Рада не підтримала законопроект про конституційну процедуру

Скандальне рішення КСУ - Рада не підтримала проект про конституційну процедуру / фото УНІАН, Володимир Гонтар

Верховна Рада України направила до профільного комітету для підготовки на повторне перше читання проект закону про конституційну процедуру (№4533).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 226 народних депутатів із 361, зареєстрованого в сесійній залі.

Перед цим депутати не підтримали пропозицію про ухвалення цього законопроекту в першому читанні. За це проголосували лише 197 народних депутатів із 356, зареєстрованих в сесійній залі.

Законопроект “Про конституційну процедуру” розроблений в рамках Робочої групи Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного суду, створеної розпорядженням заступника голови парламенту від 17 листопада 2020 р.

У чому полягає законопроект

Проект закону «Про конституційну процедуру» був підготовлений у зв’язку із необхідністю практичної реалізації ст. 153 Конституції України, яка уповноважує Верховну Раду визначати процедуру діяльності КС шляхом прийняття відповідного закону. Зокрема, пропонованим проектом закону приводяться у відповідність із вказаною конституційною вимогою порядок здійснення судом своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, підстави і порядок звернення до нього, процедура розгляду ним справ, постановлення і виконання його рішень, надання висновків.
Законопроектом, зокрема, пропонувалося встановити, що засідання Великої палати Конституційного суду є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 12 суддів КС. Рішення Суду є ухваленим Великою палатою, а його висновок - наданим, якщо за це проголосували щонайменше 12 суддів КС.
У разі наявності у судді КС реального чи потенційного конфлікту інтересів він повинен письмово поінформувати про це Суд та заявити самовідвід протягом одного робочого дня з моменту виявлення ним обставин наявності такого конфлікту інтересів. З тих самих підстав відвід судді КС можуть заявити особи, які є учасниками, залученими учасниками конституційного провадження.
Відвід (самовідвід) застосовується, зокрема, якщо суддя безпосередньо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; суддя є членом сім’ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у справі.
Справи, конституційне провадження щодо яких відкрито, Суд розглядає в порядку письмового або усного провадження. Форму провадження визначає Сенат, Велика палата.
Порядок роботи і графік засідань, пленарних засідань сенатів, Великої палати формується головуючим Сенату, Великої палати у вигляді порядку денного. Із поданням про включення справи до порядку денного можуть також звернутись не менше 6 суддів КС.
Встановлюється, що у КС діє автоматизована система документообігу.
Серед іншого, у законі "Про Конституційний суд України" пропонувалося передбачити, що притягнення до дисциплінарної відповідальності є підставою для звільнення судді КС.

Конституційна криза

27 жовтня 2020 р. Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.

Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.

18 листопада заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.

Група до 1 грудня мала розробити узгоджені законопроекти щодо внесення змін до Кримінального кодексу, законів "Про запобігання корупції" та "Про Конституційний суд України", які обумовлені рішенням КС.