Трагедія, що забрала мільйони життів: В усьому світі вшановують пам'ять жертв Голокосту

27 січня в усьому світі вшановують пам'ять мільйонів жертв Голокосту і проводять різні просвітницькі програми, щоб трагічні уроки назавжди збереглися в пам'яті поколінь і більше не повторювалися. В Україні на державному рівні почали вшановувати пам'ять жертв трагедії з 2012 року.

Захід присвячено до дня, коли Червона Армія звільнила від нацистів в'язнів найбільшого в Європі табору смерті - Освенцима. Розповідаємо про цю страшну сторінку історії, а також про те, які заходи проводитимуть в умовах пандемії коронавірусу.

Звільнення в'язнів Освенцима

Цього дня в 1945 році радянські війська звільнили від нацистів табір смерті "Освенцим-Біркенау" у Польщі (німецька назва "Аушвіц"), виявивши там найбільшу фабрику знищення людей на території окупованої Європи. Відтоді Освенцим став символом Голокосту. 27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним із перших увійшов до Освенциму. Його загін із боями прорвався до табору, розмінував підступи. Командир Шапіро відкрив ворота табору "Аушвіц 1", звільнивши в'язнів табору. Серед тих, що звільнили концтабір, були також війська 1-го Українського фронту.

Генасамблея ООН ухвалила 1 листопада 2005 року резолюцію № 60/7, якою оголосила Днем пам'яті жертв Голокосту 27 січня. У резолюції говориться, що "Голокост, який спричинив винищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди служитиме всім людям застереженням про небезпеки, які таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і забобони...".

Заходи проводять також із метою просвіти про причини, наслідки злочинів, щоб протистояти ідеології ненависті. Через 76 років після звільнення Освенцима геноцид і масові звірства продовжують відбуватися в ряді регіонів світу, і проблема продовжує бути актуальною, кажуть в ООН.

"Було би небезпечно і помилково вважати Голокост лише результатом божевілля групи нацистських злочинців. Насправді Голокост став кульмінацією тисячоліть ненависті, шельмування і дискримінації, спрямованих проти євреїв, кульмінацією того, що тепер називається антисемітизмом", - заявити генсек ООН Антоніу Гутерріш.

Голокост глибоко торкнувся країн, в яких відбувалися нацистські злочини. Він також мав універсальні наслідки в багатьох інших частинах світу.

Конвеєр смерті

Освенцим називають одним із найбільш звірячих концтаборів, адже саме на його території нацисти почали практикувати масові вбивства небувалих масштабів. Він був робочим табором й одночасно центром негайного знищення.

Точну кількість загиблих у цьому концтаборі встановити неможливо, позаяк багато документів було знищено. Історики зійшлися на думці, що в Освенцимі було знищено близько півтора мільйона людей, більшість з яких - євреї.

В'язнів привозили до Освенцима в переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав у дорозі від холоду, голоду, хвороб. У них відбирали особисті речі - їх зараз можна побачити в музеї Аушвіц-Біркенау. В Аушвіці було кілька газових камер і кілька крематоріїв. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, трупи отруєних газом в'язнів спалювали у ровах.

Після звільнення табору радянськими військами частина будівель було використано як госпіталь для звільнених в'язнів. У 1947 році територію, де розташовувалися табори смерті, було переобладнано в музей, а в 1979 році меморіальний комплекс було внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Щорічно до музею приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.

Голокост із грецької перекладається як "цілопалення" й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 рр.

У роки Голокосту було вбито білизько 6 млн євреїв, хоча точної кількості ніхто назвати не може.

Як вшановуватимуть пам'ять загиблих у світі

ООН і ЮНЕСКО щорічно формують нову програму. Головна тема пам'ятних заходів у 2021 році: "Лицем до лиця з наслідками: одужання і відновлення після Голокосту".

27 січня відбудеться меморіальна церемонія в пам'ять про жертв Голокосту. Виступлять генсек ООН, гендиректор ЮНЕСКО, високопоставлені гості, заслухають свідчення людей, які пережили Голокост, і поминальні молитви.

У рамках програми ООН згадає ухвалені після Голокосту заходи, завдяки яким почався процес одужання і відновлення окремих людей, спільнот і систем правосуддя.

В ООН заявили, що частиною процесу відновлення стало фіксування свідчень про те, що відбувалося. Боротьба із запереченням і спотворенням історичних подій була однією з головних умов для успішного одужання і відновлення. У рамках цієї теми розглядають значення відповідних заходів, які було вжито для захисту пам'яті жертв, внесок свідків у контексті закріплення історичної правди.

"На тлі зростання антисемітських настроїв й активного використання дезінформації і мови ненависті в усьому світі поширення знань і збереження пам'яті про Голокост - поряд із підвищенням історичної грамотності з метою протидії неодноразовим спробам заперечення і спотворення історії Голокосту - стає ще більш терміновим завданням",- заявили в ООН.

ООН запланувала дискусійні форуми в онлайн-форматі, показ та обговорення фільму "Діти Віндерміра" (про реабілітацію для дітей, які пережили Голокост).

У музеї Аушвіц-Біркенау в Польщі пам'ятні заходи цього року через коронавірус проводитимуть онлайн. Головною темою 76-ї річниці визволення буде доля дітей в Освенцимі.

"Понад 200 тис. дітей було вбито в Освенцимі. Абсолютно невинні, добрі, цікаві до життя, довірливі діти, які любили своїх близьких. Дорослий світ - зрештою настільки часто несправедливий і жорстокий - ніколи не демонстрував стільки безсердечності і зла. Це не може бути виправдано ані ідеологією, ані розрахунками, ані політикою. Цього року ми хочемо присвятити річницю визволення наймолодшим жертвам табору",- сказав доктор Петро Цивіньський, директор музею.