Голова НАЗК склав протоколи на суддів КСУ через конфлікт інтересів

КИЇВ. 1 лютого. УНН. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков склав протоколи про конфлікт інтересів щодо суддів Конституційного Суду України Володимира Мойсика, Ігоря Сліденка та Ірини Завгородньої. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу НАЗК.

Цитата:

"1 лютого Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков склав протоколи про адміністративне правопорушення щодо суддів Конституційного Суду України (КСУ) Володимира Мойсика, Ігоря Сліденка та Ірини Завгородньої. Стосовно останньої судді було складено 2 адміністративні протоколи", - йдеться в повідомленні.

Деталі

Голова НАЗК Олександр Новіков підкреслив, що під час участі в розгляді рішення щодо е-декларування всі три судді діяли в умовах конфлікту інтересів, що містить ознаки адміністративного правопорушення.

"З 31 грудня 2020 року діють зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (ред. — КУпАП), які в разі виявлення адміністративного правопорушення в судді зобов’язують особисто Голову НАЗК або його заступника скласти протокол. На виконання цієї норми закону сьогодні відповідні протоколи були надіслані до КСУ", — додав Новіков.

Як повідомлялося раніше, до розгляду рішення щодо е-декларування НАЗК вручило адміністративні протоколи двом суддям КСУ — Володимиру Мойсику та Ігорю Сліденко. Судді невчасно подали повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Станом на 27 жовтня 2020 року в Голосіївському районному суді Києва справи щодо суддів КСУ вже були розподілені для розгляду, однак, засідання суду відбулося вже після вказаної дати.

Повідомляється, що за результатами розгляду суд закрив справи Володимира Мойсика та Ігоря Сліденка. Підставою для закриття справ стало визнання КСУ неконституційними положень закону, які встановлювали адміністративну відповідальність за такі порушення, пов’язані з корупцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комітет ВР схвалив фінальний законопроект щодо КСУ

"Якби судді були визнані винними, на них міг би бути накладений штраф у розмірі 100–200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–3400 грн), а також дані про них могли б бути внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру корупціонерів)", - зазначається в повідомленні.

У НАЗК зауважується, що таким чином, під час прийняття рішення судді діяли в умовах конфлікту інтересів, що є порушенням статті 172–7 КУпАП.

"Ознаки конфлікту інтересів вбачаються й у діях судді Ірини Завгородньої. Так, до ухвалення КСУ згаданого рішення НАЗК виявило в деклараціях судді за 2018 та 2019 роки недостовірних відомостей на понад 600 тис. грн. Зокрема суддя не задекларувала автомобіль Land Rover, який належить її чоловіку", - йдеться в повідомленні.

Таким чином, було виявлено ознаки кримінального порушення за статтею 366–1 Кримінального кодексу України, яку КСУ своїм рішенням визнав неконституційною. Відповідний обґрунтований висновок було передано до Національного антикорупційного бюро України, однак, через рішення КСУ НАБУ було вимушене закрити провадження.

"Саме через закриття відповідного провадження НАЗК склало другий адміністративний протокол стосовно судді за порушення фінансового контролю (стаття 172–6 КУпАП), керуючись статтею 38 КУпАП. Ця стаття передбачає, що в разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження", - зазначається в повідомленні.

Варто нагадати

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації.

11 грудня Венеційська комісія схвалила два висновки, які стосуються рішення КСУ та ситуації з антикорупційним законодавством.

Це послідувало після звернення 25 листопада Президента Володимира Зеленського до Венеційської комісії з проханням дати висновок про стан антикорупційного законодавства держави після резонансного рішення Конституційного Суду.

Водночас Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким запропонував звільнити всіх суддів КСУ, які ухвалили відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів. Згодом до нього подали альтернативи, зокрема і голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

28 січня 2021 року парламентарі направили у парламентський комітет на повторне перше читання законопроект "Про конституційну процедуру", який має вирішити проблему конституційної кризи в Україні.