Україна має намір до кінця року запустити на орбіту Землі свій супутник: Що відомо про "Січ 2-30"

Кілька днів тому президент Володимир Зеленський доручив до кінця 2021 року запустити на орбіту Землі супутник "Січ 2-30", спроектований та виготовлений у Дніпрі. Його запуск має стати знаковою подією, адже цьогоріч Україна святкуватиме 30-ту річницю Незалежності.

Це шанс отримати "очі" у космосі, а також дати новий поштовх галузі, яка протягом останніх років тримається на ентузіазмі. Так, зараз на орбіті Землі літають тільки два наносупутники студентів Київського політеху, а унікальне ракетно-космічне підприємство "Південмаш" має проблеми з виплатою зарплат.

Розповідаємо про можливості супутника "Січ 2-30", які кроки зробила держава для розвитку космічної галузі та що прописано у Національній космічній програмі Україні на наступні п'ять років.

"Онук" першого супутника незалежної України

Запуск "Січ-2-1" нагадує про події 1995 року. Тоді, 31 серпня, у космосі запрацював перший супутник незалежної України "Січ-1", який свого часу став проривом.

Супутник "Січ-1" розробили та виготовили у Дніпрі. Ракету-носій "Циклон-3" та космічний апарат розробило конструкторське бюро "Південне", а виготовив "Південмаш". Загалом за три роки до цього Україна успадкувала від СРСР третину ракетного потенціалу.

Супутник здійснював збір інформації про Землю, яку використовували десятки управлінь та відомств. Зокрема, супутник призначений для спостереження задля господарської діяльності та наукових експериментів. "Січ-1" наносив на карту болота і торфовища, визначав зони зволоження ґрунтів і полів, оцінював стан озимих культур в осінньо-весняний період, контролював динаміку весняних паводків, техногенні забруднення тощо.

Супутник запам'ятався ще й тим, що його вага була майже дві тонни. Прослуживши 6 років, його вивели з експлуатації.

Потім у 2011 році на орбіту Землі запустили супутник "Січ-2" на борту ракети-носія "Дніпро". Він встиг виконати зйомку Землі, проте 12 грудня 2012 року зв'язок із ним втрачено.

Сьогодні КП "Південне" у Дніпрі розробляє супутники "Січ-2-1" та "Січ-2-М". Ці супутники є модифікаціями попередніх версій.

"Очі" у космосі: Що відомо про "Січ 2-30"

Супутник "Січ 2-30" (попередня назва - "Січ-2-1") призначений не для зв'язку, а для зондування. Він дасть можливість моніторити пожежі, незаконний видобуток бурштину, вирубку лісів, якість дорожнього покриття. Ще одна актуальна особливість - користь для безпеки країни та оборони (зона АТО, торгівля наркотиками, контрабанда в акваторіях та портах), цитує "УП" голову Державного космічного агентства Володимира Усова.

"У нас рівень відпрацьованості технологій значно вище для супутників дистанційного зондування. Ми маємо досвід створення таких апаратів, у нас є апарати, які літали, наприклад, платформа супутників "Січ-1". Новий супутник зв'язку та угруповання дистанційного зондування ми коштом українського бюджету не потягнемо. Я хочу більше орієнтуватися на власне угруповання дистанційного зондування, щоб в України в космосі були "очі", - заявив Усов.

Супутник призначений для отримання цифрових зображень поверхні Землі у "видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах довжин електромагнітних хвиль, а також для моніторінгу параметрів магнітосфери Землі", йдеться на сайті конструкторського бюро "Піденне".

Космічний апарат зондування Землі "Січ 2-30" проходив випробування протягом 2020 року. Супутник є модифікацією супутника "Січ-2" (який запустили у 2011 році).

Дата його запуску поки що невідома. Міністр стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив, що супутник мають вивести на орбіту Землі до кінця 2021 року.

"Це цілком реально за умови максимально ефективної роботи і є нагальною потребою", - повідомив Уруський.

Наявність таких космічних апаратів, за словами Уруського, дасть можливість заощадити бюджетні кошти.

Національна космічна програма і дозвіл "приватного космосу"

У 2019 році Верховна Рада скасувала монополію держави на космічну галузь, відкривши можливості для "приватного космосу". Пізніше, у лютому 2020 року, цю постанову підтримав уряд.

Тепер приватні компанії можуть випробовувати ракети-носії, космічні апарати, керувати ними у космосі, повертати на Землю.

Цей крок має збільшити кількість робочих місць, сприяти розвитку промисловості, збільшити обсяг інвестицій у космічну галузь. Наприклад, США активно підтримують комерційні космічні проекти на рівні законодавства: у розробках беруть участь SpaceX, Blue Origin.

Також у 2020 році створили новий орган - Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості на чолі з Олегом Уруським. У РНБО анонсували появу "міністра з розвитку космічної галузі" ще наприкінці травня і наголошували саме на цій галузі, яка потребує підтримки держави. Але незабаром нове міністерство отримало іншу назву.

Наступним кроком наприкінці 2020 року стало створення Національної космічної програми України. У січні Кабмін схвалив концепцію програми з освоєння космосу на 2021-2025 роки з обсягом держфінансування 15 мільярдів гривень, а орієнтовний обсяг фінансування для реалізації програми становить приблизно 30 млрд гривень.

Термін дії попередньої космічної програми збіг ще у 2017 році, і до цього питання повернулися лише зараз.

Концепція освоєння космосу визначає ключові проблеми розвитку космічної діяльності та шляхи їх вирішення. У концепції передбачено таке:

- буде відкрито доступ до найсучасніших інформаційних технологій (систем дистанційного зондування, координатно-часового та навігаційного забезпечення);

- підвищення безпеки (у військовій, політичній, економічній, соціальній, екологічній, науково-технічній, інформаційній сферах);

- працівники космічної промисловості будуть забезпечені замовленнями та високооплачуваною роботою;

- працівники сільського, лісового господарства та інших галузей економіки отримають можливість раціонального землекористування з використанням космічних знімків;

- молодь отримає можливість зробити перші кроки в науці й техніці у процесі реалізації науково-освітніх космічних проектів.

Пропонується співпрацювати з приватним сектором та стимулювати міжнародне співробітництво. Це спільні проекти в рамках програми Європейського Союзу "Горизонт-Європа", в рамках співпраці з Європейським космічним агентством, NASA та іншими космічними агенціями.