершиться цього року. Багато років після пандемії Covid-19 залишатиметься основною причиною смерті людей похилого віку. Безумовно, вони потребуватимуть вакцини.

Сучасні вакцини, які вже створені і застосовуються, – це препарати “військового часу”. Їх зробили дуже швидко, і їх не використовуватимуть через два-три роки для вакцинації від Covid-19.

Ці вакцини будуть більш адекватними, більш правильними. Наявність С-білка нині породжує масу обговорень про те, що його застосовують. А все тому, що швидко можна було зробити лише такі препарати.

Вірус й досі дуже різко мутує, адже він перейшов з одного виду на інший. Ще якийсь час він це робитиме, але набуде оптимального виду. І лише після цього й буде оптимальна вакцина.

– Чи вбачаєте ви позитив у переговорах щодо отримання вакцини Україною?

– Потрібно отримати вакцину. Чому я маю радіти тому, що ведуться з кимось переговори? Хіба у них своєї країни немає, жителів якої теж треба вакцинувати?

У США не вистачає вакцин, хоча дві гігантські компанії виробляють вакцини вдень і вночі. І так у кожній країні.

Вести переговори – правильно і потрібно. Тим паче, якщо буде хороша вакцина, її варто закупити. Але вирішення пандемії коронавірусу лише шляхом імпорту потребуватиме чимало часу.

– Чи можна  у США вирішити, ін’єкцію якої вакцини робити?

– У США громадяни не можуть вирішити, якою вакциною їх прищеплюватимуть. Я живу в районі, який вакцинують препаратом від Moderna. Чому так – я не знаю.

Мені робили ін’єкцію вакцини Moderna на автомобільному вакцинальному полігоні. Жодних неприємних відчуттів у мене після цього не було. Сподіваюся, що антитіла після цього у мене з’являться, проте ще необхідно вакцинуватися в лютому.

У різних штатах процес вакцинації відрізняється. В Атланті, наприклад, це відбувалося на величезному пустому паркінгу, що розташований біля закритого магаину.

Там було три ряди наметів. Авто стояли у довгій черзі, між ними ходили військові і керували процесом.

У першому наметі тобі задають низку запитань, у другому – перевіряють твою особистість, чи є у тебе запис на цей день. Уже в третьому наметі ти підписуєш згоду (на вакцинацію, – Ред.) і тобі роблять ін’єкцію.

Потім необхідно ще 15 хвилин почекати на парковці, щоб військовий фельдшер простежив за твоїм самопочуттям.

Головне у цьому процесі, що не потрібно виходити з авто. Тобто люди не наражають інших на небезпеку.

Спілкувалася Ольга Читайло