Наслідки трагедії у Харкові: Рада хоче значно збільшити штрафи за порушення пожежної безпеки

Після трагедії у Харкові депутати попередньо підтримали збільшення штрафів за порушення пожежної безпеки / фото УНІАН, Олександр Кузьмін

Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки (№4157).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 317 народних депутатів із 370, зареєстрованих в сесійній залі.

Які будуть штрафи за порушення вимог пожежної безпеки

Законопроектом у Кодексі про адмінправопорушення встановлюється, що порушення встановлених законодавством вимог техногенної та пожежної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням тягне за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1 тис. 700 грн) і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 3 тис. 400 грн).

У чинному положенні встановлюється відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 грн 50 коп. до 119 грн) і на посадових осіб - від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 грн).

Початок роботи новоутворених підприємств або початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, для яких подання такої декларації є обов’язковим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 тис. 550 грн до 3 тис. 400 грн).

Нині ж ідеться про штраф на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності і посадових осіб - від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 грн до 1 тис. 700 грн).

Завідомо неправдивий виклик аварійно-рятувального формування, поліції, екстреної медичної допомоги тягне за собою накладення штрафу від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 тис. 400 грн до 10 тис. 200 грн). Нині в законі йдеться про покарання за це у вигляді штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 119 грн).

Серед іншого, невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або створення перешкод для їх діяльності - тягне за собою накладення штрафу на громадян від 60 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 тис. 20 грн до 3 тис. 400 грн) і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 тис. 700 грн до 8 тис. 500 грн).

У чинному положенні за таке пропонується карати попередженням або накладенням штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 грн 50 коп. до 119 грн) і на посадових осіб - від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 170 грн).

Посилення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з пожежної безпеки: які планують покарання

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проекту закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки» (№ 3931).

За це рішення проголосували 265 народних депутатів.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 185-14 «Створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі пов’язаної з проведенням перевірок».

Нею передбачено штрафи за таке перешкоджання в розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 34 тис. грн), а за повторне протягом року вчинення правопорушення після накладення адміністративного стягнення передбачений штраф у розмірі від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис. до 51 тис. грн).

Серед іншого, також передбачається надати поліції право на адміністративне затримання у разі створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки пов’язаної з проведенням перевірок.

Крім того, передбачено надати можливість суддям районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-14 Кодексу.

Ряд депутатів наголошували на тому, що штрафи, передбачені в законопроекті, є надто високими. Також наголошувалося на недопустимості ухвалення норми про адміністративне затримання. Йшлося про те, що це призведе до тиску на бізнес та корупційної складової.

Пожежа у Харкові: що відомо

Як повідомляв УНІАН, 21 січня у Харкові у двоповерховому житловому приміщенні, переобладнаному під будинок для літніх людей, сталася пожежа, внаслідок якої загинули 15 осіб, 5 госпіталізували.

За фактом пожежі поліція відкрила провадження за ч. 2 ст. 270 (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Кримінального кодексу України.

Слідчі перевіряють чотири основні версії виникнення пожежі: внаслідок підпалу, внаслідок необережного поводження з вогнем в побуті або з електроприладами, а також через замикання електромережі.

Кабінет міністрів створив урядову комісію під головуванням міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова з розслідування причин пожежі.

Правоохоронці затримали і повідомили про підозру чотирьом особам, серед них - власник домоволодіння, який здав будівлю під пансіонат, орендар будинку та його дружина - директор приватного підприємства, яка фактично керувала закладом, а також адміністратор.

23 січня усім підозрюваним обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без визначення застави.